Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди.
“Дайте до дитинства щасливий квиток”, – просять деякі. А чи треба? Чи треба повертатися туди, де вже був? А може, варто йти вперед і відкривати для себе все нові й нові далечіні? Як у Свєтлова: “Обрій іде – я за ним”.
Так, дитинство – це прекрасна пора, але минає воно дуже непомітно. Як сон… Життя тече плавно, без поштовхів і різких заворотів.
Тебе
люблять, плекають, часом лають, але теж люблячи. І раптом – грім серед ясного неба: одного разу ти прокидаєшся і розумієш, що дитинство закінчилося, помахало тобі яскравим крилом уже і минулого і сховалося, полетіло до інших берегів, країн, далеко, звідкіля немає пороття. Більше ти його не побачиш ніколи. Дитинство, навіть не саме дитинство, а його відголоски, залишаються в нас у душі, у пам’яті.
Це підтримує нас, допомагає не падати духом у важкий час.
Часто чуєш: “Якби знову стати дитиною”. Майже всі хочуть повернутися хоч На мить у безхмарну і безтурботну пору, коли можна було цілими днями ганятися
за метеликами, пускати мильні бульбашки з балкона й газетні кораблики весняними калюжами, годинами розглядати яскраві картинки у великих книгах…
Але все коли-небудь закінчується, однак закінчення дитинства зовсім не означає втрату мрії. Якщо вона є, у людини завжди знайдеться місце для часточки дитинства, яку вона буде носити з собою в душі.
Щоб бути щасливим, Зовсім не обов’язково повертатися до країни Дитинства. Досить зберігати в серці цю малюсіньку часточку минулого та сподіватися, що вона зігріє моє майбутнє життя й забарвить його в неймовірні й дивні кольори.
Аналіз творів зарубіжних пісменників / Аналіз (паспорт) твір "Тев'є-молочник" Шолом-Алейхем
Аналіз (паспорт) твір "Тев'є-молочник" Шолом-Алейхем
Перегляди: 135
Шолом-Алейхем
Аналіз, художньо-паспортна характеристика твору "Тев'є-молочник" Шолом-Алейхем:
Тема: розповідь про трагічні сторінки життя єврейського народу на межі ХІХ – початку ХХ століття.
Ідея: людина має смиренно приймати всі життєві негаразди, мудро розпоряджатися дарунками долі і сміятися, навіть тоді, коли хочеться плакати.
Роки написання: 1894 – 1914
Жанр: новелістичний роман (9 новел).
Форма: оповідь – сповідь складається з монологів героя, звернених до автора.
Літературний напрям: реалізм.
Проблематика твору:
Соціальні проблеми: бідність і багатство, міжнаціональні взаємини, що розділяє людей
Психологічні проблеми: ставлення до неприємностей і негараздів в житті
Філософські проблеми: сенс буття, життя і смерть
Морально-етичні: уявлення про добро і зло, взаємини різних поколінь тощо.
Твір складається з 9 новел, поєднаних історією життя єврея-молочника Тев’є, який в уявній розмові з автором переповідає про смішні і трагічні події свого повсякденного життя.
Риси вдачі Тев’є:
Небайдужа людина, прагне до «...попросили відвезти... погодився» щира, чесна, розумна людина «...гроші, зароблені чесно розумом і працею» підприємливий «...на подаровані гроші прикупити ще одну корову...» заощадливий, вміє розпоряджатися грошима «...почав відкладати копійчину...»
Родина Тев’є: Тев’є мав гарну родину Він пишається своїми доньками. Але кожен з героїв шукає своє щастя. Тев’є хвилюється через їхній вибір власного життєвого шляху, поважає і намагається зрозуміти чому вони зробили такий вибір. Він не скаржиться на долю.
Голда - дружина Тев’є, порядна жінка, поважає свого чоловіка, дбає про родину, померла після загибелі дочки Шпринці.
Цейтл - найстарша дочка, до якої сватався Лейзер-Волф, вдівець, м’ясник. Але вона обрала бідного Мотла-жилетника, кравця.
Годл — одружилася із Перчиком, бідним хлопцем, який говорив дивні речі проти багатіїв і на захист трудівників, врешті його ув’язнили. Годл вирішила поїхати за чоловіком до Сибіру.
Хава - пов’язала свою долю з православним писарем Федько, вона заперечуваїа події людей на євреїв і не-євреїв. Для Тев’є вона вважаюся померлою, бо зрадила вірі.
Шпринця - закохалася в Арончика, порожні горішок, але мати з сином виїхаїи з Бойберика, а дівчина почаїа марніти. Одного дня її витягли з річки.
Бейлка - вийшла заміж за Педоцура, багатія, який соромився тестя. Тев’є змушений був їхати з Бойберика.
Куди йде дитинство? (твір-роздум)
Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди.
“Дайте до дитинства щасливий квиток”, – просять деякі. А чи треба? Чи треба повертатися туди, де вже був? А може, варто йти вперед і відкривати для себе все нові й нові далечіні? Як у Свєтлова: “Обрій іде – я за ним”.
Так, дитинство – це прекрасна пора, але минає воно дуже непомітно. Як сон… Життя тече плавно, без поштовхів і різких заворотів.
Тебе
люблять, плекають, часом лають, але теж люблячи. І раптом – грім серед ясного неба: одного разу ти прокидаєшся і розумієш, що дитинство закінчилося, помахало тобі яскравим крилом уже і минулого і сховалося, полетіло до інших берегів, країн, далеко, звідкіля немає пороття. Більше ти його не побачиш ніколи. Дитинство, навіть не саме дитинство, а його відголоски, залишаються в нас у душі, у пам’яті.
Це підтримує нас, допомагає не падати духом у важкий час.
Часто чуєш: “Якби знову стати дитиною”. Майже всі хочуть повернутися хоч На мить у безхмарну і безтурботну пору, коли можна було цілими днями ганятися
за метеликами, пускати мильні бульбашки з балкона й газетні кораблики весняними калюжами, годинами розглядати яскраві картинки у великих книгах…
Але все коли-небудь закінчується, однак закінчення дитинства зовсім не означає втрату мрії. Якщо вона є, у людини завжди знайдеться місце для часточки дитинства, яку вона буде носити з собою в душі.
Щоб бути щасливим, Зовсім не обов’язково повертатися до країни Дитинства. Досить зберігати в серці цю малюсіньку часточку минулого та сподіватися, що вона зігріє моє майбутнє життя й забарвить його в неймовірні й дивні кольори.
Пошук...
Аналіз творів зарубіжних пісменників / Аналіз (паспорт) твір "Тев'є-молочник" Шолом-Алейхем
Аналіз (паспорт) твір "Тев'є-молочник" Шолом-Алейхем
Перегляди: 135
Шолом-Алейхем
Аналіз, художньо-паспортна характеристика твору "Тев'є-молочник" Шолом-Алейхем:
Тема: розповідь про трагічні сторінки життя єврейського народу на межі ХІХ – початку ХХ століття.
Ідея: людина має смиренно приймати всі життєві негаразди, мудро розпоряджатися дарунками долі і сміятися, навіть тоді, коли хочеться плакати.
Роки написання: 1894 – 1914
Жанр: новелістичний роман (9 новел).
Форма: оповідь – сповідь складається з монологів героя, звернених до автора.
Літературний напрям: реалізм.
Проблематика твору:
Соціальні проблеми: бідність і багатство, міжнаціональні взаємини, що розділяє людей
Психологічні проблеми: ставлення до неприємностей і негараздів в житті
Філософські проблеми: сенс буття, життя і смерть
Морально-етичні: уявлення про добро і зло, взаємини різних поколінь тощо.
Твір складається з 9 новел, поєднаних історією життя єврея-молочника Тев’є, який в уявній розмові з автором переповідає про смішні і трагічні події свого повсякденного життя.
Риси вдачі Тев’є:
Небайдужа людина, прагне до «...попросили відвезти... погодився» щира, чесна, розумна людина «...гроші, зароблені чесно розумом і працею» підприємливий «...на подаровані гроші прикупити ще одну корову...» заощадливий, вміє розпоряджатися грошима «...почав відкладати копійчину...»
Родина Тев’є: Тев’є мав гарну родину Він пишається своїми доньками. Але кожен з героїв шукає своє щастя. Тев’є хвилюється через їхній вибір власного життєвого шляху, поважає і намагається зрозуміти чому вони зробили такий вибір. Він не скаржиться на долю.
Голда - дружина Тев’є, порядна жінка, поважає свого чоловіка, дбає про родину, померла після загибелі дочки Шпринці.
Цейтл - найстарша дочка, до якої сватався Лейзер-Волф, вдівець, м’ясник. Але вона обрала бідного Мотла-жилетника, кравця.
Годл — одружилася із Перчиком, бідним хлопцем, який говорив дивні речі проти багатіїв і на захист трудівників, врешті його ув’язнили. Годл вирішила поїхати за чоловіком до Сибіру.
Хава - пов’язала свою долю з православним писарем Федько, вона заперечуваїа події людей на євреїв і не-євреїв. Для Тев’є вона вважаюся померлою, бо зрадила вірі.
Шпринця - закохалася в Арончика, порожні горішок, але мати з сином виїхаїи з Бойберика, а дівчина почаїа марніти. Одного дня її витягли з річки.
Бейлка - вийшла заміж за Педоцура, багатія, який соромився тестя. Тев’є змушений був їхати з Бойберика.
Объяснение:
выбираем