Подавляющее большинство населения страны составляли крестьяне, потому естественно, что основным типом хозяйства являлось сельское. Некоторые сёла занимались промыслами, но таких было мало. В Нерерноземье большинство крестьян в непригодные для ведения сельского хозяйства месяцы занималась промыслами, но это не способствовало развитию промышленности, потому что промыслы осуществлялись порой и на дому. Но часто это были так называемые отхожие промыслы. В таком случае крестьянин мог наниматься и на работу в городе, но чаще всего он занимался всем этим не круглый год, а только в холодное время, потому они не могли заменить рабочий класс.
Главное, что сохраняло экономику страны в существовавшем полуфеодальном состоянии, это то, что большинство крестьян, а также большая часть земель в густонаселённых губерниях находилась в руках помещиков. Они не были заинтересованы в применении новых способов ведейшкхозяйства, потому что получали стабильный доход в виде повинностей крестьян. Оставшая часть земли (государственная) находилась в ведении ещё одной многочисленной социальной группы - чиновничества. Оно тем более не было заинтересовано в новых способах ведения хозяйства, потому что выгоды, полученные в случае успеха нового начинания (на самом деле незначительные) перевешивали опасности (вплоть до окончания карьеры) в случае его провала.
Особиста гігієна включає в себе широке коло питань, пов'язаних із раціональним розпорядком дня, доглядом за тілом, відмовою від шкідливих звичок, з гігієною одежі і взуття. Знання правил та вимог особистої гігієни обов'язкове кожній людині, їхнє виконання має не лише індивідуальне, але й соціальне значення, адже нехтування ними може призвести до розповсюдження захворювань у колективі.
Особиста гігієна передбачає ведення здорового життя, основами якого є:
• розпорядок дня з раціональним чергуванням праці та відпочинку з використанням фізичних вправ,
Главное, что сохраняло экономику страны в существовавшем полуфеодальном состоянии, это то, что большинство крестьян, а также большая часть земель в густонаселённых губерниях находилась в руках помещиков. Они не были заинтересованы в применении новых способов ведейшкхозяйства, потому что получали стабильный доход в виде повинностей крестьян. Оставшая часть земли (государственная) находилась в ведении ещё одной многочисленной социальной группы - чиновничества. Оно тем более не было заинтересовано в новых способах ведения хозяйства, потому что выгоды, полученные в случае успеха нового начинания (на самом деле незначительные) перевешивали опасности (вплоть до окончания карьеры) в случае его провала.
Особиста гігієна включає в себе широке коло питань, пов'язаних із раціональним розпорядком дня, доглядом за тілом, відмовою від шкідливих звичок, з гігієною одежі і взуття. Знання правил та вимог особистої гігієни обов'язкове кожній людині, їхнє виконання має не лише індивідуальне, але й соціальне значення, адже нехтування ними може призвести до розповсюдження захворювань у колективі.
Особиста гігієна передбачає ведення здорового життя, основами якого є:
• розпорядок дня з раціональним чергуванням праці та відпочинку з використанням фізичних вправ,
• гігієна сну,
• гігієна одягу,
• гігієна взуття,
• відмов від шкідливих звичок.
Объяснение: