Мо, батько дванадцятирічної Меггі, володіє дивовижною здатністю: коли він читає вголос, герої книг оживають, причому в обмін на сторінки книги потрапляє хто-небудь з оточуючих. Так одного разу в будинку Меггі з’явився запеклий лиходій з книги «Чорнильне серце» Каприкорн (Козеріг), його вірний слуга Баста, І бродячий артист, пожирач вогню Вогнерукий, а замість них в казці виявилася мама Меггі. Меггі тоді було три роки. З того часу Мо постійно переїжджає, щоб Каприкорн його не найшов. Одного дощового вечора Меггі бачить за вікном незнайомця, що наближається до її будинку, і негайно повідомляє про це батькові Мо. Він одразу впізнає незнайомця і веде його до кабінету, а Меггі просить іти спати. Але Меггі намагається підслухати їх розмову. Вона чує, що ім’я незнайомця – Вогнерукий, а батька він називав Чарівновустим. Вогнерукий попереджає Мо, що хтось шукає його. Вранці батько просить Меггі зібрати речі, щоб поїхати до тітки її матері Елінор. Але з ними їде і Вогнерукий. По дорозі Меггі дізнається, що вони тікають від якогось лиходія Каприкорна. У Елінор є захоплення – вона колекціонує книги, її дім схожий на бібліотеку. Мо просить Елінор сховати якусь книгу. А скоро люди Каприкорна викрадають Мо. У той час Вогнерукий відволікав Меггі. Вогнерукий зрадив Мо, бо йому наказав Каприкорн, пообіцявши, що його повернуть у книгу. Меггі, Елінор і Вогнерукий їдуть на пошуки Мо. Їх захоплює Баста, слуга Каприкорна і замикає у сараї, де сидів Мо. А книгу “Чорнильне серце” Каприкорн забирає у Меггі. Меггі дізнається, що її батько був причиною того, що її мама зникла. Мо володів даром, який оживляв речі та персонажів з книг. Він випадково відправив дружину Терезу в книгу, а Каприкорн і Баста за Вогнеруким опинилися у їх домі. Меггі зрозуміла, що вони часто переїжджають, щоб триматися подалі від Каприкорна. Каприкорн хотів захопити Мо, щоб той все вичитував з книг для нього. Каприкорну припав до душі наш світ, і він вирішив знищити всі екземпляри книги зі своєю історією, крім однієї, яка ретельно охоронялася, щоб ніхто не зміг послати його назад, але щоб сам він міг змусити Мо, або кого-небудь іншого з таким же даром, вичитати йому його давнього друга – страшну Тінь, здатну лише вбивати. Тепер Мо змушений читати для Каприкорна, адже Меггі та Елінор можуть вбити. Мо читає уривок з історії “Острів скарбів” та “1000 і одна ніч”. Він вичитує гору золотих монет і хлопця на ім’я Фарід, років 15. Вогнерукий, зрозумівши, що Каприкорн його використав допомагає Меггі, Мо, Елінор і Фариду втекти. Вони поселяються в готелі на італійському узбережжі. Мо усвідомлює, що йому потрібна остання книга Чорнильного серця, бо в ній його дружина і тільки за до неї він зможе відправити Каприкорна і Басту назад. Елінор вдається знайти автора “Чорнильного серця”, чоловіка, на ім’я Феноліо. Вони дізнаються, що він живе в маленькому містечку. Елінор їде додому. А Мо з дочкою, Вогнерукий та Фарид відправляються до Феноліо. Але ще одного примірника книги у нього не було. Згодом Феноліо та Меггі були викрадені Бастою і повернуті в село Каприкорна. Вони є приманкою, адже Мо обов’язково повернеться за дочкою.
Меггі ж, не дивлячись на плачевний досвід батька, теж дуже хоче мати чудовий дар – вичитувати героїв книг, і то чи спадковість, чи пристрасне бажання … насправді виявляється, що і вона має цей дар. Про це вона дізнається, сидячи замкнена в кімнаті з Феноліо. Вона вичитує фею Дінь-Дінь. Тепер Мо Каприкорну не потрібний, він наказує випробувати дівчинку і вона вичитує олов’яного солдатика. Каприкорн назначає день, коли Меггі має вичитати Тінь, щоб стратити Вогнерукого та Резу. Реза – це служниця Каприкорна, її вичитав з книги невмілий читець Даріус. Тепер Реза не може говорити. Меггі розуміє, що Реза – це її мати. Разом з Феноліо, автором книги “Чорнильне серце”, вони втілюють в життя ідею Мо. Феноліо пише інше закінчення книги, яке Меггі має прочитати. Фарід і Мо, у вечір страти, відволікають людей Каприкорна, підпалюючи його будинок і церкву. Меггі читає з аркуша, який Феноліо написав. Але вона випадково посилає Феноліо в книгу і виводить Тінь. Тінь вбиває Козерога і деяких його людей. Сама Тінь стає життям усіх істот, які втратили життя в книзі. Баста і Мортола втекли. Меггі нарешті може обійняти маму. Щаслива родина оселяється у своєї родички, бібліофілки Елінор, яка дає також притулок в своєму саду і всяким чарівним істотам, які вийшли з книги – феям, кобольтам, скляним фігуркам … але в нашому світі залишилися ще й Баста, а також Сорока, мати Каприкорна, і ще невтішно ностальгуючий Вогнерукий, а Феноліо потрапив в створений ним же самим світ.
ответ:Основними ознаками демократичного політичного режиму є:
наявність Конституції, яка закріплює повноваження органів влади та управління, механізм їх формування;
визначено правовий статус особистості на основі принципу рівності перед законом;
розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову з визначенням функціональних прерогатив кожної з них;
вільна діяльність політичних і громадських організацій;
обов'язкова виборність органів влади;
розмежування державної сфери та сфери громадянського суспільства;
Объяснение:
Мо, батько дванадцятирічної Меггі, володіє дивовижною здатністю: коли він читає вголос, герої книг оживають, причому в обмін на сторінки книги потрапляє хто-небудь з оточуючих. Так одного разу в будинку Меггі з’явився запеклий лиходій з книги «Чорнильне серце» Каприкорн (Козеріг), його вірний слуга Баста, І бродячий артист, пожирач вогню Вогнерукий, а замість них в казці виявилася мама Меггі. Меггі тоді було три роки. З того часу Мо постійно переїжджає, щоб Каприкорн його не найшов. Одного дощового вечора Меггі бачить за вікном незнайомця, що наближається до її будинку, і негайно повідомляє про це батькові Мо. Він одразу впізнає незнайомця і веде його до кабінету, а Меггі просить іти спати. Але Меггі намагається підслухати їх розмову. Вона чує, що ім’я незнайомця – Вогнерукий, а батька він називав Чарівновустим. Вогнерукий попереджає Мо, що хтось шукає його. Вранці батько просить Меггі зібрати речі, щоб поїхати до тітки її матері Елінор. Але з ними їде і Вогнерукий. По дорозі Меггі дізнається, що вони тікають від якогось лиходія Каприкорна. У Елінор є захоплення – вона колекціонує книги, її дім схожий на бібліотеку. Мо просить Елінор сховати якусь книгу. А скоро люди Каприкорна викрадають Мо. У той час Вогнерукий відволікав Меггі. Вогнерукий зрадив Мо, бо йому наказав Каприкорн, пообіцявши, що його повернуть у книгу. Меггі, Елінор і Вогнерукий їдуть на пошуки Мо. Їх захоплює Баста, слуга Каприкорна і замикає у сараї, де сидів Мо. А книгу “Чорнильне серце” Каприкорн забирає у Меггі. Меггі дізнається, що її батько був причиною того, що її мама зникла. Мо володів даром, який оживляв речі та персонажів з книг. Він випадково відправив дружину Терезу в книгу, а Каприкорн і Баста за Вогнеруким опинилися у їх домі. Меггі зрозуміла, що вони часто переїжджають, щоб триматися подалі від Каприкорна. Каприкорн хотів захопити Мо, щоб той все вичитував з книг для нього. Каприкорну припав до душі наш світ, і він вирішив знищити всі екземпляри книги зі своєю історією, крім однієї, яка ретельно охоронялася, щоб ніхто не зміг послати його назад, але щоб сам він міг змусити Мо, або кого-небудь іншого з таким же даром, вичитати йому його давнього друга – страшну Тінь, здатну лише вбивати. Тепер Мо змушений читати для Каприкорна, адже Меггі та Елінор можуть вбити. Мо читає уривок з історії “Острів скарбів” та “1000 і одна ніч”. Він вичитує гору золотих монет і хлопця на ім’я Фарід, років 15. Вогнерукий, зрозумівши, що Каприкорн його використав допомагає Меггі, Мо, Елінор і Фариду втекти. Вони поселяються в готелі на італійському узбережжі. Мо усвідомлює, що йому потрібна остання книга Чорнильного серця, бо в ній його дружина і тільки за до неї він зможе відправити Каприкорна і Басту назад. Елінор вдається знайти автора “Чорнильного серця”, чоловіка, на ім’я Феноліо. Вони дізнаються, що він живе в маленькому містечку. Елінор їде додому. А Мо з дочкою, Вогнерукий та Фарид відправляються до Феноліо. Але ще одного примірника книги у нього не було. Згодом Феноліо та Меггі були викрадені Бастою і повернуті в село Каприкорна. Вони є приманкою, адже Мо обов’язково повернеться за дочкою.
Меггі ж, не дивлячись на плачевний досвід батька, теж дуже хоче мати чудовий дар – вичитувати героїв книг, і то чи спадковість, чи пристрасне бажання … насправді виявляється, що і вона має цей дар. Про це вона дізнається, сидячи замкнена в кімнаті з Феноліо. Вона вичитує фею Дінь-Дінь. Тепер Мо Каприкорну не потрібний, він наказує випробувати дівчинку і вона вичитує олов’яного солдатика. Каприкорн назначає день, коли Меггі має вичитати Тінь, щоб стратити Вогнерукого та Резу. Реза – це служниця Каприкорна, її вичитав з книги невмілий читець Даріус. Тепер Реза не може говорити. Меггі розуміє, що Реза – це її мати. Разом з Феноліо, автором книги “Чорнильне серце”, вони втілюють в життя ідею Мо. Феноліо пише інше закінчення книги, яке Меггі має прочитати. Фарід і Мо, у вечір страти, відволікають людей Каприкорна, підпалюючи його будинок і церкву. Меггі читає з аркуша, який Феноліо написав. Але вона випадково посилає Феноліо в книгу і виводить Тінь. Тінь вбиває Козерога і деяких його людей. Сама Тінь стає життям усіх істот, які втратили життя в книзі. Баста і Мортола втекли. Меггі нарешті може обійняти маму. Щаслива родина оселяється у своєї родички, бібліофілки Елінор, яка дає також притулок в своєму саду і всяким чарівним істотам, які вийшли з книги – феям, кобольтам, скляним фігуркам … але в нашому світі залишилися ще й Баста, а також Сорока, мати Каприкорна, і ще невтішно ностальгуючий Вогнерукий, а Феноліо потрапив в створений ним же самим світ.
!"!
Объяснение: