Украї́на (МФА: [ʊkrɐˈjɪn̪ɐ] ( прослухати)) — держава, розташована в Східній і в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, держава-правонаступниця Української Радянської Соціалістичної Республіки[4][5], Союзу Радянських Соціалістичних Республік[4][5] та одночасно — Української Народної Республіки, Гетьманщини, Королівства Руського й Київської Русі. Площа становить 603 548 км²[6] населення, за оцінкою держслужби статистики, складає 41 588 354 особи станом на 1 січня 2021 року (без урахування окупованого Криму). Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі.[7] Межує з Республікою Білорусь на півночі, Польщею, Словаччиною та Угорщиною — на заході, Румунією і Республікою Молдова — на південному заході, Російською Федерацією на сході й північному сході. На півдні й південному сході омивається Чорним та Азовським морями.
На сучасній території України відомі поселення багатьох археологічних культур, починаючи з доби палеоліту — мустьєрської, гребениківської, кукрецької, трипільської, середньостогівської, ямної, бойових сокир, чорноліської тощо. В античні часи на території України виникли державні утворення скіфів, давньогрецьких колоністів, готів, але відправним пунктом української слов'янської державности й культури вважається Київська Русь IX—XIII століть[8]. Після монгольської навали її спадкоємцем стало Руське королівство XIII—XIV століття[8]. Воно було поглинуте сусідніми Литвою і Польщею, об'єднаними з XVI століття у федеративну Річ Посполиту.
Формування новітньої української нації активізувалося під час визвольної війни 1648—1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої[8][9]. Результатом війни стало утворення в Подніпров'ї козацької держави. Через міжусобиці вона після 1667 року опинилася розділеною між Річчю Посполитою і Московським царством. У XVIII столітті, після приєднання до Російської імперії більшости українських земель, місцева автономія була поступово ліквідована імперським урядом.
Під час української революції початку 20 століття на території України постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західноукраїнська Народна Республіка, Кубанська Народна Республіка[10] й інші. Але внаслідок поразки визвольних змагань 1917—1921 років і низки воєн ці держави були захоплені сусідами: Радянською Росією, Польською республікою, румунським Королівством і Чехословацькою республікою. На російській території була створена більшовицька Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), яка 1922 року ввійшла до складу Радянського Союзу. Під час Другої світової війни до УРСР були приєднані Західна Україна й Буджак, після війни — Закарпаття, а 1954 року — Крим. Сучасна держава Україна утворилася внаслідок розпаду Радянського Союзу й проголошення нею незалежності 24 серпня 1991, що було скріплено результатом усенародного волевиявлення 1 грудня 1991 року. Революція гідности, що відбулася взимку 2013—2014 років, призвела до відсторонення президента Януковича й створення нового уряду. Від лютого 2014 Україна захищається від збройної агресії Росії, складовими якої є анексія Криму й розв'язана РФ війна на сході держави.
Україна — унітарна держава. Вона складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим і двох міст зі спеціальним статусом: Києва — столиці й найбільшого міста, і Севастополя. Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом державної влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України.
За чисельністю населення Україна посідає восьме місце в Європі. За даними останнього перепису населення, що відбувся в 2001 році, в Україні проживає понад 48,4 млн осіб. З них 77,8 % становлять українці, 17,3 % — росіяни. Частка міського населення становить 67,2 %. Офіційною мовою в Україні є українська. Унаслідок кількасотлітнього зросійщення в східних і південних областях поширена російська мова.[11] Більшість населення належить до християн візантійського обряду — православних і греко-католиків. Серед інших конфесій представлені: римо-католицизм, протестантизм, іслам.
Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукування сировини. Вона є одним із провідних експортерів деяких видів сільськогосподарської продукції та продовольства, «житницею Європи». Господарський комплекс країни включає такі види промисловости, як видобування корисних копалин (вугілля, нафти й газу, залізної та марганцевої руд), деякі галузі машинобудування, чорна й кольорова металургія, Україна є потужним виробником електроенергії. Налагоджено виробництво ракет-носіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником зброї — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.
Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй[12], а також членом понад сорока міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ (1992), МВФ (1992), МБРР (1992), СОТ (2008), Ради Європи (1995).
Украї́на (МФА: [ʊkrɐˈjɪn̪ɐ] ( прослухати)) — держава, розташована в Східній і в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, держава-правонаступниця Української Радянської Соціалістичної Республіки[4][5], Союзу Радянських Соціалістичних Республік[4][5] та одночасно — Української Народної Республіки, Гетьманщини, Королівства Руського й Київської Русі. Площа становить 603 548 км²[6] населення, за оцінкою держслужби статистики, складає 41 588 354 особи станом на 1 січня 2021 року (без урахування окупованого Криму). Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі.[7] Межує з Республікою Білорусь на півночі, Польщею, Словаччиною та Угорщиною — на заході, Румунією і Республікою Молдова — на південному заході, Російською Федерацією на сході й північному сході. На півдні й південному сході омивається Чорним та Азовським морями.
На сучасній території України відомі поселення багатьох археологічних культур, починаючи з доби палеоліту — мустьєрської, гребениківської, кукрецької, трипільської, середньостогівської, ямної, бойових сокир, чорноліської тощо. В античні часи на території України виникли державні утворення скіфів, давньогрецьких колоністів, готів, але відправним пунктом української слов'янської державности й культури вважається Київська Русь IX—XIII століть[8]. Після монгольської навали її спадкоємцем стало Руське королівство XIII—XIV століття[8]. Воно було поглинуте сусідніми Литвою і Польщею, об'єднаними з XVI століття у федеративну Річ Посполиту.
Формування новітньої української нації активізувалося під час визвольної війни 1648—1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої[8][9]. Результатом війни стало утворення в Подніпров'ї козацької держави. Через міжусобиці вона після 1667 року опинилася розділеною між Річчю Посполитою і Московським царством. У XVIII столітті, після приєднання до Російської імперії більшости українських земель, місцева автономія була поступово ліквідована імперським урядом.
Під час української революції початку 20 століття на території України постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західноукраїнська Народна Республіка, Кубанська Народна Республіка[10] й інші. Але внаслідок поразки визвольних змагань 1917—1921 років і низки воєн ці держави були захоплені сусідами: Радянською Росією, Польською республікою, румунським Королівством і Чехословацькою республікою. На російській території була створена більшовицька Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), яка 1922 року ввійшла до складу Радянського Союзу. Під час Другої світової війни до УРСР були приєднані Західна Україна й Буджак, після війни — Закарпаття, а 1954 року — Крим. Сучасна держава Україна утворилася внаслідок розпаду Радянського Союзу й проголошення нею незалежності 24 серпня 1991, що було скріплено результатом усенародного волевиявлення 1 грудня 1991 року. Революція гідности, що відбулася взимку 2013—2014 років, призвела до відсторонення президента Януковича й створення нового уряду. Від лютого 2014 Україна захищається від збройної агресії Росії, складовими якої є анексія Криму й розв'язана РФ війна на сході держави.
Україна — унітарна держава. Вона складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим і двох міст зі спеціальним статусом: Києва — столиці й найбільшого міста, і Севастополя. Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом державної влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України.
За чисельністю населення Україна посідає восьме місце в Європі. За даними останнього перепису населення, що відбувся в 2001 році, в Україні проживає понад 48,4 млн осіб. З них 77,8 % становлять українці, 17,3 % — росіяни. Частка міського населення становить 67,2 %. Офіційною мовою в Україні є українська. Унаслідок кількасотлітнього зросійщення в східних і південних областях поширена російська мова.[11] Більшість населення належить до християн візантійського обряду — православних і греко-католиків. Серед інших конфесій представлені: римо-католицизм, протестантизм, іслам.
Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукування сировини. Вона є одним із провідних експортерів деяких видів сільськогосподарської продукції та продовольства, «житницею Європи». Господарський комплекс країни включає такі види промисловости, як видобування корисних копалин (вугілля, нафти й газу, залізної та марганцевої руд), деякі галузі машинобудування, чорна й кольорова металургія, Україна є потужним виробником електроенергії. Налагоджено виробництво ракет-носіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником зброї — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.
Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй[12], а також членом понад сорока міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ (1992), МВФ (1992), МБРР (1992), СОТ (2008), Ради Європи (1995).