От одной из остановок едут только троллейбусы №1 и №2. Известно, что они ходят по расписанию с постоянными интервалами, при этом троллейбус №1 ходит в 2 раза реже, чем троллейбус №2. За последние 20 минут троллейбус 16 минут назад, 10 минут назад и 2 минуты назад. Когда будет следующий троллейбус?
Смішне і трагічне в образі Дон Кіхота
(за романом Мігеля Сервантеса "Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі")
Пародія на лицарські романи XVI століття побачила світ на початку XVII століття. Саме в цей час відомий іспанський письменник епохи Відродження Мігель Сервантес написав свій роман "Дон Кіхот". Метою твору, за словами автора, було знецінення лицарських романів, які монополізували книжковий ринок XVI століття.
Замисливши написати пародію на лицарський роман, Сервантес постійно вводить у свій твір ситуації з лицарських романів, нещадно їх спотворюючи. Лицарський роман під пером письменника втрачає свою романтичну "впевненість". Усе найкраще, що було в такому романі, втрачає свою привабливість.
Видатний лицар чарівної вроди завжди був окрасою лицарського роману. Герой Сервантеса зовсім не схожий на цей образ. Це не юнак, а людина середнього віку, непривабливої зовнішності. Лицарські романи так вплинули на свідомість героя, що Алонсо Кехано назвав себе Дон Кіхотом з Ламанчі та подався шукати подвигів. Він натяг на себе іржаву зброю, сів на стару шкапу, обрав собі даму серця та пустився у мандри. Дамою серця Дон Кіхота стала сільська дівчина, яку він називав Дульцінеєю Тобоською. Незабаром у нашого лицаря з'являється зброєносець Санчо Панса, який також мало скидався на зброєносців лицарських романів. Мирний землероб Санчо Панса ніколи не був відважною та мовчазною людиною, якою зображувався завжди зброєносець у лицарських романах. Проте він дає розумні поради Дон Кіхоту. Наприклад, коли вони опинилися серед скель і Дон Кіхот вирішив розірвати на собі одяг та битися головою об каміння, Санчо Панса радить йому не вбитися з першого разу. Це зауваження відразу ж викриває усю химерність лицарських романів. Традиційні ситуації, звеличені у них, стають комічними дурницями у романі Сервантеса. Бій Дон Кіхота з вітряками або з баранами спотворює "великі подвиги" лицарів середньовіччя.
Смішне і трагічне в образі Дон Кіхота
(за романом Мігеля Сервантеса "Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі")
Пародія на лицарські романи XVI століття побачила світ на початку XVII століття. Саме в цей час відомий іспанський письменник епохи Відродження Мігель Сервантес написав свій роман "Дон Кіхот". Метою твору, за словами автора, було знецінення лицарських романів, які монополізували книжковий ринок XVI століття.
Замисливши написати пародію на лицарський роман, Сервантес постійно вводить у свій твір ситуації з лицарських романів, нещадно їх спотворюючи. Лицарський роман під пером письменника втрачає свою романтичну "впевненість". Усе найкраще, що було в такому романі, втрачає свою привабливість.
Видатний лицар чарівної вроди завжди був окрасою лицарського роману. Герой Сервантеса зовсім не схожий на цей образ. Це не юнак, а людина середнього віку, непривабливої зовнішності. Лицарські романи так вплинули на свідомість героя, що Алонсо Кехано назвав себе Дон Кіхотом з Ламанчі та подався шукати подвигів. Він натяг на себе іржаву зброю, сів на стару шкапу, обрав собі даму серця та пустився у мандри. Дамою серця Дон Кіхота стала сільська дівчина, яку він називав Дульцінеєю Тобоською. Незабаром у нашого лицаря з'являється зброєносець Санчо Панса, який також мало скидався на зброєносців лицарських романів. Мирний землероб Санчо Панса ніколи не був відважною та мовчазною людиною, якою зображувався завжди зброєносець у лицарських романах. Проте він дає розумні поради Дон Кіхоту. Наприклад, коли вони опинилися серед скель і Дон Кіхот вирішив розірвати на собі одяг та битися головою об каміння, Санчо Панса радить йому не вбитися з першого разу. Це зауваження відразу ж викриває усю химерність лицарських романів. Традиційні ситуації, звеличені у них, стають комічними дурницями у романі Сервантеса. Бій Дон Кіхота з вітряками або з баранами спотворює "великі подвиги" лицарів середньовіччя.
Виды легкой атлетики дифференцируются на основе двигательных качеств (скоростные, скоростно-силовые и требующие проявления выносливости), но для более четкой классификации их целесообразно объединить в пять групп: ходьба, бег, прыжки, метания и многоборья.
Из всего многообразия легкоатлетических упражнений только «классические» дисциплины включаются в программы крупнейших соревнований (Олимпийские игры, чемпионаты мира, Европы и т.д.). В программу этих соревнований входят 24 вида для мужчин и 23 - для женщин.
Основная статья: Спортивная ходьба
Спортивная ходьба по технике движений отличается от всех других ходьбы. Участники соревнований по спортивной ходьбе обязаны придерживаться определенных правил, главное из которых - постоянный контакт спортсмена с дорожкой (опора одной или обеими стопами). При проявлении безопорного положения, когда спортсмен фактически переходит на бег, он снимается с соревнований. В отличие от обычной ходьбы в спортивной ходьбе правилами соревнований установлено: в момент вертикали производить полное выпрямление опорной ноги в коленном суставе. Ходьба в легкоатлетической программе является единственным видом, в котором присутствует субъективное судейство. Если в беге спортсменов снимают с дистанции только в исключительных случаях, то в практике ходьбы дисквалификация на дистанции -обычное явление. Бывают случаи, когда атлетов дисквалифицируют и после финиша.
Спортсмены-скороходы соревнуются на дистанциях 20 км (женщины), 20 и 50 км (мужчины).
Основная статья: Беговые упражнения
Бег - основа легкой атлетики; не только особый ее вид, но и составная часть многих легкоатлетических упражнений, например таких, как прыжки, метание копья, гранаты, а также многих других видов спорта.
Соревнования в беге проводятся на дистанции от 100 м до 42 км 195 м (марафон). Места, занятые в соревнованиях по бегу, определяются по последовательности пересечения участниками линии финиша.
Основная статья: Прыжки в легкой атлетике
Прыжки. К легкоатлетическим прыжкам относятся горизонтальные (длина и тройной) и вертикальные (высота и шест) прыжки.
Отдельные виды прыжков характеризуются главным образом различием в фазе полета.
Основная статья: Метания в легкой атлетике
Метания. В легкоатлетических видах метаний и толкании ядра снаряд должен быть послан на возможно большее расстояние броском или толчком.
Различают следующие виды: толкание ядра, метание диска, молота, копья и гранаты.
Основная статья: Многоборье в легкой атлетике
Многоборья. Легкоатлетические многоборья берут свое начало с древнегреческих Олимпийских игр. В то время «пентатлон» включал в себя бег на один стадий (192,27 м), прыжки в длину, метание копья и борьбу.
В настоящее время главными видами многоборий являются: десятиборье для мужчин и семиборье для женщин, включенные в программу Олимпийских игр. Занятия многоборьями обеспечивают спортсменам разностороннее физическое развитие. Результаты, показанные в многоборье, оцениваются по специальной таблице очков. Соревнования в многоборъях являются одним из самых трудных видов легкоатлетического спорта, так как их участникам в течение двух дней необходимо хорошо выступать в весьма разнообразных видах.
Объяснение: