У центрі твору "Сліпий музикант", Короленко – образ Петра Попельського, який від народження не міг бачити. Його важкий шлях до відкриття світу є сюжетом твору. Це повість про духовне випробування особистості, яка має знайти саму себе, сенс свого існування серед людей.
Петро Попельський з до дядька Максима й мандрів із бідними сліпими до Почаївської лаври ввійшов у реальне життя. Він пройшов тими шляхами, якими йде його народ, і разом із народом відкривав для себе не тільки великі страждання, а й мудрість і красу людських взаємин. Це до Петрові по-іншому подивитися на себе й на свою сліпоту. Він зрозумів, що фізичну ваду можна перемогти силою духу. Письменник стверджує, що людина завжди може знайти своє місце в житті, якщо вона зосередиться не на своєму горі, не на болючих переживаннях, а знайде духовну мету існування.
У гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень. Виключення складають стихійні лиха, коли мова йдеться про порятунок самого життя.
Порахуйте до десяти, і лише потім поверніться до ситуації.
Займайтеся своїм подихом. Повільно вдихніть повітря носом і на якийсь час затримайте подих. Видих здійснюється поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов’язаних з вашим подихом.
Якщо стресова ситуація застигла вас у приміщенні:
Встаньте, якщо це потрібно, і, вибачившись, вийдіть із приміщення.
Наприклад, у вас завжди є можливість піти в туалет чи в будь – яке інше місце, де можна побути одному;
Скористайтесь будь-яким шансом, щоб змочити чоло, скроні і артерії на руках холодною водою;
Повільно озирніться навколо, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому ви знаходитесь, добре вам знайоме. Переводячи погляд з одного предмета на іншій, огляньте їх;
Подивіться у вікно на небо, зосередьтесь на тому, що бачите. Коли ви востаннє от так дивились на небо?
Набравши води у склянку (у крайньому випадку, в долоні), повільно, зосереджено, випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу;
Станьте струнко, поставте ноги на ширині плечей і на видиху нахиліться, розслабивши шию і плечі, щоб голова і руки вільно звисали. Дихайте глибше, стежте за своїм подихом. Продовжуйте робити це протягом 1 – 2 хвилин. Потім повільно станьте струнко. Виконуйте вправи обережно, щоб не закрутилася голова
Відповідь:
так
Пояснення:
У центрі твору "Сліпий музикант", Короленко – образ Петра Попельського, який від народження не міг бачити. Його важкий шлях до відкриття світу є сюжетом твору. Це повість про духовне випробування особистості, яка має знайти саму себе, сенс свого існування серед людей.
Петро Попельський з до дядька Максима й мандрів із бідними сліпими до Почаївської лаври ввійшов у реальне життя. Він пройшов тими шляхами, якими йде його народ, і разом із народом відкривав для себе не тільки великі страждання, а й мудрість і красу людських взаємин. Це до Петрові по-іншому подивитися на себе й на свою сліпоту. Він зрозумів, що фізичну ваду можна перемогти силою духу. Письменник стверджує, що людина завжди може знайти своє місце в житті, якщо вона зосередиться не на своєму горі, не на болючих переживаннях, а знайде духовну мету існування.
У гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень. Виключення складають стихійні лиха, коли мова йдеться про порятунок самого життя.
Порахуйте до десяти, і лише потім поверніться до ситуації.
Займайтеся своїм подихом. Повільно вдихніть повітря носом і на якийсь час затримайте подих. Видих здійснюється поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов’язаних з вашим подихом.
Якщо стресова ситуація застигла вас у приміщенні:
Встаньте, якщо це потрібно, і, вибачившись, вийдіть із приміщення.
Наприклад, у вас завжди є можливість піти в туалет чи в будь – яке інше місце, де можна побути одному;
Скористайтесь будь-яким шансом, щоб змочити чоло, скроні і артерії на руках холодною водою;
Повільно озирніться навколо, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому ви знаходитесь, добре вам знайоме. Переводячи погляд з одного предмета на іншій, огляньте їх;
Подивіться у вікно на небо, зосередьтесь на тому, що бачите. Коли ви востаннє от так дивились на небо?
Набравши води у склянку (у крайньому випадку, в долоні), повільно, зосереджено, випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу;
Станьте струнко, поставте ноги на ширині плечей і на видиху нахиліться, розслабивши шию і плечі, щоб голова і руки вільно звисали. Дихайте глибше, стежте за своїм подихом. Продовжуйте робити це протягом 1 – 2 хвилин. Потім повільно станьте струнко. Виконуйте вправи обережно, щоб не закрутилася голова