Батько Хлої, Маккой, працює пластичним хірургом, а мати, Тері, медсестрою.[5][6] У неї четверо братів, віком від 5 до 15 років. Грою на сцені вона зацікавилася, коли її другого старшого брата Тревора взяли до Школи акторів у Нью-Йорку, тобто її кар'єра почалася в Голлівуді, коли родина переїхала в Лос-Анджелес. Її перша роль — роль Віолетти у двох епізодах серіалу «Захисник» («The Guardian»). Перша кінороль — роль Моллі у фільмі «Серце свідка» («Heart of the Beholder», 2005) — історії про сім'ю, яка відкрила в 1980-му перший пункт відеопрокату.[7][8] Цей дебют продовжився участю в телекомедії «Сімейний план» («Family Plan», 2005) в ролі Чарлі в молодості. Перший великий успіх прийшов після зйомок в римейку класичного хоррору 1979 року «Жах Амітивілля» («The Amityville Horror», 2005). Хлоя зіграла Челсі. Ця роль принесла їй номінацію на премію «Young Artist Award». Далі був екшн Стівена Сігала «Сьогодні ти помреш» («Today You Die», 2005).
Також вона активно знімається в телесеріалах: Морец грає невелику роль (роль Кенді Стокер) в шоу каналу NBC «Мене звуть Ерл» («My Name is Earl»). Ще вона грала в серіалі «Відчайдушні домогосподарки». Морец також озвучувала мультиплікаційного персонажа Дарбі в серіалі «Мої друзі Тигрик та Вінні». Друге підкорення великого екрану — фільм «Дім великої матусі 2» («Big Momma's House 2», 2006). Вона брала участь в Лос-Анджелеському кінофестивалі, представляючи кілька фільмів у різних номінаціях.
Її роль у фільмі Пипець (2010), де вона виконує роль Мінді, маленької вбивці-месниці, навченої власним батьком, щоб стати смертельною зброєю, приніс їй небувалий успіх. Незважаючи на суперечки щодо її ролі у фільмі, Хлоя отримала широке визнання кінокритиків. Роджер Еберт поставив фільму одну зірку з чотирьох, проте він писав: «Що не кажіть про персонажа Хлої Ґрейс Морец, але у неї є чарівність і привабливість» (Say what you will about her character, but Chloe Grace Moretz has presence and appeal)[9]. Крім того, за три місяці до початку виробництва фільму Морец вчилася виконувати трюки до фільму і велику частину трюків під час зйомок виконувала сама[10].
1 жовтня 2010 вона зіграла Еббі, 12-річну вампірку, в американському ремейку шведського хіта. З 30 березня 2011 Морец була задіяна на головній ролі маленької Енн в психологічному трилері «Поля».[11]
У 2011 році знялася у фільмі Мартіна Скорсезе «Хранитель часу»[12]. За ним пішли містична трагікомедія Тіма Бертона «Похмурі тіні», де вона зіграла бунтівного підлітка Керолін[13][14], і трагікомедія «Провінціалка».
У березні 2012 року Морец підписала контракт на роль у біографічному фільмі «Барабанщик», що розповідає про останні шість років життя Денніса Вілсона, барабанщика рок-групи The Beach Boys[15].
У 2013 році Хлоя з'явилася в ролі Керрі Уайт в екранізації книги Стівена Кінга «Керрі»[16][17], в другій частині «Пипець 2» та в одному з епізодів «Фільм 43».
У 2014 зіграла роль повії Аліни у фільмі Антуана Фукуа «Праведник». Також у 2014 році вийшов фільм «Якщо я залишуся» знятий по однойменній книзі Гейла Формана з Хлоєю у головній ролі. У цьому фільмі вона зіграла віолончелістку Мію Холл, яка потрапляє в автокатастрофу. За словами Хлої, за п'ять місяців до початку зйомок вона почала вчитися грати на віолончелі, щоб виглядати природно.
Дозвілля
У Хлої багато захоплень: вона ходить на бальні танці, баскетбол, плавання, гімнастику. А коли відпочиває, дивиться комедії і грає зі своїми собачками. Її улюблена їжа — спагеті, а улюблені предмети в школі — хімія і математика.
Не преувеличением будет сказать, что в настоящее время информационные технологии занимают немалую роль в жизни каждого из нас. На данный момент сложно представить человека, не имеющего мобильного телефона или какого-то иного гаджета. Даже у маленьких детей порой заметишь такую вещь. Информационные технологии на столько глубоко проникли в нашу повседневную жизнь, что порой мы отказываемся от внешнего мира, заменяя его на технические устройства. той же производительности, что и обычные работники. Какой можно сделать вывод из вышесказанного? Труд механизирован, трудовые ресурсы сокращены, ведь это гораздо выгодней владельцу, допустим, любого завода. Вместо того, чтобы ежемесячно платить работнику за проделанный труд, можно поставить на его место машину, которая будет делать то же самое, даже в больших количествах и не будет в то время уставать, ведь все мы знаем, что существует такое понятие как «человеческий фактор», а машине он не свойственен. Вот Вам еще один плюс на лицо. Так что же остается делать человеку? Тут ответов много, либо искать место работы, похожее на его прежнее, где еще не задействован машинный труд (но это не выгодно, поскольку, исходя из современной статистики, это не на долго), либо развивать себя в интеллектуальном плане, чтобы применить свои знания в другой отрасли промышленности для зарабатывания денег и т д. Но никто не станет отрицать, что с внедрением информационных технологий, наша жизнь, действительно, стала более комфортной. Те же самые телефоны, для более удобной коммуникации, социальные сети и т д. Но ключевой проблемой является то, что люди, порой, не знают границ, человеку сложно остановиться, когда он поглощен чем-то. Когда он делает то, что ему нравится и в чем ему комфортно. Именно поэтому родители не разрешают детям много сидеть за компьютером, и заставляют их читать книги, ходить на выставки – все это для их благополучия, для их социального развития. А информационные технологии порой подталкивают людей к деградации. К сокращению их умственной деятельности, и это, безусловно, надо прекращать. Существует такое понятие, как «социализация»- процесс усвоения индивидом образцов поведения, психологических установок, социальных норм и ценностей, знаний, навыков, позволяющих ему успешно функционировать в обществе. Преобладание информационных технологий в современном обществе порой препятствует к прохождению данного процесса. Посудите сами, ведь, вместо того, чтобы пойти на ту же самую выставку с друзьями, среднестатистический человек предпочтет остаться дома и поиграть в компьютер. Вместо книг, он предпочтет посмотреть кино и т д. В связи с переходом нашего общества на новую стадию развития, т.е. постиндустриального общества, началось стремительное развитие интеллектуальной сферы человека, а также происходит проникновение информационных технологий, что обеспечивает эффективное функционирование и успешную эволюцию общественного мира. Внедрение информационных технологий не только повлияло на современное общество, но и также проникло и в науку — к примеру, в социологию. Сейчас трудно представить социальные исследования без применения информационных технологий (компьютеров), Из этого следует, во-первых, компьютер обладает «беспредельным терпением»: он будет повторять бесконечное количество раз и всё это без признаков усталости и неудовольствия. Во-вторых, он предоставляет
Батько Хлої, Маккой, працює пластичним хірургом, а мати, Тері, медсестрою.[5][6] У неї четверо братів, віком від 5 до 15 років. Грою на сцені вона зацікавилася, коли її другого старшого брата Тревора взяли до Школи акторів у Нью-Йорку, тобто її кар'єра почалася в Голлівуді, коли родина переїхала в Лос-Анджелес. Її перша роль — роль Віолетти у двох епізодах серіалу «Захисник» («The Guardian»). Перша кінороль — роль Моллі у фільмі «Серце свідка» («Heart of the Beholder», 2005) — історії про сім'ю, яка відкрила в 1980-му перший пункт відеопрокату.[7][8] Цей дебют продовжився участю в телекомедії «Сімейний план» («Family Plan», 2005) в ролі Чарлі в молодості. Перший великий успіх прийшов після зйомок в римейку класичного хоррору 1979 року «Жах Амітивілля» («The Amityville Horror», 2005). Хлоя зіграла Челсі. Ця роль принесла їй номінацію на премію «Young Artist Award». Далі був екшн Стівена Сігала «Сьогодні ти помреш» («Today You Die», 2005).
Також вона активно знімається в телесеріалах: Морец грає невелику роль (роль Кенді Стокер) в шоу каналу NBC «Мене звуть Ерл» («My Name is Earl»). Ще вона грала в серіалі «Відчайдушні домогосподарки». Морец також озвучувала мультиплікаційного персонажа Дарбі в серіалі «Мої друзі Тигрик та Вінні». Друге підкорення великого екрану — фільм «Дім великої матусі 2» («Big Momma's House 2», 2006). Вона брала участь в Лос-Анджелеському кінофестивалі, представляючи кілька фільмів у різних номінаціях.
Її роль у фільмі Пипець (2010), де вона виконує роль Мінді, маленької вбивці-месниці, навченої власним батьком, щоб стати смертельною зброєю, приніс їй небувалий успіх. Незважаючи на суперечки щодо її ролі у фільмі, Хлоя отримала широке визнання кінокритиків. Роджер Еберт поставив фільму одну зірку з чотирьох, проте він писав: «Що не кажіть про персонажа Хлої Ґрейс Морец, але у неї є чарівність і привабливість» (Say what you will about her character, but Chloe Grace Moretz has presence and appeal)[9]. Крім того, за три місяці до початку виробництва фільму Морец вчилася виконувати трюки до фільму і велику частину трюків під час зйомок виконувала сама[10].
1 жовтня 2010 вона зіграла Еббі, 12-річну вампірку, в американському ремейку шведського хіта. З 30 березня 2011 Морец була задіяна на головній ролі маленької Енн в психологічному трилері «Поля».[11]
У 2011 році знялася у фільмі Мартіна Скорсезе «Хранитель часу»[12]. За ним пішли містична трагікомедія Тіма Бертона «Похмурі тіні», де вона зіграла бунтівного підлітка Керолін[13][14], і трагікомедія «Провінціалка».
У березні 2012 року Морец підписала контракт на роль у біографічному фільмі «Барабанщик», що розповідає про останні шість років життя Денніса Вілсона, барабанщика рок-групи The Beach Boys[15].
У 2013 році Хлоя з'явилася в ролі Керрі Уайт в екранізації книги Стівена Кінга «Керрі»[16][17], в другій частині «Пипець 2» та в одному з епізодів «Фільм 43».
У 2014 зіграла роль повії Аліни у фільмі Антуана Фукуа «Праведник». Також у 2014 році вийшов фільм «Якщо я залишуся» знятий по однойменній книзі Гейла Формана з Хлоєю у головній ролі. У цьому фільмі вона зіграла віолончелістку Мію Холл, яка потрапляє в автокатастрофу. За словами Хлої, за п'ять місяців до початку зйомок вона почала вчитися грати на віолончелі, щоб виглядати природно.
Дозвілля
У Хлої багато захоплень: вона ходить на бальні танці, баскетбол, плавання, гімнастику. А коли відпочиває, дивиться комедії і грає зі своїми собачками. Її улюблена їжа — спагеті, а улюблені предмети в школі — хімія і математика.
Объяснение:
Понятно?
Объяснение:
Не преувеличением будет сказать, что в настоящее время информационные технологии занимают немалую роль в жизни каждого из нас. На данный момент сложно представить человека, не имеющего мобильного телефона или какого-то иного гаджета. Даже у маленьких детей порой заметишь такую вещь. Информационные технологии на столько глубоко проникли в нашу повседневную жизнь, что порой мы отказываемся от внешнего мира, заменяя его на технические устройства. той же производительности, что и обычные работники. Какой можно сделать вывод из вышесказанного? Труд механизирован, трудовые ресурсы сокращены, ведь это гораздо выгодней владельцу, допустим, любого завода. Вместо того, чтобы ежемесячно платить работнику за проделанный труд, можно поставить на его место машину, которая будет делать то же самое, даже в больших количествах и не будет в то время уставать, ведь все мы знаем, что существует такое понятие как «человеческий фактор», а машине он не свойственен. Вот Вам еще один плюс на лицо. Так что же остается делать человеку? Тут ответов много, либо искать место работы, похожее на его прежнее, где еще не задействован машинный труд (но это не выгодно, поскольку, исходя из современной статистики, это не на долго), либо развивать себя в интеллектуальном плане, чтобы применить свои знания в другой отрасли промышленности для зарабатывания денег и т д. Но никто не станет отрицать, что с внедрением информационных технологий, наша жизнь, действительно, стала более комфортной. Те же самые телефоны, для более удобной коммуникации, социальные сети и т д. Но ключевой проблемой является то, что люди, порой, не знают границ, человеку сложно остановиться, когда он поглощен чем-то. Когда он делает то, что ему нравится и в чем ему комфортно. Именно поэтому родители не разрешают детям много сидеть за компьютером, и заставляют их читать книги, ходить на выставки – все это для их благополучия, для их социального развития. А информационные технологии порой подталкивают людей к деградации. К сокращению их умственной деятельности, и это, безусловно, надо прекращать. Существует такое понятие, как «социализация»- процесс усвоения индивидом образцов поведения, психологических установок, социальных норм и ценностей, знаний, навыков, позволяющих ему успешно функционировать в обществе. Преобладание информационных технологий в современном обществе порой препятствует к прохождению данного процесса. Посудите сами, ведь, вместо того, чтобы пойти на ту же самую выставку с друзьями, среднестатистический человек предпочтет остаться дома и поиграть в компьютер. Вместо книг, он предпочтет посмотреть кино и т д. В связи с переходом нашего общества на новую стадию развития, т.е. постиндустриального общества, началось стремительное развитие интеллектуальной сферы человека, а также происходит проникновение информационных технологий, что обеспечивает эффективное функционирование и успешную эволюцию общественного мира. Внедрение информационных технологий не только повлияло на современное общество, но и также проникло и в науку — к примеру, в социологию. Сейчас трудно представить социальные исследования без применения информационных технологий (компьютеров), Из этого следует, во-первых, компьютер обладает «беспредельным терпением»: он будет повторять бесконечное количество раз и всё это без признаков усталости и неудовольствия. Во-вторых, он предоставляет