давати визначення відносної атомної маси хімічного елемента (Аг);
користуватися періодичною системою для знаходження відносної атомної маси хімічного елементу;
розуміти зміст поняття „атомна одиниця маси" (а.о.м.);
обгрунтовувати необхідність введення поняття відносної атомної маси хімічного елемента.
Основною з характеристик будь-якого тіла є маса. Атоми мають дуже маленькі розміри, а відповідно і мізерно малу масу. Розміри атомів виражаються величинами порядку десятих частинок нанометра. Відомі вам одиниці вимірювання мас - це кілограм, грам, тона. Так, маса атома найменшого елемента Гідрогену, виражена у грамах становить 1,67·10-24г, а маса одного з найважчих елементів - Плюмбуму - 3,4·10-22г. Зрозуміло, що оперувати такими величинами незручно, тому в розрахунках використовують не абсолютні атомні маси, а відносні. Дж.Дальтон запропонував прийняти масу найменшого елемента - Гідрогену - за одиницю. У вересні 1803 року вперше англійський вчений склав першу таблицю атомних мас, відомих на той час елементів. Дещо пізніше шведський хімік і мінералог Й.Я. Берцеліус за елемент порівняння запропонував оксисен. На даний час користуються вуглецевими одиницями (а.о.м.)
1 а.о.м. = (С) = 1,66043·10-24г
Маса атома, виражена в а.о.м., називається атомною масою.
При порівнянні мас атомів різних хімічних елементів з 1 а.о.м. отримують відносну атомну масу Ar ( буква «r» від слова «relatib» - відносна).
Відносна атомна маса ( Ar ) показує, у скільки разів маса атома більша за маси атома ізотопу 12С.
Доисторические люди считали окружающий мир единым живым существом, огромным и непонятным.
Народы, чей уровень развития был более высок( древние египтяне и греки), получали возможность путешествовать в дальние страны и видели, что на свете существуют не только горы, или степи, или леса. Они представляли себе Землю в виде плоского диска или высокой горы, окруженной со всех сторон бескрайним морем.
У древних индийцев существовала легенда о том, что плоскость Земли не просто парит в небе или плавает в мировом океане, а покоится на спинах трех гигантских слонов, которые, в свою очередь, стоят на панцире черепахи.
В Древнем Китае считали, что Вселенная подобна яйцу, расколотому пополам.
В представлениях древних обитателей Американского континента время и пространство представляли собой единое целое и обозначались одним и тем же словом «пача».
Более двух тысяч лет назад древнегреческие математики Пифагор, а за ним Аристотель, разработали теорию шарообразной Земли, которая, по их мнению, была центром Вселенной.
Атомна одиниця маси, відносна атомна маса
Опрацювавши цю тему, Ви маєте:
давати визначення відносної атомної маси хімічного елемента (Аг);
користуватися періодичною системою для знаходження відносної атомної маси хімічного елементу;
розуміти зміст поняття „атомна одиниця маси" (а.о.м.);
обгрунтовувати необхідність введення поняття відносної атомної маси хімічного елемента.
Основною з характеристик будь-якого тіла є маса. Атоми мають дуже маленькі розміри, а відповідно і мізерно малу масу. Розміри атомів виражаються величинами порядку десятих частинок нанометра. Відомі вам одиниці вимірювання мас - це кілограм, грам, тона. Так, маса атома найменшого елемента Гідрогену, виражена у грамах становить 1,67·10-24г, а маса одного з найважчих елементів - Плюмбуму - 3,4·10-22г. Зрозуміло, що оперувати такими величинами незручно, тому в розрахунках використовують не абсолютні атомні маси, а відносні. Дж.Дальтон запропонував прийняти масу найменшого елемента - Гідрогену - за одиницю. У вересні 1803 року вперше англійський вчений склав першу таблицю атомних мас, відомих на той час елементів. Дещо пізніше шведський хімік і мінералог Й.Я. Берцеліус за елемент порівняння запропонував оксисен. На даний час користуються вуглецевими одиницями (а.о.м.)
1 а.о.м. = (С) = 1,66043·10-24г
Маса атома, виражена в а.о.м., називається атомною масою.
При порівнянні мас атомів різних хімічних елементів з 1 а.о.м. отримують відносну атомну масу Ar ( буква «r» від слова «relatib» - відносна).
Відносна атомна маса ( Ar ) показує, у скільки разів маса атома більша за маси атома ізотопу 12С.
Объяснение:
Народы, чей уровень развития был более высок( древние египтяне и греки), получали возможность путешествовать в дальние страны и видели, что на свете существуют не только горы, или степи, или леса. Они представляли себе Землю в виде плоского диска или высокой горы, окруженной со всех сторон бескрайним морем.
У древних индийцев существовала легенда о том, что плоскость Земли не просто парит в небе или плавает в мировом океане, а покоится на спинах трех гигантских слонов, которые, в свою очередь, стоят на панцире черепахи.
В Древнем Китае считали, что Вселенная подобна яйцу, расколотому пополам.
В представлениях древних обитателей Американского континента время и пространство представляли собой единое целое и обозначались одним и тем же словом «пача».
Более двух тысяч лет назад древнегреческие математики Пифагор, а за ним Аристотель, разработали теорию шарообразной Земли, которая, по их мнению, была центром Вселенной.