3.Проведение насильственной и беззаконной коллективизации в 1928-1932 годах в Казахстане, а по сути - геноцида против казахского народа, сопровождалось огромными человеческими жертвами и, как следствие, откочевкой населения, исчисляемого свыше 1,5 млн человек, в Россию, Таджикистан, Калмыкию, Узбекистан, Туркменистан, Каракалпакию, Монголию, Китай, Иран, Афганистан, Турцию. Из них обратно вернулось только 414 тыс. человек, 616 тыс. откочевали безвозвратно. Крупнейший англо-американский историк, глубокий исследователь природы сталинизма Роберт Конквест писал, что «коллективизация в Казахстане обернулась колоссальной человеческой трагедией казахов».Кампания по коллективизации стала для населения жестоким террором, осуществлялась административно-командными мерами, без учета местных условий и традиций, без продуманной предварительной подготовки. Мероприятия по коллективизации были направлены на разрушение традиционного уклада жизни аула, уничтожались национальные исторически сложившиеся устои.
4.Восстание в г. Созак Сырдарьинского округа. Поводом для него стало сооружение в районе нескольких концентрационных лагерей для раскулаченных и их родственников. За короткое время была разоружена местная милиция, убиты представители власти и активисты, около 20 человек было арестовано.
5.Накануне коллективизации в Казахстане было 40,5 млн голов скота, а на 1 января 1933 г. осталось всего около 4,5 млн голов. В конечном итоге все эти мероприятия привели к трагедии — голоду 1930–1932 гг. В результате проведения силовой коллективизации сельского хозяйства, в Казахстане 1930–1932 гг.
6.На территории Казахстана было создано 11 лагерей ГУЛАГ: АЛЖИР, Карлаг, Дальний, Степной, Песчаный, Камышлаг, Актюбинский, Джезказганлаг, Петропавловский, лагерь Кингир и Усть-Каменогорский.в 1921-1954
Літературний багаж. Пригадайте, що таке міф. Які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову Всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? Пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.
Однією з найдавніших священних книг людства є Веди. Ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії Давньої Індії. А створили її нащадки племен, що вторглися до Індії приблизно в середині II тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).
Написано Веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. Тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».
Згідно з віруваннями індуїстів, Веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. Згодом їх було записано. На думку дослідників, укладання Вед відбувалося протягом XVI-V ст. до н.е. Однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та
пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують XI ст.
До Вед входять чотири збірки (сам-хіти): «Рігведа» - збірка гімнів; «Самаведа» - збірка пісень; <Яджурведа» - збірка жертовних формул, описів ритуалів; «Атхарваведа» — збірка магічних формул і заклинань.
Усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що до уникнути біди, хвороби, смерті. У цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.
2.Филипп Исаевич Голощёкин
3.Проведение насильственной и беззаконной коллективизации в 1928-1932 годах в Казахстане, а по сути - геноцида против казахского народа, сопровождалось огромными человеческими жертвами и, как следствие, откочевкой населения, исчисляемого свыше 1,5 млн человек, в Россию, Таджикистан, Калмыкию, Узбекистан, Туркменистан, Каракалпакию, Монголию, Китай, Иран, Афганистан, Турцию. Из них обратно вернулось только 414 тыс. человек, 616 тыс. откочевали безвозвратно. Крупнейший англо-американский историк, глубокий исследователь природы сталинизма Роберт Конквест писал, что «коллективизация в Казахстане обернулась колоссальной человеческой трагедией казахов».Кампания по коллективизации стала для населения жестоким террором, осуществлялась административно-командными мерами, без учета местных условий и традиций, без продуманной предварительной подготовки. Мероприятия по коллективизации были направлены на разрушение традиционного уклада жизни аула, уничтожались национальные исторически сложившиеся устои.
4.Восстание в г. Созак Сырдарьинского округа. Поводом для него стало сооружение в районе нескольких концентрационных лагерей для раскулаченных и их родственников. За короткое время была разоружена местная милиция, убиты представители власти и активисты, около 20 человек было арестовано.
5.Накануне коллективизации в Казахстане было 40,5 млн голов скота, а на 1 января 1933 г. осталось всего около 4,5 млн голов. В конечном итоге все эти мероприятия привели к трагедии — голоду 1930–1932 гг. В результате проведения силовой коллективизации сельского хозяйства, в Казахстане 1930–1932 гг.
6.На территории Казахстана было создано 11 лагерей ГУЛАГ: АЛЖИР, Карлаг, Дальний, Степной, Песчаный, Камышлаг, Актюбинский, Джезказганлаг, Петропавловский, лагерь Кингир и Усть-Каменогорский.в 1921-1954
Відповідь:
Літературний багаж. Пригадайте, що таке міф. Які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову Всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? Пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.
Однією з найдавніших священних книг людства є Веди. Ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії Давньої Індії. А створили її нащадки племен, що вторглися до Індії приблизно в середині II тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).
Написано Веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. Тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».
Згідно з віруваннями індуїстів, Веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. Згодом їх було записано. На думку дослідників, укладання Вед відбувалося протягом XVI-V ст. до н.е. Однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та
пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують XI ст.
До Вед входять чотири збірки (сам-хіти): «Рігведа» - збірка гімнів; «Самаведа» - збірка пісень; <Яджурведа» - збірка жертовних формул, описів ритуалів; «Атхарваведа» — збірка магічних формул і заклинань.
Усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що до уникнути біди, хвороби, смерті. У цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.
Пояснення: