Характеристика образу Корделії в трагедії Шекспіра «Король Лір»
хоча вона з'являється лише в першій, а потім; у останніх сценах трагедії. У ній автор утілив кращі людські якості. Стримана, строга до себе і іншим, дівчина; ненавидить брехню і лицемірство. Вона чиста душею і благородна, розумна, щира і смілива. І тільки засліплення гнівом не дозволяє Лиру побачити цього, коли він, примхливо піддаючи своїх дочок «ритуалу лестощів», примушує і Корделію змагатися в славослів'ї, «щоб заручитися долею більше, ніж сестри». Відповідь її правдива і по-житейски мудрий: «…Ви дали життя мені, добрий государ, ростили і любили. У вдячність я тим же вам плачу: люблю вас, шаную і слухаюся. На що подружжя сестрам, коли вони вас люблять одного ? Напевно, коли я вийду заміж, частина ніжності, турботи і любові я чоловікові передам. Я у брак вступати не стану, як сестри, щоб любити батька».
Союзником Корделії і істинним другом короля Лира був Кент. Тут доречно нагадати учням пічну істину, що у всі часи справжніми друзями вважали тих, хто не лише міг до в скрутну хвилину, по умів застерегти від помилкового кроку, і, якщо потрібно, то і сміло засудити помилки друга. Такий в трагедії Кент. Яка відвага, яка гіркота і яка мудрість в його шарував х: «Кент буде грубий, поки Лір безумний. А ти як думав, навіжений старий? Що поряд з лестощами замовкне відвертість? Ні, чесність більше ще потрібна, коли монарх впадає у безрозсудність. Не віддавай престолу. Подави свою гарячність. Я ручаюся життям - Любов Корделії не менше їх. Зовсім не знак бездушья мовчазність. Гримить лише те, що порожньо зсередини».
Будучи вигнаним, він, не без відома Корделії, проникає до короля і, змінивши зовнішність, супроводить його пе.чде, всемірно захищаючи і оберігаючи старика. Він залишається відданим своєму панові, але в його відданості немає нічого холопського. Це відданість друга : адже завжди і в усіх вчинках Кента відчувається самостійність, сила нулі, сміливість, прямодушність, непідкупність, самовідданість.
От самого рождения, начиная с первых дней жизни, человек начинает свое становление как личности. С молоком матери он познает первые звуки, слова, анализирует окружение, в котором развивается. Это становится основополагающим аспектом на пути познания себя в будущем.
Самопознание довольно сложный процесс, окончательный результат которого возложен на нахождение своего предназначения в этом мире, основной цели существования. Чтобы познать себя, нужно проводить аналитическую работу с собой, периодически выявлять свои недостатки и преимущества. Это раскрывать сильные и слабые стороны своего “я” и расти как личность.
Главное в этом задании – не играть никаких ролей, как мы это привыкли делать каждый день в разных ситуациях.
Надо помнить, что невозможно быть кем-то, если ты им не являешься на самом деле, нужно оставаться справедливым хотя бы наедине с собой. Стоит честно ответить на вопрос “Кто я?”, “Чего хочу от жизни?” и, исходя из ответов, двигаться дальше на пути Самопознания.
Если разобрать практические моменты Познания себя, то перед человеком открывается множество горизонтов. Не нужно избегать новых направлений деятельности, а наоборот, как можно больше испытывать себя в разных направлениях.
Возможно, сегодня Вы занимаетесь спортом и возлагаете на это все силы, а завтра кто-то заметит, что у вас прекрасный голос и нужно развивать себя в вокале. Но для этого надо самому заниматься развитием, никто вместо вас этого не сделает. Стоит прислушаться к своему сердцу, оно не подведет. Поиск своего предназначения происходит в долгой и кропотливой работе, непрестанном личном движении в глубине своих возможностей.
Такой путь является истинно правильным и приводит к росту уверенности в своих действиях и в своем будущем. Лишь в бездействии порождается остановка саморазвития и медленная деградация личности.
Характеристика образу Корделії в трагедії Шекспіра «Король Лір»
хоча вона з'являється лише в першій, а потім; у останніх сценах трагедії. У ній автор утілив кращі людські якості. Стримана, строга до себе і іншим, дівчина; ненавидить брехню і лицемірство. Вона чиста душею і благородна, розумна, щира і смілива. І тільки засліплення гнівом не дозволяє Лиру побачити цього, коли він, примхливо піддаючи своїх дочок «ритуалу лестощів», примушує і Корделію змагатися в славослів'ї, «щоб заручитися долею більше, ніж сестри». Відповідь її правдива і по-житейски мудрий: «…Ви дали життя мені, добрий государ, ростили і любили. У вдячність я тим же вам плачу: люблю вас, шаную і слухаюся. На що подружжя сестрам, коли вони вас люблять одного ? Напевно, коли я вийду заміж, частина ніжності, турботи і любові я чоловікові передам. Я у брак вступати не стану, як сестри, щоб любити батька».
Союзником Корделії і істинним другом короля Лира був Кент. Тут доречно нагадати учням пічну істину, що у всі часи справжніми друзями вважали тих, хто не лише міг до в скрутну хвилину, по умів застерегти від помилкового кроку, і, якщо потрібно, то і сміло засудити помилки друга. Такий в трагедії Кент. Яка відвага, яка гіркота і яка мудрість в його шарував х: «Кент буде грубий, поки Лір безумний. А ти як думав, навіжений старий? Що поряд з лестощами замовкне відвертість? Ні, чесність більше ще потрібна, коли монарх впадає у безрозсудність. Не віддавай престолу. Подави свою гарячність. Я ручаюся життям - Любов Корделії не менше їх. Зовсім не знак бездушья мовчазність. Гримить лише те, що порожньо зсередини».
Будучи вигнаним, він, не без відома Корделії, проникає до короля і, змінивши зовнішність, супроводить його пе.чде, всемірно захищаючи і оберігаючи старика. Він залишається відданим своєму панові, але в його відданості немає нічого холопського. Це відданість друга : адже завжди і в усіх вчинках Кента відчувається самостійність, сила нулі, сміливість, прямодушність, непідкупність, самовідданість.
От самого рождения, начиная с первых дней жизни, человек начинает свое становление как личности. С молоком матери он познает первые звуки, слова, анализирует окружение, в котором развивается. Это становится основополагающим аспектом на пути познания себя в будущем.
Самопознание довольно сложный процесс, окончательный результат которого возложен на нахождение своего предназначения в этом мире, основной цели существования. Чтобы познать себя, нужно проводить аналитическую работу с собой, периодически выявлять свои недостатки и преимущества. Это раскрывать сильные и слабые стороны своего “я” и расти как личность.
Главное в этом задании – не играть никаких ролей, как мы это привыкли делать каждый день в разных ситуациях.
Надо помнить, что невозможно быть кем-то, если ты им не являешься на самом деле, нужно оставаться справедливым хотя бы наедине с собой. Стоит честно ответить на вопрос “Кто я?”, “Чего хочу от жизни?” и, исходя из ответов, двигаться дальше на пути Самопознания.
Если разобрать практические моменты Познания себя, то перед человеком открывается множество горизонтов. Не нужно избегать новых направлений деятельности, а наоборот, как можно больше испытывать себя в разных направлениях.
Возможно, сегодня Вы занимаетесь спортом и возлагаете на это все силы, а завтра кто-то заметит, что у вас прекрасный голос и нужно развивать себя в вокале. Но для этого надо самому заниматься развитием, никто вместо вас этого не сделает. Стоит прислушаться к своему сердцу, оно не подведет. Поиск своего предназначения происходит в долгой и кропотливой работе, непрестанном личном движении в глубине своих возможностей.
Такой путь является истинно правильным и приводит к росту уверенности в своих действиях и в своем будущем. Лишь в бездействии порождается остановка саморазвития и медленная деградация личности.
Объяснение: