Осталась последняя заключительная проверка работы систем робота Альбатроса, перед тем как отпустить его работать. Необходимо проверить работу кода Альбатроса на прямую связанную с его "автономностью". Т.е самому за собой следить. Робот Альбатрос - робот инженеров, одна из самых важных программ - это программа расчета остаточного заряда. Посмотри на исходный код, найди ошибки и исправь их, чтобы программа учитывала, сможет ли робот в дальнейшем работать, и не опустить заряд ниже 10 % необходимых ему, чтобы подключиться к системе питания. На любое действие Альбатрос всегда тратит в среднем 12% своего заряда!
Для проверки программы на вход переменная обозначающая количество заряда, требуемого на одно действие. На выход - переменная обозначающая количество действий, которое успел совершить робот.
Sample Input:
12
Sample Output:
7
Напишите программу. Тестируется через stdin → stdout
ответ: Гутне скло – вид декоративно-ужиткового мистецтва. Назва вказує на особливості технології та характер виготовлення виробів, що набули остаточ. вигляду біля скловар. печі, видувалися вільно чи за до форм. Гутні техніки – сукупність специф. прийомів та в руч. оброблення скла у гарячому стані: видування, кракле, ліплення, міллєфіорі, накладання кольор. шарів, ниток, крихти, рифлення, фляндрування тощо. Перші достовірні зразки виробів із гарячого скла знайдено під час розкопок м. Ура в Месопотамії (25 ст. до н. е.). У серед. 1 ст. н. е. було винайдено склодувну трубку (до цього скловироби формували за до піщаного ядра»), Г. с. почали формувати і декорувати різноманіт гутної техніки. Високого худож. рівня Г. с. досягло в Італії, Іспанії, Німеччині, Чехії. Під впливом нім. та чес. скляної продукції 16–17 cт., що надходила в Україну, з’явилися поняття – «гута», «гутник», «гутне скло», «гутництво» (від нім. die Hutte – будівля, в якій знаходиться скловарна піч). Згодом ці назви закріпилися на укр. ґрунті. Традиційно «гутним» називають давнє укр. скло.
Укр. Г. с. сягає часів Київ. Русі. Археол. знахідки цього періоду свідчать про виготовлення зі скла прикрас (браслети, намиста, обручки), а також посуду (пляшки, келихи, склянки). Осн. формою вироб-ва худож. скла в Україні до серед. 19 ст. були різні за потужністю скловарні майстерні – гути (згадуються у документах від 16 ст.). Досить щільно розташовувалися гути на Чернігівщині, Волині, Поділлі, Київщині. Від серед. 19 ст. Г. с., яке виготовлялося кустар поступово зникало, поступаючись якістю та рентабельністю виготовлення продукції склороб. з-дів. Розквіт Г. с. в Україні припадає на кін. 17–18 cт. Гутна справа хоча і була певною мірою відокремлена від суміж. видів худож. ремесел, виходячи зі специфіки процесу виготовлення, але існуючи у часи панування стилю бароко, не могла не втілити його риси, зокрема у формотворенні, орнаментиці. М. Біляшівський, досліджуючи Г. с., відзначав, що вироби 18 ст. мають гарну лінію форми, справжню оздобу. Осн. асортимент гут – різноманіт. посуд для зберігання напоїв: баклаги, барильця, дзбани, карафи, плесканки, сулії, штофи; для пиття: келихи, кубки, кухлі, чарки. Велику групу посуду складає фігурний, що за типологією форм найбільш декоративний. У цій групі виділяються пляшки-ведмедики, що були неодмін. атрибутом нар. весілля
Кто является автором Корана? По этому поводу многие исследователи ведут друг с другом скандальные споры. Эта работа является попыткой критического рассмотрения большинства этих теорий, взяв на вооружение логические аргументы, исторические сведения, текстовый анализ и научные данные. Возможно, единственное заключение о Коране, в котором сходятся все, это то, что впервые он был произнесен человеком по имени Мухаммад, родившимся в VI в. в городе Мекка в Аравии. Мнения о происхождении Корана можно условно объединить в три основные группы:
1. Мухаммад сам является автором.
2. Мухаммад не является автором, но узнал Коран от других людей, сочинивших его.
3. Коран – это слово, ни Мухаммаду от Бога.