Назва групи Властивість тканини Характеристика Оптичні Блиск Здатність тканини відбивати світло Колорит Співвідношення кольорів Продовження таблиці 1 Механічні Міцність Здатність тканини витримувати певне зовнішнє навантаження Зносостійкість Властивість тканини протистояти впливу сонячного проміння, вологи, тертю, розтягненню та ін. Зминальність Здатність тканини утворювати зморшки та заломи, які зникають в результаті волого-теплової обробки Драпірувальність Властивість тканини утворювати м’які округлі складки Гігієнічні Гігроскопічність Здатність тканини вбирати вологу з навколишнього середовища (з повітря) Теплозахисні властивості Властивість тканини зберігати тепло Повітропроникність Здатність тканини пропускати повітря Пилоємність Здатність тканини вбирати пил, забруднюватися Технологічні Зсідальність Зменшення розмірів тканини при замочуванні, пранні, волого-тепловій обробці в процесі прасування та пресування Обсипальність (сипкість) Випадання ниток з тканини по обрізаних краях Розсунення ниток у швах Зсування ниток у результаті розтягування або згинання тканини по довжині шва Прорубування Пошкодження тканини голкою під час прокладання машинної строчки наведите пример то что перечисленно выше

Видозміни пагона бульба, цибулина, кореневище допомагають рослинам переживати сезонні умови (у трав'янистих рослин відкладаються запасні поживні речовини, щорічно восени надземна частина рослин відмирає, а видозмінені підземні пагони переживають несприятливий зимовий період у ґрунті, навесні наступного року накопичені запаси поживних речовин рослина використовує для розвитку надземної частини), колючки захищають від поїдання тваринами, вусики закріплюють рослину на опорі, вуса вкорінюються і дають початок новим рослинам, кореневища дають початок новим наземним пагонам та рослинам.
Бульби картоплі, кольрабі, топінамбура, цибулини часнику та цибулі городньої людина вживає в їжу. Із бульб картоплі добувають крохмаль і патоку.
Із цибулин часнику та цибулі отримують вітаміни. З кореневищ валеріани та кон­валії виготовляють лікарські препарати (заспокійливо діють на нервову систему людини).

Мотив поисков счастья, заложенного в самой натуре человека, проходит через все творчество Короленко. Он стал основным и для «Слепого музыканта» (886). История слепого мальчика Петра Попельского по замыслу писателя соотносилась с сложными нравственными поисками интеллигентной молодежи 80-х годов. Впоследствии Короленко писал, что в «Слепом музыканте» «отразилось романтическое настроение» его поколения. Художественная логика «Слепого музыканта» должна была привести читателя к мысли, что даже человек, жестоко обиженный природою, в состоянии побороть эгоистическую сосредоточенность на своем несчастье, что и для него существует не только возможность, но и необходимость стремления к свету, к полноте человеческого счастья.

Духовное прозрение героя происходит в результате понимания им того, что он и его талант нужны людям. В повести раскрывается диалектика сочетания природного и общественного начал в человеке. Короленко убежден в недостаточности только рационального, просветительского, «головного» объяснения жизни и человека. Так, дядя слепого мальчика Максим, создавая программу его воспитания, во многом совершенно справедливую, пытается все же ограничить сферу интересов своего воспитанника лишь узкими границами доступного ему мира. С изумлением останавливается Максим с его трезвым рационализмом перед непонятными для него тайнами человеческого духа, романтической по своему характеру жаждой «непостижимого» .

«Слепой музыкант» во многом создан Короленко на основе принципов романтического искусства. Об этом свидетельствуют исключительность сюжета повести, тема преобразующей роли искусства, ярко выписанный романтически приподнятый образ старого гарибальдийца дяди Максима, подчеркнутая связь е устным народным творчеством (воздействие на героя украинской народной музыки) , эмоциональный пейзаж, .в котором писатель выделял звуковую, музыкальную сторону, ассоциативная связь образов (света, звука, цвета) , возвышенно-поэтический стиль повествования и т. д.

Итак, в середине 80-х годов почти одновременно в творчестве Короленко возникают такие произведения, как «Соколинец» , «В дурном обществе» , «Слепой музыкант» , «Лес шумит» . Написанные на различном жизненном материале, они раскрывали единый авторский замысел и призваны были содействовать в условиях глухой реакции пробуждению сознания демократического читателя. Романтические тенденции, свойственные всему творчеству Короленко, но в особенности его раннему периоду, вполне соответствовали тем идейно-творческим задачам, которые ставил перед собой писатель.

:)