Оқылым тапсырмалары 1. Поэманы бөлімдерrе белin, ат қояйық.
2. Балім бойынша бір-бірімізге сұрақтар дайындайық.
3. Поэманы оқу барысында кездескен түсініксіз сөздерді белгілеп, мағынасын ашайық
Мысалы: кебе - сауыт (ұсақ темірлерді бір-бірінен өткізіп тоқитын қысқа жеңді
батырлар киімі).
4. Кестені толтырайық. Әр бөлімдегі тірек сөздерді
, басты оқиғаларды жазып, соның
негізінде поэманың негізгі идеясын анықтайық.
Беrім атауы
Тірек сөздер
Басты оқиғалар
Поэманың негізгі идеясы
5. Оқиғаның байланысын, дамуын, шиеленісін көрсете отырып, поэманың компо-
зициялық құрылымын жасайық.
ответ:Да Космос влияет на Землю и жизнь людей
Объяснение:1) Солнечный свет содержит в своей основе опасное ультрафиолетовое излучение, от которого Земля защищена озоновым слоем — скоплением озона в верхних слоях атмосферы. Любая брешь в озоновом слое грозит живым организмам смертельными дозами ультрафиолета. Отсюда и забота современных экологов о сохранении озонового слоя.
2) Магнитные бури, периодически происходящие на Земле, также оказывают большое, хотя и не всегда ощутимое, влияние на нашу жизнь. Солнечный ветер — опасный поток ионизированных частиц — вступая во взаимодействие с магнитным полем земли, приводит к его колебаниям, которые некоторые из нас ощущают в виде недомогания и слабости.
3) Смена времён года, вызванная вращением Земли вокруг Солнца, до неузнаваемости изменяет нашу биосферу: животные впадают в спячку, деревья сбрасывают листву, люди кутаются в пальто и болеют — всё это происходит оттого, что наша планета наклонена к плоскости своей орбиты.
4) Метеориты и астероиды разной величины периодически падают на Землю, вызывая настоящие катастрофы в биосфере.
5) И наконец, самое печальное: жизнь на Земле обязана Солнцу своим существованием, поэтому когда наше Солнце начнет «стареть» и расширяться, жизнь на нашей планете станет невозможной. Остаётся тешить себя мыслью, что это произойдёт через много-много миллионов лет. Сделайте мой ответ лучшим я старался
Лейтмотивом літературної творчості Генріха Белля стала тема війни. І це зовсім не випадково, адже саме трагічні фронтові події, що випали на долю письменника за ті шість років, які він був на фронтах Другої світової війни, визначили сенс його життя і творчої діяльності.
Тема війни стала головною і в одному з найвидатніших творів Генріха Белля, оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Незвичайну назву для цього твору письменник узяв із давньогрецького епіграфа-двовірша про битву у Фермопольській ущелині. Саме там, захищаючи рідну землю, загинули відважні спартанські воїни царя Леоніда. У Німеччині цей вірш став відомий завдяки його перекладу Фрідріхом Шиллером: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут, бо так звелів нам закон».
Слід сказати, що у всі часи спартанці були прикладом відданості Батьківщині, витримки, волі і мужності. Ці воїни-патріоти фізичну і моральну загартованість отримували в спеціальних спартанських школах, про які ходять легенди й сьогодні.
Фашистське керівництво тридцятих років минулого століття лицемірно ототожнювало шовіністичне виховання свого народу з системою патріотичного спартанського виховання. Фашисти на чолі з Гітлером мріяли про владу над усім світом і вкладали у вихованців культ зневаги до людей інших націй, культ грубої сили, вони готували німецьку молодь до поневолення Європи, а потім і усього світу.
Генріх Белль спеціально не закінчив фрази із давньогрецького вірша, яку виніс у заголовок оповідання. Головний герой твору, юнак, який на початок війни був ще школярем, так і не встиг дописати цього вірша на шкільній дошці, бо був мобілізований в армію і відправлений на фронт. Там він став не героєм подібно спартанців, що захищали Батьківщину, а «гарматним м’ясом» у боротьбі фашистського режиму за світове панування.
Але якщо спартанці віддали своє життя заради благородної мети — захисту своєї вітчизни, то німецька молодь, яка не по своїй волі опинилися на фронтах найкривавішої в історії людства війні, лише скалічила себе, обманута пропагандистськими ідеями про справедливість загарбницької політики влади.
Зображення скаліченого юнака, який пораненим потрапляє у власну гімназію, перетворену на шпиталь, його пригнічений стан і внутрішній монолог про брехливий патріотизм, повтори у описах, поступове впізнання юнаком гімназії, у якій він провчився 8 років — все це дає нам зрозуміти, що війна — це найбільше у світі антигуманне і протиприродне явище. Замість радощів життя і пізнання світу учорашній школяр отримує страшний життєвий удар і відчуває почуття, описані ще в «Апокаліпсисі»: «У ті дні люди будуть шукати смерті, але не знайдуть її, побажають умерти, але смерть утече од них».
Оповідання обривається зненацька, як зненацька обривається і його назва. Генріх Белль попереджує нас: якщо людство не змінить ставлення до життя, а кожен з нас не змінить своє ставлення до оточуючих, це відоме біблійне пророцтво пошириться на весь світ. А незміцнілі душі обманутих юнаків будуть приречені на трагізм існування...