Основы языкознания. 1. Что такое фонетическое окружение? 2. Как соотносятся фонема и аллофон? 3. Назовите пять позиционных изменений. 4. Перед Вами список произношения корейских слов (в записи латиницей), содержащих фоны [s] и [ ʃ ]. Проведите фонологический анализ материала. Являются ли [s] и [ ʃ ] аллофонами одной фонемы или самостоятельными фонемами? Поясните свой ответ. Если Вы решили, что [s] и [ ʃ ] – аллофоны одной фонемы, выведите единое фонологическое правило, которое позволяет «предсказать» форму каждого аллофона.
Автори літописів – мужні й суворі очевидці жорстоких подій, діти свого часу. Їхній світогляд був сформований під впливом політичних і збройних конфліктів, єдиного народного прагнення жити як вільний з вільним і рівний з рівним із іншими народами і державами, під впливом національного прагнення до свободи і незалежності. Світогляд, що ґрунтується на ідеях християнської справедливості, правди, зневаги до брехні і підступності, позначився і на специфіці козацьких літописів, у яких немає місця пишним фразам, вихвалянню військовими подвигами чи панегірикам видатним особам. Гостро і відверто літописці-козаки дають оцінки негідним вчинкам, злочинним діям своїх сучасників, засуджуючи, як і в давні княжі часи, людську пиху, егоїзм і свавілля. Численні факти, викладені в літописах, оцінені й прокоментовані з позиції інтересів України, а не конкретного можновладця, з точки зору патріота, який уболіває за громадянські права і особисту свободу людини.
Нещодавно я прочитав твір Ернеста Хемінгуея «Старий і море». Цей твір став для мене найулюбленішим, тому що він навчив мене йти до своєї мети і ні перед чим не зупинятися.
Але, мабуть, слід почати з того, що мене вразив навіть власне стиль письма Е. Хемінгуея. На перший погляд «Старий і море» має простий сюжет, але насправді під цим приховано глибокий підтекст. Автор використав дещо автобіографічні моменти, він виклав у цій повісті власні думки, як то кажуть – вклав у неї часточку душі, тому, можливо, з цієї причини мені так припала до вподоби ця книга. І, звісно ж не можна не згадати, що не залишає байдужим сам сюжет твору: персонаж у критичній екстремальній ситуації. Хіба ж можливо відірватися від книги з таким інтригуючим сюжетом. Читаючи, я відчувала, що мій інтерес, захоплення і хвилювання з кожним абзацом тільки зростали.
Я думаю, що немає сенсу переказувати всю повість, але хочу сказати, що, прочитавши цю книгу, я навчилася багатьом важливим речам, які додають мені сил у скрутні хвилини.
Автори літописів – мужні й суворі очевидці жорстоких подій, діти свого часу. Їхній світогляд був сформований під впливом політичних і збройних конфліктів, єдиного народного прагнення жити як вільний з вільним і рівний з рівним із іншими народами і державами, під впливом національного прагнення до свободи і незалежності. Світогляд, що ґрунтується на ідеях християнської справедливості, правди, зневаги до брехні і підступності, позначився і на специфіці козацьких літописів, у яких немає місця пишним фразам, вихвалянню військовими подвигами чи панегірикам видатним особам. Гостро і відверто літописці-козаки дають оцінки негідним вчинкам, злочинним діям своїх сучасників, засуджуючи, як і в давні княжі часи, людську пиху, егоїзм і свавілля. Численні факти, викладені в літописах, оцінені й прокоментовані з позиції інтересів України, а не конкретного можновладця, з точки зору патріота, який уболіває за громадянські права і особисту свободу людини.
Нещодавно я прочитав твір Ернеста Хемінгуея «Старий і море». Цей твір став для мене найулюбленішим, тому що він навчив мене йти до своєї мети і ні перед чим не зупинятися.
Але, мабуть, слід почати з того, що мене вразив навіть власне стиль письма Е. Хемінгуея. На перший погляд «Старий і море» має простий сюжет, але насправді під цим приховано глибокий підтекст. Автор використав дещо автобіографічні моменти, він виклав у цій повісті власні думки, як то кажуть – вклав у неї часточку душі, тому, можливо, з цієї причини мені так припала до вподоби ця книга. І, звісно ж не можна не згадати, що не залишає байдужим сам сюжет твору: персонаж у критичній екстремальній ситуації. Хіба ж можливо відірватися від книги з таким інтригуючим сюжетом. Читаючи, я відчувала, що мій інтерес, захоплення і хвилювання з кожним абзацом тільки зростали.
Я думаю, що немає сенсу переказувати всю повість, але хочу сказати, що, прочитавши цю книгу, я навчилася багатьом важливим речам, які додають мені сил у скрутні хвилини.