Народився 15 (27) липня 1853 в Житомирі. Батько письменника був суворим повітовим суддею і асесором. Мати була родом з Польщі, чому письменник з дитинства досконало знав польську мову. Початкову освіту Короленко отримав в Житомирській гімназії, потім сім’я переїхала в Рівне, де він вступив до місцевого училища. Після смерті батька Короленко вступив до Технологічного інституту в Петербурзі, який не зміг завершити через матеріальні труднощі. У 1874 році він перевівся в землевласницьку академію в Москві, де навчався на основі стипендії. У зв’язку з тим, що письменник в юності брав участь в народницьких рухах, він був виключений і висланий в Кронштадт. У 1877 році він повернувся до Петербурга і вступив до Гірничого інституту. Приблизно в цей же час почалася його літературна кар’єра. Перша новела В. Г. Короленка, «Епізоди з життя “шукача”» з’явилася в 1879 році. Навесні того ж року, за підозрою в революційній діяльності, його знову виключили з навчального закладу і вислали в Глазов. А коли в 1881 році він відмовився від присяги Олександру III, був висланий на кілька років до Сибіру. Найбільш плідними для письменника стали 1885-1895 роки. Справжнім тріумфом Короленко став вихід його кращих творів – «Сон Макара» (1885), «В поганому товаристві» (1885) і «Сліпий музикант» (1886). У 1890-і роки Короленко багато подорожує. Він відвідує Крим, Кавказ. У 1893 році письменник був присутній на Всесвітній виставці в Чикаго (США). Результатом цієї поїздки стала розповідь «Без язика» (1895). Короленко отримує визнання не тільки в Росії, але і за кордоном. Його твори виходять на іноземних мовах. До 1900 року письменник жив у Петербурзі, де написав кілька новел. Потім він оселився в Полтаві, де і прожив до кінця своїх днів. В останні роки він працював над автобіографією під назвою «Історія мого сучасника». В. Г. Короленко помер 25 грудня 1921 року, так і не завершивши четвертий том цього твору.
Мінез-құлық мәдениетінің әдеттері мен дағдыларын тәрбиелеу жөніндегі бағытты, жүйелі жұмыс балалардың мектепке келісімен басталады. Бастауыш сыныптарда мұқияттылық пен жинақтылықтың, сыпайылылықтың, дәлдіктің негіздері қаланады. Жақсы мінез, өзін мектепте, үйде, көшеде және қоғамдық орындарда мәдениетті ұстай білу әдеттері бойға сіңеді. Егерде мәдениетті мінез-құлық нормалары балаларға өте жас кезінде үйретілмеген болса, кейініректее оның орнын толтыру үшін әлдеқайда күрделі жұмыс атқаруға тура келеді, теріс әдет дағдыларға ие болған баланы қайта тәрбиелеу керек болады. Балалардың бойында бұл саладағы ең қарапайым деген әдет-дағдылардың болмауы мәдени мінез-құлықтың әдептілік, сыпайыгершілік, еркіндік, қимыл әсемдігі сияқты күрделі көріністерін тәрбиелеуді мейілінше қиынға түсіреді.
Мінез-құлық мәдениеті адамның ішкі мәдениетімен, эстетикалық талаптарымен, жалпыға ортақ бағыттармен және дәстүрлермен тығыз байланасты. Ішкі мәдениет көп ретте адамның сыртқы тәртібін анықтайды, алайда сыртқы мінез-құлық та ішкі мәдениетке әсер етіп, адамды ұстамды, іштей жинақы болып өзіне-өзі ие бола білуге бастайды.
Оқушылармен жұмыс кезінде алдымен мінез-құлық дағдылары мен әдеттерін игеруге назар аудару керек. Ал бұған оқушыларды тиісті ережелерді тұрақты тұрде орындатқызып отыру арқылы қол жетеді.
Народився 15 (27) липня 1853 в Житомирі. Батько письменника був суворим повітовим суддею і асесором. Мати була родом з Польщі, чому письменник з дитинства досконало знав польську мову. Початкову освіту Короленко отримав в Житомирській гімназії, потім сім’я переїхала в Рівне, де він вступив до місцевого училища. Після смерті батька Короленко вступив до Технологічного інституту в Петербурзі, який не зміг завершити через матеріальні труднощі. У 1874 році він перевівся в землевласницьку академію в Москві, де навчався на основі стипендії. У зв’язку з тим, що письменник в юності брав участь в народницьких рухах, він був виключений і висланий в Кронштадт. У 1877 році він повернувся до Петербурга і вступив до Гірничого інституту. Приблизно в цей же час почалася його літературна кар’єра. Перша новела В. Г. Короленка, «Епізоди з життя “шукача”» з’явилася в 1879 році. Навесні того ж року, за підозрою в революційній діяльності, його знову виключили з навчального закладу і вислали в Глазов. А коли в 1881 році він відмовився від присяги Олександру III, був висланий на кілька років до Сибіру. Найбільш плідними для письменника стали 1885-1895 роки. Справжнім тріумфом Короленко став вихід його кращих творів – «Сон Макара» (1885), «В поганому товаристві» (1885) і «Сліпий музикант» (1886). У 1890-і роки Короленко багато подорожує. Він відвідує Крим, Кавказ. У 1893 році письменник був присутній на Всесвітній виставці в Чикаго (США). Результатом цієї поїздки стала розповідь «Без язика» (1895). Короленко отримує визнання не тільки в Росії, але і за кордоном. Його твори виходять на іноземних мовах. До 1900 року письменник жив у Петербурзі, де написав кілька новел. Потім він оселився в Полтаві, де і прожив до кінця своїх днів. В останні роки він працював над автобіографією під назвою «Історія мого сучасника». В. Г. Короленко помер 25 грудня 1921 року, так і не завершивши четвертий том цього твору.
Мінез-құлық мәдениетінің әдеттері мен дағдыларын тәрбиелеу жөніндегі бағытты, жүйелі жұмыс балалардың мектепке келісімен басталады. Бастауыш сыныптарда мұқияттылық пен жинақтылықтың, сыпайылылықтың, дәлдіктің негіздері қаланады. Жақсы мінез, өзін мектепте, үйде, көшеде және қоғамдық орындарда мәдениетті ұстай білу әдеттері бойға сіңеді. Егерде мәдениетті мінез-құлық нормалары балаларға өте жас кезінде үйретілмеген болса, кейініректее оның орнын толтыру үшін әлдеқайда күрделі жұмыс атқаруға тура келеді, теріс әдет дағдыларға ие болған баланы қайта тәрбиелеу керек болады. Балалардың бойында бұл саладағы ең қарапайым деген әдет-дағдылардың болмауы мәдени мінез-құлықтың әдептілік, сыпайыгершілік, еркіндік, қимыл әсемдігі сияқты күрделі көріністерін тәрбиелеуді мейілінше қиынға түсіреді.
Мінез-құлық мәдениеті адамның ішкі мәдениетімен, эстетикалық талаптарымен, жалпыға ортақ бағыттармен және дәстүрлермен тығыз байланасты. Ішкі мәдениет көп ретте адамның сыртқы тәртібін анықтайды, алайда сыртқы мінез-құлық та ішкі мәдениетке әсер етіп, адамды ұстамды, іштей жинақы болып өзіне-өзі ие бола білуге бастайды.
Оқушылармен жұмыс кезінде алдымен мінез-құлық дағдылары мен әдеттерін игеруге назар аудару керек. Ал бұған оқушыларды тиісті ережелерді тұрақты тұрде орындатқызып отыру арқылы қол жетеді.
Объяснение: