Найдите силу притяжения марса к солнцу. масса солнца 2*10^30 кг, масса марса 5,6*10^23 кг, расстояние от марса до солнца (большая полуось орбиты) 228 миллионов километров. 35 !
3.Проведение насильственной и беззаконной коллективизации в 1928-1932 годах в Казахстане, а по сути - геноцида против казахского народа, сопровождалось огромными человеческими жертвами и, как следствие, откочевкой населения, исчисляемого свыше 1,5 млн человек, в Россию, Таджикистан, Калмыкию, Узбекистан, Туркменистан, Каракалпакию, Монголию, Китай, Иран, Афганистан, Турцию. Из них обратно вернулось только 414 тыс. человек, 616 тыс. откочевали безвозвратно. Крупнейший англо-американский историк, глубокий исследователь природы сталинизма Роберт Конквест писал, что «коллективизация в Казахстане обернулась колоссальной человеческой трагедией казахов».Кампания по коллективизации стала для населения жестоким террором, осуществлялась административно-командными мерами, без учета местных условий и традиций, без продуманной предварительной подготовки. Мероприятия по коллективизации были направлены на разрушение традиционного уклада жизни аула, уничтожались национальные исторически сложившиеся устои.
4.Восстание в г. Созак Сырдарьинского округа. Поводом для него стало сооружение в районе нескольких концентрационных лагерей для раскулаченных и их родственников. За короткое время была разоружена местная милиция, убиты представители власти и активисты, около 20 человек было арестовано.
5.Накануне коллективизации в Казахстане было 40,5 млн голов скота, а на 1 января 1933 г. осталось всего около 4,5 млн голов. В конечном итоге все эти мероприятия привели к трагедии — голоду 1930–1932 гг. В результате проведения силовой коллективизации сельского хозяйства, в Казахстане 1930–1932 гг.
6.На территории Казахстана было создано 11 лагерей ГУЛАГ: АЛЖИР, Карлаг, Дальний, Степной, Песчаный, Камышлаг, Актюбинский, Джезказганлаг, Петропавловский, лагерь Кингир и Усть-Каменогорский.в 1921-1954
«Про письменників звичайно думають, що вони вже давно померли, і не здогадуються, що їх можна зустріти десь на вулиці чи в крамниці», – вустами свого персонажа говорить Корнелія Функе – одна з найвідоміших дитячих письменниць Німеччини. Вона й справді жива-живісінька і мешкає в Каліфорнії, де творить фантастичні історії, які обожнюють її юні читачі. Функе можна зустріти в крамниці чи на вулиці, проте найкращим доказом її існування є книжки, які виходять щороку.
Функе пише для дітей і про дітей. Вона має педагогічну освіту та три роки як соціальний працівник займалася з підлітками з неблагополучних сімей: «Я бачила, як вони турбуються про своїх братів та сестер, у той час, коли їхнім батькам байдуже. Я бачила, як вони сміються, хоча життя не дає їм для цього приводів. Вони навчили мене багатьом речам, і я досі їхня боржниця». Аби ці діти частіше всміхалися, Корнелія вирішила писати сама. Їхній світ їй близький: герої історій Функе піратки та принцеси-свинарки, дракони та феї і звичайнісінькі хлопці та дівчата, які натрапили на своєму життєвому шляху на справжнісіньке диво. В її книжках дітлахи завжди відважні, розумні й справедливо перемагають Зло.
Покинувши роботу соціального працівника, закохана в літературу Корнелія стала ілюстратором. Проте, за її словами, оформляти нудні книжки – не менш нудна справа, тож вона написала свою історію, не нудну. Перші твори Функе були для дошкільнят – невеличкі тексти з яскравими авторськими ілюстраціями. А 1997 року було надруковано роман для підлітків – «Повелитель драконів». Ця книжка розповідає про добрих, благородних драконів, які харчуються виключно місячним світлом і товаришують з людьми. Згодом вийшов «Володар над злодіями» — про хлопця, який мріяв стати дорослим, і мрія якого передчасно здійснилася. Корнелія здобула шалену популярність на батьківщині, проте їй завжди хотілося більшого. Тож вона попрохала свого кузена перекласти книжки англійською. А видавець Баррі Каннінгем опублікував її романи (саме він свого часу відкрив читачам чарівний світ Гаррі Поттера). Видавець звернув увагу на творчість письменниці, прочитавши лист одинадцятирічної жительки Туманного Альбіону Клари, яка поцікавилася, чому її улюблену авторку не друкують англійські видавництва.
2.Филипп Исаевич Голощёкин
3.Проведение насильственной и беззаконной коллективизации в 1928-1932 годах в Казахстане, а по сути - геноцида против казахского народа, сопровождалось огромными человеческими жертвами и, как следствие, откочевкой населения, исчисляемого свыше 1,5 млн человек, в Россию, Таджикистан, Калмыкию, Узбекистан, Туркменистан, Каракалпакию, Монголию, Китай, Иран, Афганистан, Турцию. Из них обратно вернулось только 414 тыс. человек, 616 тыс. откочевали безвозвратно. Крупнейший англо-американский историк, глубокий исследователь природы сталинизма Роберт Конквест писал, что «коллективизация в Казахстане обернулась колоссальной человеческой трагедией казахов».Кампания по коллективизации стала для населения жестоким террором, осуществлялась административно-командными мерами, без учета местных условий и традиций, без продуманной предварительной подготовки. Мероприятия по коллективизации были направлены на разрушение традиционного уклада жизни аула, уничтожались национальные исторически сложившиеся устои.
4.Восстание в г. Созак Сырдарьинского округа. Поводом для него стало сооружение в районе нескольких концентрационных лагерей для раскулаченных и их родственников. За короткое время была разоружена местная милиция, убиты представители власти и активисты, около 20 человек было арестовано.
5.Накануне коллективизации в Казахстане было 40,5 млн голов скота, а на 1 января 1933 г. осталось всего около 4,5 млн голов. В конечном итоге все эти мероприятия привели к трагедии — голоду 1930–1932 гг. В результате проведения силовой коллективизации сельского хозяйства, в Казахстане 1930–1932 гг.
6.На территории Казахстана было создано 11 лагерей ГУЛАГ: АЛЖИР, Карлаг, Дальний, Степной, Песчаный, Камышлаг, Актюбинский, Джезказганлаг, Петропавловский, лагерь Кингир и Усть-Каменогорский.в 1921-1954
«Про письменників звичайно думають, що вони вже давно померли, і не здогадуються, що їх можна зустріти десь на вулиці чи в крамниці», – вустами свого персонажа говорить Корнелія Функе – одна з найвідоміших дитячих письменниць Німеччини. Вона й справді жива-живісінька і мешкає в Каліфорнії, де творить фантастичні історії, які обожнюють її юні читачі. Функе можна зустріти в крамниці чи на вулиці, проте найкращим доказом її існування є книжки, які виходять щороку.
Функе пише для дітей і про дітей. Вона має педагогічну освіту та три роки як соціальний працівник займалася з підлітками з неблагополучних сімей: «Я бачила, як вони турбуються про своїх братів та сестер, у той час, коли їхнім батькам байдуже. Я бачила, як вони сміються, хоча життя не дає їм для цього приводів. Вони навчили мене багатьом речам, і я досі їхня боржниця». Аби ці діти частіше всміхалися, Корнелія вирішила писати сама. Їхній світ їй близький: герої історій Функе піратки та принцеси-свинарки, дракони та феї і звичайнісінькі хлопці та дівчата, які натрапили на своєму життєвому шляху на справжнісіньке диво. В її книжках дітлахи завжди відважні, розумні й справедливо перемагають Зло.
Покинувши роботу соціального працівника, закохана в літературу Корнелія стала ілюстратором. Проте, за її словами, оформляти нудні книжки – не менш нудна справа, тож вона написала свою історію, не нудну. Перші твори Функе були для дошкільнят – невеличкі тексти з яскравими авторськими ілюстраціями. А 1997 року було надруковано роман для підлітків – «Повелитель драконів». Ця книжка розповідає про добрих, благородних драконів, які харчуються виключно місячним світлом і товаришують з людьми. Згодом вийшов «Володар над злодіями» — про хлопця, який мріяв стати дорослим, і мрія якого передчасно здійснилася. Корнелія здобула шалену популярність на батьківщині, проте їй завжди хотілося більшого. Тож вона попрохала свого кузена перекласти книжки англійською. А видавець Баррі Каннінгем опублікував її романи (саме він свого часу відкрив читачам чарівний світ Гаррі Поттера). Видавець звернув увагу на творчість письменниці, прочитавши лист одинадцятирічної жительки Туманного Альбіону Клари, яка поцікавилася, чому її улюблену авторку не друкують англійські видавництва.
Объяснение: