3. Тато і мама Чарлі — пан і пані Бакети; батько й мати пана Бакета — дідунь Джо та бабуся Джозефіна; батько й мати пані Бакет — дідусь Джордж і бабуня Джорджина, син Чарлі.
4. "Хатинка аж ніяк не була розрахована на стількох людей, і жилося їм там страшенно незручно. Мала вона всього дві кімнатки й однісіньке ліжко. Ліжко віддали чотирьом стареньким, бо вони ж такі кволі й утомлені. Такі втомлені, що ніколи й не злазили з ліжка.
Дідунь Джо та бабуся Джозефіна лежали з одного кінця, а дідусь Джордж та бабуня Джорджина — з другого.
Пан і пані Бакети спали з малим Чарлі Баке-том в іншій кімнатці, на матрацах на підлозі.
Влітку це ще було сяк-так, а от узимку, коли по підлозі цілісіньку ніч віяли крижані протяги, ставало нестерпно.
Вони й не мріяли купити кращу хату, чи хоч би ще одне ліжко, бо були дуже вбогі."
5. З усієї родини роботу мав тільки пан Бакет. Він працював на фабриці зубної пасти, де цілий день сидів на лаві, накручуючи кришечки на тюбики з пастою.
6. Шоколад
7. Мрією Чарлі був шоколад, він захоплювався історією шоколадної фабрики Віллі Вонки.
8. Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження.
9. "Гіршої муки годі було уявити:
У цьому місті, майже біля самої хатинки, де мешкав Чарлі, стояла ВЕЛИЧЕЗНА ШОКОЛАДНА ФАБРИКА!"
Диаметр медали Игр 2008 года составлял 70 мм, толщина 6 мм.
Золотые медали, как правило, изготавливают в основном из серебра. Так, на Играх 2008 года золотая медаль весила около 150 граммов, в состав которых входило примерно 6 грамм золота. Серебряные медали изготавливают из серебра, бронзовые из меди.
На Играх 1896 и 1900 года медалями отмечали только атлетов, занявших 1-е и 2-е места. Золотой медали тогда не было, а вручали только серебряную и бронзовую. Более того, на Играх 1900 года во многих видах медали вообще не вручались, а вместо них организаторы награждали участников кубками и дипломами. Тем не менее, для единообразного подхода в справочной литературе золотая, серебряная и бронзовая медали используются и для этих Игр.
До 1960 года медали изготавливались без креплений и вручались победителям прямо в руки. Организаторы Олимпийских игр 1960 года в Риме впервые изготовили тонкие бронзовые цепочки в форме оливковой ветви, чтобы медали можно было вешать на шеи спортсменам. Вводя это не предусмотренное правилами новшество, организаторы подстраховались и вручили девушкам, выносившим медали для награждения, ножницы, чтобы быстро перерезать цепочки в случае возражений. Однако идея понравилась, и с тех пор к олимпийским медалям крепятся цепочки или ленты.
1. Казка
2. Чарлі Бакет
3. Тато і мама Чарлі — пан і пані Бакети; батько й мати пана Бакета — дідунь Джо та бабуся Джозефіна; батько й мати пані Бакет — дідусь Джордж і бабуня Джорджина, син Чарлі.
4. "Хатинка аж ніяк не була розрахована на стількох людей, і жилося їм там страшенно незручно. Мала вона всього дві кімнатки й однісіньке ліжко. Ліжко віддали чотирьом стареньким, бо вони ж такі кволі й утомлені. Такі втомлені, що ніколи й не злазили з ліжка.
Дідунь Джо та бабуся Джозефіна лежали з одного кінця, а дідусь Джордж та бабуня Джорджина — з другого.
Пан і пані Бакети спали з малим Чарлі Баке-том в іншій кімнатці, на матрацах на підлозі.
Влітку це ще було сяк-так, а от узимку, коли по підлозі цілісіньку ніч віяли крижані протяги, ставало нестерпно.
Вони й не мріяли купити кращу хату, чи хоч би ще одне ліжко, бо були дуже вбогі."
5. З усієї родини роботу мав тільки пан Бакет. Він працював на фабриці зубної пасти, де цілий день сидів на лаві, накручуючи кришечки на тюбики з пастою.
6. Шоколад
7. Мрією Чарлі був шоколад, він захоплювався історією шоколадної фабрики Віллі Вонки.
8. Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження.
9. "Гіршої муки годі було уявити:
У цьому місті, майже біля самої хатинки, де мешкав Чарлі, стояла ВЕЛИЧЕЗНА ШОКОЛАДНА ФАБРИКА!"
Диаметр медали Игр 2008 года составлял 70 мм, толщина 6 мм.
Золотые медали, как правило, изготавливают в основном из серебра. Так, на Играх 2008 года золотая медаль весила около 150 граммов, в состав которых входило примерно 6 грамм золота. Серебряные медали изготавливают из серебра, бронзовые из меди.
На Играх 1896 и 1900 года медалями отмечали только атлетов, занявших 1-е и 2-е места. Золотой медали тогда не было, а вручали только серебряную и бронзовую. Более того, на Играх 1900 года во многих видах медали вообще не вручались, а вместо них организаторы награждали участников кубками и дипломами. Тем не менее, для единообразного подхода в справочной литературе золотая, серебряная и бронзовая медали используются и для этих Игр.
До 1960 года медали изготавливались без креплений и вручались победителям прямо в руки. Организаторы Олимпийских игр 1960 года в Риме впервые изготовили тонкие бронзовые цепочки в форме оливковой ветви, чтобы медали можно было вешать на шеи спортсменам. Вводя это не предусмотренное правилами новшество, организаторы подстраховались и вручили девушкам, выносившим медали для награждения, ножницы, чтобы быстро перерезать цепочки в случае возражений. Однако идея понравилась, и с тех пор к олимпийским медалям крепятся цепочки или ленты.