1) нет он любил писать и читать 2) он гордился славою своих предков. 3) нет 4) да 5) Александр Сергеевич Пушкин имеет репутацию великого или величайшего русского поэта, в частности, так его именуют «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона»[117], «Русский биографический словарь»[118], «Литературная энциклопедия»[119], энциклопедия «Кругосвет»[3], «Британская энциклопедия» («greatest poet»)[120]. В филологии Пушкин рассматривается как создатель современного русского литературного языка (см. например, работы В. В. Виноградова), а «Краткая литературная энциклопедия» (автор статьи С. С. Аверинцев) говорит об эталонности его сочинений, подобно произведениям Данте в Италии или Гёте в Германии. Д. С. Лихачёв писал о Пушкине как о «нашем величайшем национальном достоянии»[121].
Сенс життя, сенс буття — філософська та духовна проблема, що має відношення до визначення мети існування, призначення людства, людини як біологічного виду, одне з основних світоглядних понять, що має величезне значення для духовно-морального становлення особистості.
Питання про сенс життя також може розумітися як суб'єктивна оцінка прожитого життя та відповідності досягнутих результатів початковим намірам, як розуміння людиною змісту та спрямованості свого життя, свого місця у світі, як проблема впливу людини на навколишню дійсність та постановки людиною цілей, що виходять за рамки її життя. У цьому випадку мається на увазі необхідність знайти відповідь на питання:
«У чому полягають життєві цінності?»;
«Що є метою життя?» (Або найбільш спільною метою життя людини як такої, людини взагалі);
«Навіщо (Для чого) мені жити?».
Питання про сенс життя — одна з традиційних проблем філософії, теології та художньої літератури, де воно розглядається переважно з точки зору визначення того, у чому полягає найгідніший людини сенс життя.
Уявлення про сенс життя складаються в процесі діяльності людей і залежать від їхнього соціального становища, змісту розв'язуваних проблем життя, світорозуміння, конкретної історичної ситуації. У сприятливих умовах людина може бачити сенс свого життя у досягненні щастя і благополуччя; у ворожому середовищі існування життя може втратити для неї свою цінність і сенс.
2) он гордился славою своих предков.
3) нет
4) да
5) Александр Сергеевич Пушкин имеет репутацию великого или величайшего русского поэта, в частности, так его именуют «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона»[117], «Русский биографический словарь»[118], «Литературная энциклопедия»[119], энциклопедия «Кругосвет»[3], «Британская энциклопедия» («greatest poet»)[120]. В филологии Пушкин рассматривается как создатель современного русского литературного языка (см. например, работы В. В. Виноградова), а «Краткая литературная энциклопедия» (автор статьи С. С. Аверинцев) говорит об эталонности его сочинений, подобно произведениям Данте в Италии или Гёте в Германии. Д. С. Лихачёв писал о Пушкине как о «нашем величайшем национальном достоянии»[121].
Сенс життя, сенс буття — філософська та духовна проблема, що має відношення до визначення мети існування, призначення людства, людини як біологічного виду, одне з основних світоглядних понять, що має величезне значення для духовно-морального становлення особистості.
Питання про сенс життя також може розумітися як суб'єктивна оцінка прожитого життя та відповідності досягнутих результатів початковим намірам, як розуміння людиною змісту та спрямованості свого життя, свого місця у світі, як проблема впливу людини на навколишню дійсність та постановки людиною цілей, що виходять за рамки її життя. У цьому випадку мається на увазі необхідність знайти відповідь на питання:
«У чому полягають життєві цінності?»;
«Що є метою життя?» (Або найбільш спільною метою життя людини як такої, людини взагалі);
«Навіщо (Для чого) мені жити?».
Питання про сенс життя — одна з традиційних проблем філософії, теології та художньої літератури, де воно розглядається переважно з точки зору визначення того, у чому полягає найгідніший людини сенс життя.
Уявлення про сенс життя складаються в процесі діяльності людей і залежать від їхнього соціального становища, змісту розв'язуваних проблем життя, світорозуміння, конкретної історичної ситуації. У сприятливих умовах людина може бачити сенс свого життя у досягненні щастя і благополуччя; у ворожому середовищі існування життя може втратити для неї свою цінність і сенс.
Объяснение: