Построить траекторию движения точки, определить скорость и ускорение, построить график и векторы скорости и ускорения на нем, если: x=3t^2-t+1 y=5t^2- 5t/3 -2 t=1с
Питанням про те, ким насправді були учасники біблійної історії, переймалося чимало літературного люду, але здебільшого не з українського письменства: Леонід Андрєєв про Юду, Михайло Булгаков про Христа, сучасна англійська письменниця Мері Маккей про Варавву. Тож у своєму новому романі відомий український письменник Сергій Батурин долучається до когорти тих, хто й досі шукає відповідей на прадавнє питання, присвячене, зокрема, тому, ким був той "розбійник Варавва", що його згадують усі четверо євангелістів? Чи насправді він був знайомий з Ісусом? І чому єрусалимський натовп наполягав на його помилуванні, а римському префекту Понтію Пилату довелося "вмивати руки"? Хай там як, але перед читачем розгортається яскрава і по-справжньому переконлива панорама Римського світу й варварської Європи на початку першого тисячоліття нової ери. "— Добре,— погодився Пилат і повернувся до людей.— Скажи мені, народе юдейський, скажіть мені, діти Ізраїлю, кого я маю помилувати заради свята Песах: Ієгошуа Назраю чи цього, як його, …Варавву? — на свій лад переінакшив прізвисько проповідника префект. — Бар-Авву,— поправив Анна. — Бар-Авву,— уточнив римлянин. — Бар-Авву,— підхопили коенів слуга Гедалія та рудий коен Бецалель, а за ними й весь натовп. — Не розумію,— тільки й знизав плечима вражений префект Юдеї Понтій Пилат.— Вони просять за того Варавву…".
Привіт, Томе! Я твій знайомий, хоча ти мене не знаєш. Декілька разів я перечитував книгу, яку написав про тебе твій батько Марк
Твен. Я хотів би жити у твоєму містечку і стати твоїм другом. Знаю, що товаришів у тебе й так багато. Але я міг би тебе навчити грати у футбол. Можна було б зіграти на дві команди — наші й ваші хлопці. А ще б я взяв тебе у похід. Цього року ми їздили туристським табором до Криму. Це в нашій Україні є такий гарний півострів. Там море, гори, курорти й дуже красиві місця. Командир групи провів нас гірськими маршрутами. Ми побували на горі Ай-Петрі, каталися на канатній дорозі. А ще ми побували в Мармурових печерах на горі Чатир-Даг. Уявляєш? Кожний день розпочинався на свіжому повітрі в палатці біля моря або на якійсь горі. Це страшенно цікаво. І я уявляв, якби ти був разом з нами, то в нас була б найвеселіша група. Наступного літа чекаю тебе в гості. Але можеш приїхати і взимку. У місті на площі буде стояти святкова ялинка, а навколо неї повно розваг. Та й взагалі, нудьгувати нам не доведеться! Чекаю листа від тебе.
Питанням про те, ким насправді були учасники біблійної історії, переймалося чимало літературного люду, але здебільшого не з українського письменства: Леонід Андрєєв про Юду, Михайло Булгаков про Христа, сучасна англійська письменниця Мері Маккей про Варавву. Тож у своєму новому романі відомий український письменник Сергій Батурин долучається до когорти тих, хто й досі шукає відповідей на прадавнє питання, присвячене, зокрема, тому, ким був той "розбійник Варавва", що його згадують усі четверо євангелістів? Чи насправді він був знайомий з Ісусом? І чому єрусалимський натовп наполягав на його помилуванні, а римському префекту Понтію Пилату довелося "вмивати руки"? Хай там як, але перед читачем розгортається яскрава і по-справжньому переконлива панорама Римського світу й варварської Європи на початку першого тисячоліття нової ери. "— Добре,— погодився Пилат і повернувся до людей.— Скажи мені, народе юдейський, скажіть мені, діти Ізраїлю, кого я маю помилувати заради свята Песах: Ієгошуа Назраю чи цього, як його, …Варавву? — на свій лад переінакшив прізвисько проповідника префект. — Бар-Авву,— поправив Анна. — Бар-Авву,— уточнив римлянин. — Бар-Авву,— підхопили коенів слуга Гедалія та рудий коен Бецалель, а за ними й весь натовп. — Не розумію,— тільки й знизав плечима вражений префект Юдеї Понтій Пилат.— Вони просять за того Варавву…".
Объяснение:
Объяснение:
Лист до Тома Сойєра:
Привіт, Томе! Я твій знайомий, хоча ти мене не знаєш. Декілька разів я перечитував книгу, яку написав про тебе твій батько Марк
Твен. Я хотів би жити у твоєму містечку і стати твоїм другом. Знаю, що товаришів у тебе й так багато. Але я міг би тебе навчити грати у футбол. Можна було б зіграти на дві команди — наші й ваші хлопці. А ще б я взяв тебе у похід. Цього року ми їздили туристським табором до Криму. Це в нашій Україні є такий гарний півострів. Там море, гори, курорти й дуже красиві місця. Командир групи провів нас гірськими маршрутами. Ми побували на горі Ай-Петрі, каталися на канатній дорозі. А ще ми побували в Мармурових печерах на горі Чатир-Даг. Уявляєш? Кожний день розпочинався на свіжому повітрі в палатці біля моря або на якійсь горі. Це страшенно цікаво. І я уявляв, якби ти був разом з нами, то в нас була б найвеселіша група. Наступного літа чекаю тебе в гості. Але можеш приїхати і взимку. У місті на площі буде стояти святкова ялинка, а навколо неї повно розваг. Та й взагалі, нудьгувати нам не доведеться! Чекаю листа від тебе.
Твій друг Максим. До зустрічі.