Одна з фундаментальних страв, без якої годі уявити українську кухню, – борщ. У різні часи борщ готували за різними рецептами, з використанням різного набору продуктів. Ба більше, борщ міг відрізнятися регіонально, від села до села.
Якось був у Єревані, і там у меню одного ресторану прочитав, що «борщ – це слов’янська страва». І справді, схожі страви є також у поляків, росіян і навіть поза слов’янськими межами – є литовський холодний борщ. То все-таки: борщ – чия страва?
Борщів є багато, і всі вони правильні. І борщ є невіддільною частиною української гастрономічної культури.
Хоча різновиди борщу зустрічаються і в польській, і в білоруській, і в литовській кухні. Цю мою цитату про те, що борщі можуть бути різні, й це нормально, в кількох російських медіа розцінили так, що українці не можуть навіть визначитися, який у них правильний борщ. В цьому є теж частина іронії політики, тому що борщ – це складник народної кухні. А народна кухня, як і народна культура, передбачає регіональні відмінності – від села до села могли бути різні рецепти борщу.
Борщ готувався на основі бурякового квасу або квасу-сирівцю. І ця квасна основа характерна для литовського, польського, українського борщу.
Одна з фундаментальних страв, без якої годі уявити українську кухню, – борщ. У різні часи борщ готували за різними рецептами, з використанням різного набору продуктів. Ба більше, борщ міг відрізнятися регіонально, від села до села.
Якось був у Єревані, і там у меню одного ресторану прочитав, що «борщ – це слов’янська страва». І справді, схожі страви є також у поляків, росіян і навіть поза слов’янськими межами – є литовський холодний борщ. То все-таки: борщ – чия страва?
Борщів є багато, і всі вони правильні. І борщ є невіддільною частиною української гастрономічної культури.
Хоча різновиди борщу зустрічаються і в польській, і в білоруській, і в литовській кухні. Цю мою цитату про те, що борщі можуть бути різні, й це нормально, в кількох російських медіа розцінили так, що українці не можуть навіть визначитися, який у них правильний борщ. В цьому є теж частина іронії політики, тому що борщ – це складник народної кухні. А народна кухня, як і народна культура, передбачає регіональні відмінності – від села до села могли бути різні рецепти борщу.
Борщ готувався на основі бурякового квасу або квасу-сирівцю. І ця квасна основа характерна для литовського, польського, українського борщу.