Цю новелу вирізняє динамічний сюжет і зразкова композиція. О. Генрі використав свій улюблений прийом побудови сюжету — несподівана кінцівка, однак цього разу ще й з подвійною розв'язкою. Отже «Останній листок» має дві сюжетні лінії, одна з яких розповідає про життя і хворобу молодої дівчини Джонсі, а друга — про старого художника-невдаху Бермана та його шедевр. Спочатку здається, що головною сюжетною лінією є хвороба дівчини, але насправді це самовідданий вчинок Бермана, на який ніхто не очікував. Обидві сюжетні лінії набувають несподіваного розв'язання в кінці новели, коли стає відомо чим пожертвував старий художник заради порятунку молодої дівчини, яка вже втратила надію на одужання і віру в себе. Ніхто навіть не міг сподіватись, що саме Берман врятує життя Джонсі, ще й втративши своє. Завдяки такому прийому автор тримає читача в напрузі аж до кінця новели. Образ Бермана кардинально змінюється, він виростає в очах читача завдяки вчинку самопожертви, врятувавши життя, створивши свій перший і останній шедевр. Через образ Бермана автор розкриває найкращі риси характеру, притаманні людині, зокрема почуття любові до інших, небайдужість до чужого горя, взаємовиручка.
Описане в «Останньому листку» психологічне підґрунтя, на якому зав'язується сюжет — не авторська вигадка, а науково доведений факт. Ще з кінця XIX століття психіатри звернули увагу на зв'язок між психологічним станом людини і фізичним станом її здоров'я. Для багатьох хвороб було доведено можливість виникнення на тлі стресу, депресії. Позитивне або негативне самонавіювання також відіграє важливу роль у динаміці одужання: статистично доведено, що позитивно налаштовані оптимістичні люди, особливо за підтримки близьких, одужують швидше, ніж песимісти або самотні особи. Втім, у цій новелі присутня й наукова неточність. Заради художньої образності О. Генрі описав листопад на плющі, хоча в дійсності ця ліана є вічнозеленою.
Факты:
1) из-за недостатка топлива и сырья к осени 1917 года закрылось около 800 предприятий;
2) выпуск промышленной продукции за год сократился почти на 36%;
3) в расстройство пришёл железнодорожный транспорт;
4) в мае-июне были введены продуктовые карточки. из торговли исчезли основные потребительские товары: мыло, чай, обувь, гвозди;
5) временное правительство продолжало выпускать бумажные деньги, не подкреплённые товарами, они быстро обесценивались;
6) общее число бастующих в сентябре-октябре составило 2,5 млн человек – почти в 8 раз больше, чем весной;
7) крестьяне захватывали помещичьи земли, громили усадьбы, не подчинялись властям;
8) критическим было положение на фронте: нередким явлением стало неподчинение приказу, братание с противником, дезертирство;
9) немцы захватили Моонзундские острова, оттеснили Балтийский флот в Финский залив, угроза Петрограду становилась всё более реальной.
Відповідь:
Цю новелу вирізняє динамічний сюжет і зразкова композиція. О. Генрі використав свій улюблений прийом побудови сюжету — несподівана кінцівка, однак цього разу ще й з подвійною розв'язкою. Отже «Останній листок» має дві сюжетні лінії, одна з яких розповідає про життя і хворобу молодої дівчини Джонсі, а друга — про старого художника-невдаху Бермана та його шедевр. Спочатку здається, що головною сюжетною лінією є хвороба дівчини, але насправді це самовідданий вчинок Бермана, на який ніхто не очікував. Обидві сюжетні лінії набувають несподіваного розв'язання в кінці новели, коли стає відомо чим пожертвував старий художник заради порятунку молодої дівчини, яка вже втратила надію на одужання і віру в себе. Ніхто навіть не міг сподіватись, що саме Берман врятує життя Джонсі, ще й втративши своє. Завдяки такому прийому автор тримає читача в напрузі аж до кінця новели. Образ Бермана кардинально змінюється, він виростає в очах читача завдяки вчинку самопожертви, врятувавши життя, створивши свій перший і останній шедевр. Через образ Бермана автор розкриває найкращі риси характеру, притаманні людині, зокрема почуття любові до інших, небайдужість до чужого горя, взаємовиручка.
Описане в «Останньому листку» психологічне підґрунтя, на якому зав'язується сюжет — не авторська вигадка, а науково доведений факт. Ще з кінця XIX століття психіатри звернули увагу на зв'язок між психологічним станом людини і фізичним станом її здоров'я. Для багатьох хвороб було доведено можливість виникнення на тлі стресу, депресії. Позитивне або негативне самонавіювання також відіграє важливу роль у динаміці одужання: статистично доведено, що позитивно налаштовані оптимістичні люди, особливо за підтримки близьких, одужують швидше, ніж песимісти або самотні особи. Втім, у цій новелі присутня й наукова неточність. Заради художньої образності О. Генрі описав листопад на плющі, хоча в дійсності ця ліана є вічнозеленою.
Пояснення:
1) из-за недостатка топлива и сырья к осени 1917 года закрылось около 800 предприятий;
2) выпуск промышленной продукции за год сократился почти на 36%;
3) в расстройство пришёл железнодорожный транспорт;
4) в мае-июне были введены продуктовые карточки. из торговли исчезли основные потребительские товары: мыло, чай, обувь, гвозди;
5) временное правительство продолжало выпускать бумажные деньги, не подкреплённые товарами, они быстро обесценивались;
6) общее число бастующих в сентябре-октябре составило 2,5 млн человек – почти в 8 раз больше, чем весной;
7) крестьяне захватывали помещичьи земли, громили усадьбы, не подчинялись властям;
8) критическим было положение на фронте: нередким явлением стало неподчинение приказу, братание с противником, дезертирство;
9) немцы захватили Моонзундские острова, оттеснили Балтийский флот в Финский залив, угроза Петрограду становилась всё более реальной.