Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської. Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата ів павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі, і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… Його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. Кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а Будда у печалі пішов собі геть.
Новела «Павутинка» стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою, відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.
Швидкий темп сучасного життя та поява нових викликів призводять до того, що подразників стає усе більше, а навантаження, яке нам доводиться переносити, неймовірно зростає.
Сьогодні ми знаходимося у розпалі пандемії коронавірусу, коли міста ізолюють, а цілі країни — закривають. SARS-CoV-2 продовжує поширюватися, разом із цим продовжують зростати стрес і занепокоєння навколо ситуації, що склалася.
Дехто з нас перебуває в областях, у яких вже є випадки інфікування коронавірусом. Інші ж готуються до протидії захворюванню, яке може з’явитися у їхній місцевості. Усі ми зосереджено стежимо за заголовками у ЗМІ, скролимо стрічку соцмереж та стурбовано ставимо собі одне питання: «Що буде далі?».
Хоча страх і занепокоєння — це природні й абсолютно нормальні емоції, немає жодних підстав для того, аби паніка через коронавірус повністю поглинула наше життя.
Коли ми почуваємося невпевнено через багато речей, що знаходяться поза зоною нашого впливу, один із найбільш ефективних ів впоратися зі стресом і тривогою — це зосередитися на діях, які знаходяться під нашим контролем.
Ми не можемо захистити себе від появи стресу у нашому житті, проте можемо керувати стресом, знижуючи його негативний вплив на наше тіло та організм.
Команда спецпроекту «Психея» разом із психотерапевткою та травматерапевткою Ксенією Віттенберг підготувала для вас «аптечку самодо ». Вправи, які ви можете знайти у цьому тексті, допомагають почуватися спокійніше у найбільш тривожних ситуаціях. Пам’ятайте, що описані прийоми не є вичерпними — ви можете самостійно доповнювати «аптечку» тими вправами, які допомагають саме вам. Також знайте, що це не замінить візиту до фахівця.
Объяснение:
Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської. Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата ів павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі, і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… Його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. Кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а Будда у печалі пішов собі геть.
Новела «Павутинка» стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою, відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.
Швидкий темп сучасного життя та поява нових викликів призводять до того, що подразників стає усе більше, а навантаження, яке нам доводиться переносити, неймовірно зростає.
Сьогодні ми знаходимося у розпалі пандемії коронавірусу, коли міста ізолюють, а цілі країни — закривають. SARS-CoV-2 продовжує поширюватися, разом із цим продовжують зростати стрес і занепокоєння навколо ситуації, що склалася.
Дехто з нас перебуває в областях, у яких вже є випадки інфікування коронавірусом. Інші ж готуються до протидії захворюванню, яке може з’явитися у їхній місцевості. Усі ми зосереджено стежимо за заголовками у ЗМІ, скролимо стрічку соцмереж та стурбовано ставимо собі одне питання: «Що буде далі?».
Хоча страх і занепокоєння — це природні й абсолютно нормальні емоції, немає жодних підстав для того, аби паніка через коронавірус повністю поглинула наше життя.
Коли ми почуваємося невпевнено через багато речей, що знаходяться поза зоною нашого впливу, один із найбільш ефективних ів впоратися зі стресом і тривогою — це зосередитися на діях, які знаходяться під нашим контролем.
Ми не можемо захистити себе від появи стресу у нашому житті, проте можемо керувати стресом, знижуючи його негативний вплив на наше тіло та організм.
Команда спецпроекту «Психея» разом із психотерапевткою та травматерапевткою Ксенією Віттенберг підготувала для вас «аптечку самодо ». Вправи, які ви можете знайти у цьому тексті, допомагають почуватися спокійніше у найбільш тривожних ситуаціях. Пам’ятайте, що описані прийоми не є вичерпними — ви можете самостійно доповнювати «аптечку» тими вправами, які допомагають саме вам. Також знайте, що це не замінить візиту до фахівця.
Объяснение:
как-то так удачи в учёбе не стресуй