Найбільш поширене політичне тлумачення повісті прив'язує її до самої ідеї «російської революції», «пробудження» соціальної свідомості пролетаріату. Шаріков традиційно сприймається як алегоричний образ люмпен-пролетаріату, який несподівано для себе отримав велику кількість прав і свобод, але швидко виявив егоїстичні інтереси і здатність зраджувати і знищувати як собі подібних (колишній безпритульний пес піднімається по соціальних сходах, знищуючи інших безпритульних тварин), так і тих, хто наділив їх цими правами. Вважається, що в повісті Булгаковим були передбачені масові репресії 1930-х років.[5].
Ряд булгакознавців вважає, що «Собаче серце» є політичною сатирою на керівництво держави середини 1920-х років, а кожен з персонажів має прообраз серед політичної верхівки країни в той час. Зокрема, прообразом Шарікова-Чугункіна є Сталін (у обох «залізне» друге прізвище), професора Преображенського — Ленін (перетворив країну), доктора Борменталя, який постійно конфліктує з Кульковим — Троцький (Бронштейн), Швондера — Каменєв, асистентки Зіни — Зінов'єв, Дар'ї — Дзержинський і так далі.[6].
Объяснение:
Собаче серце” проблематика. Автор ставить перед читачем одразу кілька проблем. Це і питання втручання в закони природи – професор Преображенський слідує найкращим намірам, але результат виявляється прямо протилежним. Він змушений боротися з непередбаченими наслідками свого експерименту. Також автор торкається питань взаємин інтелігенції і народу в післяреволюційний час. В іронічних тонах Булгаков описує дурні бюрократичні зволікання і безкультур’я. Засуджує безграмотність, невігластво і дурість. У творі часто використовується прийом контрасту – професор Преображенський і його оточення протиставляються агресивно-налаштованому і абсурдного світу, розкритому через образи Швондера і інших членів домкома. Також автор часто використовує гротеск і іронію, підкреслюючи недоліки і безглуздість того, що відбувається.
Знаменитый военачальник Петр Иванович Багратион на Бородинском поле был тяжело ранен: ядро раздробило ему ногу. Его на руках вынесли из битвы, но врачи не через 17 дней он скончался. Когда в 1819 году английский живописец Джордж Доу принялся за огромный заказ — создание Военной галереи, облик погибших героев, в том числе Багратиона, ему пришлось воссоздавать по работам других мастеров. В данном случае ему пригодились гравюры и карандашные портреты.
В семейной жизни Багратион был несчастлив. Император Павел, желая ему лишь добра, в 1800 году выдал за него замуж красавицу, наследницу потемкинских миллионов Екатерину Павловну Скавронскую. Легкомысленная блондинка мужа бросила и уехала в Европу, где ходила в полупрозрачном муслине, неприлично облегающем фигуру, тратила огромные суммы и блистала в свете. В числе ее любовников был австрийский канцлер Меттерних, которому она родила дочь. Смерть супруга не повлияла на ее образ жизни.
Найбільш поширене політичне тлумачення повісті прив'язує її до самої ідеї «російської революції», «пробудження» соціальної свідомості пролетаріату. Шаріков традиційно сприймається як алегоричний образ люмпен-пролетаріату, який несподівано для себе отримав велику кількість прав і свобод, але швидко виявив егоїстичні інтереси і здатність зраджувати і знищувати як собі подібних (колишній безпритульний пес піднімається по соціальних сходах, знищуючи інших безпритульних тварин), так і тих, хто наділив їх цими правами. Вважається, що в повісті Булгаковим були передбачені масові репресії 1930-х років.[5].
Ряд булгакознавців вважає, що «Собаче серце» є політичною сатирою на керівництво держави середини 1920-х років, а кожен з персонажів має прообраз серед політичної верхівки країни в той час. Зокрема, прообразом Шарікова-Чугункіна є Сталін (у обох «залізне» друге прізвище), професора Преображенського — Ленін (перетворив країну), доктора Борменталя, який постійно конфліктує з Кульковим — Троцький (Бронштейн), Швондера — Каменєв, асистентки Зіни — Зінов'єв, Дар'ї — Дзержинський і так далі.[6].
Объяснение:
Собаче серце” проблематика. Автор ставить перед читачем одразу кілька проблем. Це і питання втручання в закони природи – професор Преображенський слідує найкращим намірам, але результат виявляється прямо протилежним. Він змушений боротися з непередбаченими наслідками свого експерименту. Також автор торкається питань взаємин інтелігенції і народу в післяреволюційний час. В іронічних тонах Булгаков описує дурні бюрократичні зволікання і безкультур’я. Засуджує безграмотність, невігластво і дурість. У творі часто використовується прийом контрасту – професор Преображенський і його оточення протиставляються агресивно-налаштованому і абсурдного світу, розкритому через образи Швондера і інших членів домкома. Також автор часто використовує гротеск і іронію, підкреслюючи недоліки і безглуздість того, що відбувається.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/sobache-sertse-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Знаменитый военачальник Петр Иванович Багратион на Бородинском поле был тяжело ранен: ядро раздробило ему ногу. Его на руках вынесли из битвы, но врачи не через 17 дней он скончался. Когда в 1819 году английский живописец Джордж Доу принялся за огромный заказ — создание Военной галереи, облик погибших героев, в том числе Багратиона, ему пришлось воссоздавать по работам других мастеров. В данном случае ему пригодились гравюры и карандашные портреты.
В семейной жизни Багратион был несчастлив. Император Павел, желая ему лишь добра, в 1800 году выдал за него замуж красавицу, наследницу потемкинских миллионов Екатерину Павловну Скавронскую. Легкомысленная блондинка мужа бросила и уехала в Европу, где ходила в полупрозрачном муслине, неприлично облегающем фигуру, тратила огромные суммы и блистала в свете. В числе ее любовников был австрийский канцлер Меттерних, которому она родила дочь. Смерть супруга не повлияла на ее образ жизни.
Объяснение: