Буба – ім’я головної героїні однойменного роману для підлітків сучасної польської письменниці Бабари Космовської. Справжнє ім’я дівчини – Агнешка, їй 16 років, вона носить джинси і мартенси й майже нічим не вирізняється від своїх однолітків: “Буба не була ані дуже вродливою, ані негарною. Не була й надто високою, хоча низенькою її теж не назвеш. Можна було б сказати, що вона товста, проте насправді гладкою вона також не здавалася”. Її мати пише сльозливі жіночі романи, а батько веде безглузді телевізійні ток-шоу. А ще в неї є дідусь Генрик та старша сестра Олька Буба мешкає у Варшаві й ходить до гімназії.
І незважаючи на те, що в романі йдеться про життя та захоплення польської молоді, ця історія є дуже цікавою й для нас, українських підлітків, адже проблеми, порушені авторкою, а також кумедні ситуації, у які потрапляють персонажі, актуальні й зрозумілі кожному.
Мені дуже сподобалася головна героїня твору, бо Буба дуже позитивна: вона добре вчиться, слухняна, чемна, переймається родинними клопотами, підтримує дідуся, виграє на чемпіонаті з бриджу. З першого погляду може видатися, що це ідеальна дівчина, яких не зустрінеш в реальності. Але насправді живеться їй не дуже просто. По-перше, Буба почувається нещасною через непорозуміння з батьками. Вони, занадто захоплені своєю кар’єрою та з’ясуванням стосунків одне з одним, зовсім не цікавляться життям доньки, часом просто не помічають її. Також дівчинка переживає через неіцасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради найкращої подруги Йольки: “Нещастям називала Буба й справу із криптонімом “Адась”. Бо хлопець, здавалося, абсолютно її не помічав. Якщо й запитував у неї, то про Йольку. Якщо балакав, то про Йольку. А коли дівчина бачила його на перервах веселого й у чудовому настрої, то поруч завжди була Йолька”. Та і Йольку не можна назвати справжньою подругою, бо та постійно глузує з Буби, використовує її в своїх цілях. І одного дня головна героїня твору розуміє, що в неї зовсім не залишилося друзів. Цей факт, а також родинні проблеми дуже засмучують дівчинку. І якби не підтримка дідуся, їй було б зовсім зле. Згодом Буба починає товаришувати з Агатою та Мілошем й усвідомлює, якими насправді повинні бути щира дружба й справжнє кохання. Саме тоді життя дівчинки стає радісним та гармонійним.
Серед особливостей твору Б. Космовської також необхідно відзначити неперевершений польський гумор, інколи гострий, але дотепний і зовсім не образливий. Загалом майже увесь твір – це низка смішних подій. Найбільш кумедними персонажами твору, на мій погляд, є дідусь Генрик, а також подружжя Маньчаків – людей, які, нічим не переймаючись, живуть для свого задоволення. Кожного тижня (інколи без за ) вони приходять до Бубиної родини перекинутися в бридж.
Але гумор не заважає письменниці порушувати складні та болючі теми: розлучення батьків, смерть близької людини, анорексія, нещасливе кохання, проблеми з алкоголем, бідність. І хоча авторка не зупиняється на них дуже докладно, але від того вони не стають менш помітними та менш гострими.
Отже, гумористична книга Барбари Космовської дає нам змогу не тільки зануритися у вир життя сучасної польської родини, але й змушує замислитися над багатьма актуальними проблемами. Це дуже цікавий роман, який я раджу прочитати всім.
Нақадар оддий, аммо шу билан бирга ҳаётий фикрлар. Бундан минг йиллар олдин айтилган бу сўзлар бугун ҳам ўз қадр-қийматини йўқотгани йўқ. Нега? Бунинг сабаби не? Ўйлаб кўрайлик-чи? А, лаббай? Вақтингиз борми? Олтинга тенг дақиқаларингизни биз учун ажрата оласизми? Нима сабабдан бундай деяётганлигимни мақола интиҳосида тушуниб оласиз. Унда бир мулоҳаза қилиб кўрайлик?
Фахр нима? Ўз ишингни севиш! Қилаётган амалларингдан лаззат олиш! Бу дунёда ҳамма касбнинг, ҳунарнинг бир-бирини такрорланмас даражадаги сир-синоати, жозибаси бор. Мен ҳеч бирини ажратиб кўрсатмоқчи эмасман. Уларга иддао ҳам қилмайман. Шунчаки, ўзимнинг касбимни севаман! Умид қиламанки, худди сиз каби!
Ўқитувчи бўлиш шараф! Унинг нони қаттиқ. Айтаётган гапинг, ўқувчиларга бераётган билиминг одил, ҳаққоний бўлиши керак.
Унда яхшини ёмон, ёмонни яхши дейиш ярамайди.
Унда сохталикка йўл қўйиш – фожиага олиб келади. Ситқидилдан ўз тажрибаларингни ёшларга улашишинг керак! Сен Давлат ва Миллат ўртасидаги кўприк бўласан! Бирини иккинчиси қарши қўймайсан. Бирини бошқасидан устун кўрмайсан.
Ана шу амалларга амал қилсанг, сен чин ўқитувчи бўла оласан! Қаддингни ур! Кам бўлма. Аммо...
Гуруч курмаксиз бўлмайди. Жалолиддин Румий айтади: “Қуёш ҳамманинг устига бир хил нур сочар, аммо гул бошқа ҳид, ахлат эса бошқа ҳид тарқатади”.
Одамларнинг ҳам гул-у ахлатлари бор! Юқорида зикр этилган амалларга амал қилиб, ўзидан атрофга фойда келтираётган гуллар ёнида, аҳлатлар ҳам бор. Ғурур ҳиссини туядиган касбимизда унга доғ туширадиган “ўқитувчилар” ҳам йўқми орамизда?
Унда улар ким?
Бир гап айтай:
Улар ўқитувчи эмас!
Бу касбнинг машаққатли бўлади, димоғ ила юрадиган, яқинлари, дўстлари, ҳамкасбларини менсимай, ишидан фақат кибр ҳиссини туйиш ўқитувчиликка эмас!
“Ўроқда бор-у, машоқда йўқ!” деган нақл кетидан қувиб, ёшларга жамиятни иллатлардан ҳалос бўлишга ундайдиган, лекин ўзи унга амал қилмайдиган ўқитувчи эмас!
Бугун кўпчиликка дарс бераётган “чаласавод”, асл мутахассислиги бошқа бўлган, ўқитувчи бўлиб олиб, энсани қотирувчи гапларни айтиб, ўзидан “профессер” санаб, фақат номигагина дарс бериш ўқитувчиликка эмас!
Ўзи ким ўқитувчилар? Қандай касб бу ўқитувчилик мана ҳозирги вақтда ўқитувчиларга давлатимиз томонидан кенг имконятлар яратилмоқда, маош масаласида ҳам камчилик йўқ.
Кечалари билан ухламасдан ўқиётган китоблари, тайёрлаётган дарсликлари, ўз билим ва кўрсатмаларини ўқивчиларга ситқидилдан ўргатадиган асл ўқитувчилардир!
Юртимиз тинч! Кўз тегмасин! Ана шу юрт фарзандларига ҳормай-толмай дарс бериб келаётган ўқитувчиларга тақсинлар айтишимиз керак.
Бугун бутун дунёда тинчлик ҳукум суриб юрипти илмий ишлар қилиш учун кетган ўз тажрибаларини янада кенгайтириш илинжида кетган ўқитувчию профессерларга мақтовлар айтсак арзийди!
“Ўзимдан муносиб шогирд чиқарай! Эртага юртга, жамиятга муносиб фарзанд, яхши кадр бўлсин!” дея ўз жигаридек сабоқ берадиган ҳақиқий муаллим саналади!
Юқорида ҳамма ўз ишини қилсин дедим.!
Буларнинг бари касбини севиш орқалидир. Ҳар ким ўз касбини севиб унга амал қилиши керак шундагина у ўз сохасини мутахасиси бўла олади
Буба – ім’я головної героїні однойменного роману для підлітків сучасної польської письменниці Бабари Космовської. Справжнє ім’я дівчини – Агнешка, їй 16 років, вона носить джинси і мартенси й майже нічим не вирізняється від своїх однолітків: “Буба не була ані дуже вродливою, ані негарною. Не була й надто високою, хоча низенькою її теж не назвеш. Можна було б сказати, що вона товста, проте насправді гладкою вона також не здавалася”. Її мати пише сльозливі жіночі романи, а батько веде безглузді телевізійні ток-шоу. А ще в неї є дідусь Генрик та старша сестра Олька Буба мешкає у Варшаві й ходить до гімназії.
І незважаючи на те, що в романі йдеться про життя та захоплення польської молоді, ця історія є дуже цікавою й для нас, українських підлітків, адже проблеми, порушені авторкою, а також кумедні ситуації, у які потрапляють персонажі, актуальні й зрозумілі кожному.
Мені дуже сподобалася головна героїня твору, бо Буба дуже позитивна: вона добре вчиться, слухняна, чемна, переймається родинними клопотами, підтримує дідуся, виграє на чемпіонаті з бриджу. З першого погляду може видатися, що це ідеальна дівчина, яких не зустрінеш в реальності. Але насправді живеться їй не дуже просто. По-перше, Буба почувається нещасною через непорозуміння з батьками. Вони, занадто захоплені своєю кар’єрою та з’ясуванням стосунків одне з одним, зовсім не цікавляться життям доньки, часом просто не помічають її. Також дівчинка переживає через неіцасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради найкращої подруги Йольки: “Нещастям називала Буба й справу із криптонімом “Адась”. Бо хлопець, здавалося, абсолютно її не помічав. Якщо й запитував у неї, то про Йольку. Якщо балакав, то про Йольку. А коли дівчина бачила його на перервах веселого й у чудовому настрої, то поруч завжди була Йолька”. Та і Йольку не можна назвати справжньою подругою, бо та постійно глузує з Буби, використовує її в своїх цілях. І одного дня головна героїня твору розуміє, що в неї зовсім не залишилося друзів. Цей факт, а також родинні проблеми дуже засмучують дівчинку. І якби не підтримка дідуся, їй було б зовсім зле. Згодом Буба починає товаришувати з Агатою та Мілошем й усвідомлює, якими насправді повинні бути щира дружба й справжнє кохання. Саме тоді життя дівчинки стає радісним та гармонійним.
Серед особливостей твору Б. Космовської також необхідно відзначити неперевершений польський гумор, інколи гострий, але дотепний і зовсім не образливий. Загалом майже увесь твір – це низка смішних подій. Найбільш кумедними персонажами твору, на мій погляд, є дідусь Генрик, а також подружжя Маньчаків – людей, які, нічим не переймаючись, живуть для свого задоволення. Кожного тижня (інколи без за ) вони приходять до Бубиної родини перекинутися в бридж.
Але гумор не заважає письменниці порушувати складні та болючі теми: розлучення батьків, смерть близької людини, анорексія, нещасливе кохання, проблеми з алкоголем, бідність. І хоча авторка не зупиняється на них дуже докладно, але від того вони не стають менш помітними та менш гострими.
Отже, гумористична книга Барбари Космовської дає нам змогу не тільки зануритися у вир життя сучасної польської родини, але й змушує замислитися над багатьма актуальними проблемами. Це дуже цікавий роман, який я раджу прочитати всім.
Объяснение:
Донишманддан сўраган эканлар:
- “Инсон қандай ҳолатда бахтли бўлади?”
Донишманд жавоб берган экан:
- “Ўзининг севган ишини қилса! Ундан роҳат олиб, элига, юртига, атрофдагиларга фойда келтирса!”
Нақадар оддий, аммо шу билан бирга ҳаётий фикрлар. Бундан минг йиллар олдин айтилган бу сўзлар бугун ҳам ўз қадр-қийматини йўқотгани йўқ. Нега? Бунинг сабаби не? Ўйлаб кўрайлик-чи? А, лаббай? Вақтингиз борми? Олтинга тенг дақиқаларингизни биз учун ажрата оласизми? Нима сабабдан бундай деяётганлигимни мақола интиҳосида тушуниб оласиз. Унда бир мулоҳаза қилиб кўрайлик?
Фахр нима? Ўз ишингни севиш! Қилаётган амалларингдан лаззат олиш! Бу дунёда ҳамма касбнинг, ҳунарнинг бир-бирини такрорланмас даражадаги сир-синоати, жозибаси бор. Мен ҳеч бирини ажратиб кўрсатмоқчи эмасман. Уларга иддао ҳам қилмайман. Шунчаки, ўзимнинг касбимни севаман! Умид қиламанки, худди сиз каби!
Ўқитувчи бўлиш шараф! Унинг нони қаттиқ. Айтаётган гапинг, ўқувчиларга бераётган билиминг одил, ҳаққоний бўлиши керак.
Унда яхшини ёмон, ёмонни яхши дейиш ярамайди.
Унда сохталикка йўл қўйиш – фожиага олиб келади. Ситқидилдан ўз тажрибаларингни ёшларга улашишинг керак! Сен Давлат ва Миллат ўртасидаги кўприк бўласан! Бирини иккинчиси қарши қўймайсан. Бирини бошқасидан устун кўрмайсан.
Ана шу амалларга амал қилсанг, сен чин ўқитувчи бўла оласан! Қаддингни ур! Кам бўлма. Аммо...
Гуруч курмаксиз бўлмайди. Жалолиддин Румий айтади: “Қуёш ҳамманинг устига бир хил нур сочар, аммо гул бошқа ҳид, ахлат эса бошқа ҳид тарқатади”.
Одамларнинг ҳам гул-у ахлатлари бор! Юқорида зикр этилган амалларга амал қилиб, ўзидан атрофга фойда келтираётган гуллар ёнида, аҳлатлар ҳам бор. Ғурур ҳиссини туядиган касбимизда унга доғ туширадиган “ўқитувчилар” ҳам йўқми орамизда?
Унда улар ким?
Бир гап айтай:
Улар ўқитувчи эмас!
Бу касбнинг машаққатли бўлади, димоғ ила юрадиган, яқинлари, дўстлари, ҳамкасбларини менсимай, ишидан фақат кибр ҳиссини туйиш ўқитувчиликка эмас!
“Ўроқда бор-у, машоқда йўқ!” деган нақл кетидан қувиб, ёшларга жамиятни иллатлардан ҳалос бўлишга ундайдиган, лекин ўзи унга амал қилмайдиган ўқитувчи эмас!
Бугун кўпчиликка дарс бераётган “чаласавод”, асл мутахассислиги бошқа бўлган, ўқитувчи бўлиб олиб, энсани қотирувчи гапларни айтиб, ўзидан “профессер” санаб, фақат номигагина дарс бериш ўқитувчиликка эмас!
Ўзи ким ўқитувчилар? Қандай касб бу ўқитувчилик мана ҳозирги вақтда ўқитувчиларга давлатимиз томонидан кенг имконятлар яратилмоқда, маош масаласида ҳам камчилик йўқ.
Кечалари билан ухламасдан ўқиётган китоблари, тайёрлаётган дарсликлари, ўз билим ва кўрсатмаларини ўқивчиларга ситқидилдан ўргатадиган асл ўқитувчилардир!
Юртимиз тинч! Кўз тегмасин! Ана шу юрт фарзандларига ҳормай-толмай дарс бериб келаётган ўқитувчиларга тақсинлар айтишимиз керак.
Бугун бутун дунёда тинчлик ҳукум суриб юрипти илмий ишлар қилиш учун кетган ўз тажрибаларини янада кенгайтириш илинжида кетган ўқитувчию профессерларга мақтовлар айтсак арзийди!
“Ўзимдан муносиб шогирд чиқарай! Эртага юртга, жамиятга муносиб фарзанд, яхши кадр бўлсин!” дея ўз жигаридек сабоқ берадиган ҳақиқий муаллим саналади!
Юқорида ҳамма ўз ишини қилсин дедим.!
Буларнинг бари касбини севиш орқалидир. Ҳар ким ўз касбини севиб унга амал қилиши керак шундагина у ўз сохасини мутахасиси бўла олади