Первобытное общество появилось порядка 40 тыс. лет назад с появлением человека разумного и образованием родовых общин и существовало до образования первых городов-государств в конце VI тысячелетия до н.э. в Междуречье (Азия). Дописьменный тип культуры.
Первобытнообщинный строй
(40 тыс. до н.э. – конец IV тыс. до н. э.)
Нет сведений о существовании славянских племен в этот период.
Древний мир
(Конец IV тыс. до н.э. – конец V в. н.э)
От возникновения первых городов-государств в Месопотамии до падения Западной Римской империи (476 г).
Рабовладельческий строй. Форма правления: восточная деспотия, империя, республика.
Появление письменного типа культуры.
Древний мир.
II тыс. до н.э. славянские племена выделяются из индоевропейской языковой семьи и к V в. н.э. начинается расселение славян по Днепру.
Первобытнообщинный строй
Средние века
V в. н.э. – сер. XVII в.
Феодальный строй. Преобладающая форма правления в Европе –монархия (все типы).
Религиозный характер культуры.
Средние века
V в. н.э. – IX в. н.э. – разложение первобытнообщинного строя, военная демократия., складывание предпосылок образования государства у восточных славян
IX н.э. – XVII в. Феодальный строй. Формы правления: монархия (все типы),боярская республика.
Религиозный характер культуры.
Новое время
(Сер. XVII – нач. XX в.)
Распространение капиталистических отношений отношений. Промышленные революции, формирование индустриальных обществ.
Разнообразные формы правления (монархия, ограниченная монархия,республика).
Светская культура.
Новое время
(Сер. XVII – нач. XX в.)
Господство феодально-крепостнических отношений до сер. XIX века. Зарождение капиталистических отношений, их бурное развитие в промышленности после отмены крепостного права в 1861 г. Промышленный переворот. Сохранение феодальных пережитков.
Формы правления: абсолютная монархия, Думская монархия (1906-1917).
Зарождение и утверждение светских начал в культуре, раскол культуры на дворянскую и народную в первой четверти XVIII века.
Новейшее время
(Нач. XX в – нач. XXI в.)
Многообразие путей развития экономики, политики и культуры, формирование информационного общества.
Новейшее время
(Нач. XX в – нач. XXI в )
Попытка построения социалистического общества, оформление советской республики.
Господство «социалистической культуры».
Распад СССР (1991 г.).
Возврат к рыночным отношениям, утверждение многопартийности, оформление президентской республики.
Приємно зустрітися з гарною книгою, оскільки завжди дізнаєшся про щось нове, невідоме, краще починаєш розуміти людей, життя, навіть себе.
Книги відомого письменника XIX століття М. Гоголя привертають увагу тим, що глибоко аналізують людські стосунки, розкривають тонкощі людської психології. Це стосується і повісті письменника «Ніч перед Різдвом». Скажу відверто, цей твір мене зачарував ще з перших сторінок. Я із захопленням читала про звичаї мого народу щодо святкування Різдва.
Хочеться зазначити, що у повісті тісно переплітається реальне і фантастичне.
Є й елементи містики: нечиста сила (відьма, чорт) переймають людські звички, поведінку (чорт ніжиться з Солохою, говорить їй компліменти, береться за серце тощо). Автор зобразив їх комічно. Часто фантастичне переходить у казкове, межі між ними стираються.
Тонким ліризмом просякнуті сторінки, присвячені коханню Вакули й Оксани. Дивуєшся з талановитості Вакули: і коваль був добрий, і малював гарно, і співав чудово. Окрім того, кмітливим був і щиро кохав Оксану.
Відверто кажучи, Оксана мені спочатку не сподобалася. Вона здалася мені занадто гордовитою і примхливою, адже їй подобалося насміхатися з почуттів Вакули. Тому й вигадала вона йому таке складне завдання: привезти їй черевички, які носить сама цариця.-Але для закоханого Вакули не було нічого неможливого. Він вирушив у далекий Петербург, зустрівся там із козаками, пробрався до палацу і попросив черевички у цариці. І, як не дивно, та віддала свої черевички Вакулі. Можливо, царицю вразила щирість коваля і, як жінка, вона зрозуміла, що на таке може бути здатен тільки закоханий. А крім того, як і кожній жінці, було приємно почути комплімент, який сказав їй Вакула.
Цікаво було гати за зміною характеру Оксани. Почувши, що Вакула неначебто втопився, дівчина цілу ніч переживала муки совісті, майже вголос картала себе. Вранці у церкві на службі вона молилася, щоб відігнати важкі думки. Дівчина навіть пошкодувала, шо дала таке важке завдання Вакулі. Чим пояснити таку різку зміну в характері героїні? Не забуваймо, що події повісті відбуваються в ніч проти Різдва. Вона незвичайна, бо саме цієї ночі борються сили добра і зла, і добро перемагає. Такий закон.
У душах людей теж відбувається така сама боротьба і різдвяної ночі вони очи- - щаються від зла. Так сталося і з Оксаною. Вона багато чого зрозуміла цієї ночі, змінилася, переродилася, і в її душі оселилося кохання. Таким було диво Різдва.
Справжня романтична історія Вакули й Оксани закінчується щасливо. Коваль Вакула одружився з Оксаною, у них народилася дитина. А свій гріх (угода з чортом) Вакула спокутував тим, що намалював у церкві такого гидкого чорта у пеклі, «що всі плювали, проходячи повз нього».
У мене затінилося приємне відчуття від цього твору. І нехай повість трішки схожа на казку, але розповідається у ній про людей. Тож хочеться вірити у те, що люди будуть замислюватися над своїми вчинками, цінуватимуть одне одного і берегтимуть кохання.'
Европа
Россия
Первобытнообщинный строй
Первобытное общество появилось порядка 40 тыс. лет назад с появлением человека разумного и образованием родовых общин и существовало до образования первых городов-государств в конце VI тысячелетия до н.э. в Междуречье (Азия). Дописьменный тип культуры.
Первобытнообщинный строй
(40 тыс. до н.э. – конец IV тыс. до н. э.)
Нет сведений о существовании славянских племен в этот период.
Древний мир
(Конец IV тыс. до н.э. – конец V в. н.э)
От возникновения первых городов-государств в Месопотамии до падения Западной Римской империи (476 г).
Рабовладельческий строй. Форма правления: восточная деспотия, империя, республика.
Появление письменного типа культуры.
Древний мир.
II тыс. до н.э. славянские племена выделяются из индоевропейской языковой семьи и к V в. н.э. начинается расселение славян по Днепру.
Первобытнообщинный строй
Средние века
V в. н.э. – сер. XVII в.
Феодальный строй. Преобладающая форма правления в Европе –монархия (все типы).
Религиозный характер культуры.
Средние века
V в. н.э. – IX в. н.э. – разложение первобытнообщинного строя, военная демократия., складывание предпосылок образования государства у восточных славян
IX н.э. – XVII в. Феодальный строй. Формы правления: монархия (все типы),боярская республика.
Религиозный характер культуры.
Новое время
(Сер. XVII – нач. XX в.)
Распространение капиталистических отношений отношений. Промышленные революции, формирование индустриальных обществ.
Разнообразные формы правления (монархия, ограниченная монархия,республика).
Светская культура.
Новое время
(Сер. XVII – нач. XX в.)
Господство феодально-крепостнических отношений до сер. XIX века. Зарождение капиталистических отношений, их бурное развитие в промышленности после отмены крепостного права в 1861 г. Промышленный переворот. Сохранение феодальных пережитков.
Формы правления: абсолютная монархия, Думская монархия (1906-1917).
Зарождение и утверждение светских начал в культуре, раскол культуры на дворянскую и народную в первой четверти XVIII века.
Новейшее время
(Нач. XX в – нач. XXI в.)
Многообразие путей развития экономики, политики и культуры, формирование информационного общества.
Новейшее время
(Нач. XX в – нач. XXI в )
Попытка построения социалистического общества, оформление советской республики.
Господство «социалистической культуры».
Распад СССР (1991 г.).
Возврат к рыночным отношениям, утверждение многопартийности, оформление президентской республики.
Распространение западных тенденций в культуре.
Объяснение:
Приємно зустрітися з гарною книгою, оскільки завжди дізнаєшся про щось нове, невідоме, краще починаєш розуміти людей, життя, навіть себе.
Книги відомого письменника XIX століття М. Гоголя привертають увагу тим, що глибоко аналізують людські стосунки, розкривають тонкощі людської психології. Це стосується і повісті письменника «Ніч перед Різдвом». Скажу відверто, цей твір мене зачарував ще з перших сторінок. Я із захопленням читала про звичаї мого народу щодо святкування Різдва.
Хочеться зазначити, що у повісті тісно переплітається реальне і фантастичне.
Є й елементи містики: нечиста сила (відьма, чорт) переймають людські звички, поведінку (чорт ніжиться з Солохою, говорить їй компліменти, береться за серце тощо). Автор зобразив їх комічно. Часто фантастичне переходить у казкове, межі між ними стираються.
Тонким ліризмом просякнуті сторінки, присвячені коханню Вакули й Оксани. Дивуєшся з талановитості Вакули: і коваль був добрий, і малював гарно, і співав чудово. Окрім того, кмітливим був і щиро кохав Оксану.
Відверто кажучи, Оксана мені спочатку не сподобалася. Вона здалася мені занадто гордовитою і примхливою, адже їй подобалося насміхатися з почуттів Вакули. Тому й вигадала вона йому таке складне завдання: привезти їй черевички, які носить сама цариця.-Але для закоханого Вакули не було нічого неможливого. Він вирушив у далекий Петербург, зустрівся там із козаками, пробрався до палацу і попросив черевички у цариці. І, як не дивно, та віддала свої черевички Вакулі. Можливо, царицю вразила щирість коваля і, як жінка, вона зрозуміла, що на таке може бути здатен тільки закоханий. А крім того, як і кожній жінці, було приємно почути комплімент, який сказав їй Вакула.
Цікаво було гати за зміною характеру Оксани. Почувши, що Вакула неначебто втопився, дівчина цілу ніч переживала муки совісті, майже вголос картала себе. Вранці у церкві на службі вона молилася, щоб відігнати важкі думки. Дівчина навіть пошкодувала, шо дала таке важке завдання Вакулі. Чим пояснити таку різку зміну в характері героїні? Не забуваймо, що події повісті відбуваються в ніч проти Різдва. Вона незвичайна, бо саме цієї ночі борються сили добра і зла, і добро перемагає. Такий закон.
У душах людей теж відбувається така сама боротьба і різдвяної ночі вони очи- - щаються від зла. Так сталося і з Оксаною. Вона багато чого зрозуміла цієї ночі, змінилася, переродилася, і в її душі оселилося кохання. Таким було диво Різдва.
Справжня романтична історія Вакули й Оксани закінчується щасливо. Коваль Вакула одружився з Оксаною, у них народилася дитина. А свій гріх (угода з чортом) Вакула спокутував тим, що намалював у церкві такого гидкого чорта у пеклі, «що всі плювали, проходячи повз нього».
У мене затінилося приємне відчуття від цього твору. І нехай повість трішки схожа на казку, але розповідається у ній про людей. Тож хочеться вірити у те, що люди будуть замислюватися над своїми вчинками, цінуватимуть одне одного і берегтимуть кохання.'