По данным бухгалтерского учета остатки вс материалов на конец года составили 24,8 тыс.д.е., из них излишних п
длительное время не вовлекаемых в производство 8,3 тыс.д.е.. в Укв.
предыдущего года расход вс материалов составил 99 тыс.д.е.
Определите норму оборотных средств (в днях).
Объяснение:
Тарас Бульба
Объяснение:
Побачили козаки, що вже підійшли вони на мушкетний постріл, усі разом гримнули з
семип'ядних пищалів своїх і, не зупиняючись, усе смалили з них. Далеко
розляглася голосна стрілянина по всіх довколишніх полях і нивах, зливаючись у
безперервний гук; димом пойнялось усе поле. А запорожці все стріляли
безперестанку: задні тільки набивали пищалі й передавали переднім, дивуючи тим
ворога, що ніяк не міг зрозуміти, як це вони стріляють, не набиваючи зброї. Вже
не видко було за густим димом, що оповив і те, й те військо, не видко було, як
то одного, то другого не ставало в лавах; але почували ляхи, що густо літають
кулі і що не до шмиги прихопиться; і коли відступили назад, щоб вийти з диму й
озирнутися, то багатьох не долічилися у своїх лавах, а в козаків може, два-три
було вбито на сотню. I все палили з пищалів козаки, ні на хвилину не даючи собі
передиху. Сам чужоземний інженер подивувався з такого небаченого
промовивши тут таки при всіх:
— Ох же й добрі вояки ці запорожці! Отак треба воювати й іншим у інших землях!
І зразу порадив повернути на табір гармати. Тяжко ревнули широкими горлянками
чавунні гармати; затремтіла й далеко загула земля, і ще дужче встелило димом
поле. Почули дух пороху по майданах та вулицях, по ближчих і далеких містах. Але
гармаші взяли дуже високо: розпечені ядра шугнули великою дугою, страхітливо
завили в повітрі, перелетіли через голови всього табору й увігналися глибоко в
землю. Ухопив себе за чуба французький інженер, коли побачив таких нікчемних
гармашів і взявся сам наводити гармати, не зважаючи на те, що козаки ненастанно
сипали кулями, як горохом.
Тарас побачив ще здалеку, що біда буде Незаймайківському та Стебликівському
куреням, і гукнув на всі груди:
ответ:Сре́днее арифмети́ческое (в математике и статистике) — разновидность среднего значения. Определяется как число, равное сумме всех чисел множества, делённой на их количество. Является одной из наиболее распространённых мер центральной тенденции.
Предложена (наряду со средним геометрическим и средним гармоническим) ещё пифагорейцами[1].
Частными случаями среднего арифметического являются среднее (генеральной совокупности) и выборочное среднее (выборки).
При стремлении количества элементов множества чисел стационарного случайного процесса к бесконечности среднее арифметическое стремится к математическому ожиданию случайной величины.
Объяснение:
надеюсь ведь вопрос некоректный