2.Не приєднуйтесь до натовпу, якою б не була зацікавленість подією, що відбувається.
3.Під час масових заворушень намагайтесь обійти натовп. Ви можете потрапити під дії співробітників спецпідрозділів.
4.Якщо Ви потрапили в натовп, дозвольте йому нести Вас у напрямку від центру до краю натовпу, намагаючись поступово вибратися з нього.
5.Глибоко вдихніть і розведіть зігнуті в ліктях руки в сторони, щоб грудна клітка не була здавлена.
6.Намагайтесь знаходитись подалі від високих та товстих людей, чи тих, які мають громіздкі предмети чи великі сумки.
7.Намагайтесь втримати рівновагу, щоб не впасти.
8.Не тримайте руки в кишенях.
9.Рухаючись, піднімайте ноги якнайвище, ставте ногу на повну стопу, не робіть короткі кроки, не піднімайтеся навшпиньки.
10.Якщо тиснява прийняла загрозливий характер, негайно, не роздумуючи, звільніться від будь-якої ноші, насамперед від сумки на довгому ремені чи шарфа.
11.Якщо у вас щось випало, у жодному разі не нахиляйтеся, щоб підняти.
12.У разі падіння, намагайтесь якнайшвидше піднятися на ноги. При цьому не опирайтесь на руки (їх віддавлять або зламають). Намагайтесь хоч на мить встати на підошви чи на носки. Знайшовши опору, “виринайте”, різко відштовхнувшись від землі ногами.
13.Якщо встати не вдається, згорніться клубком, захистіть голову передпліччями, а долонями прикрийте потилицю.
14.Потрапивши у переповнене людьми приміщення, заздалегідь визначте, які місця при виникненні екстремальної ситуації найнебезпечніші (проходи між секторами на стадіоні, скляні двері й перегородки в концертних залах тощо), зверніть увагу на запасні та аварійні виходи, сплануйте шлях до них.
15. Легше всього сховатись від юрби у кутках залу або поблизу стін, але складніше звідти добиратися до виходу.
16.При виникненні паніки намагайтеся зберігати спокій і здатність тверезо оцінювати ситуацію.
Зимуют раки по месту постоянного жительства. Разве что поздней осенью стараются спуститься поглубже, так как зимой на глубине вода теплее. Ведь в отличие от лягушки рак не впадает в анабиоз. Большую часть времени (около 20 часов в сутки) рак проводит в своей норе, погруженный в дрему. Но в часы бодрствования он продолжает активную жизнь: бродит по дну и охотится.
Столь пассивная жизнь подо льдом характерна только для самцов. У самок же в зимнее время забот полон рот — ведь после осеннего спаривания к их брюшку прилепляется пара сотен оплодотворенных икринок, за которыми нужен глаз да глаз: следить за тем, чтобы они не заилились, постоянно омывались водой, несущей кислород. Поэтому самкам приходится в прямом смысле слова шевелить ногами — как ходильными, так и брюшными.
Иными словами, никаких особых тайн в рачьей зимовке нет, зимуют они на глубине, где человек не проживет и двух минут. Н.М. Шанский, В.И. Зимин, А.В. Филиппов в книге «Опыт этимологического словаря русской фразеологии» (М., 1987) связывают угрозу «показать, где раки зимуют» с практиковавшейся на Руси казнью «через посажение в воду», то есть утопление. У Сергея Соловьева читаем: «Шуйский велел их (болотниковцев. — Прим. ред.) взять в Москву, поставить по дворам, кормить и ничем не трогать, но тех, которые были пойманы на бою, велел посажать в воду».
1.Намагайтеся уникати великих скупчень людей.
2.Не приєднуйтесь до натовпу, якою б не була зацікавленість подією, що відбувається.
3.Під час масових заворушень намагайтесь обійти натовп. Ви можете потрапити під дії співробітників спецпідрозділів.
4.Якщо Ви потрапили в натовп, дозвольте йому нести Вас у напрямку від центру до краю натовпу, намагаючись поступово вибратися з нього.
5.Глибоко вдихніть і розведіть зігнуті в ліктях руки в сторони, щоб грудна клітка не була здавлена.
6.Намагайтесь знаходитись подалі від високих та товстих людей, чи тих, які мають громіздкі предмети чи великі сумки.
7.Намагайтесь втримати рівновагу, щоб не впасти.
8.Не тримайте руки в кишенях.
9.Рухаючись, піднімайте ноги якнайвище, ставте ногу на повну стопу, не робіть короткі кроки, не піднімайтеся навшпиньки.
10.Якщо тиснява прийняла загрозливий характер, негайно, не роздумуючи, звільніться від будь-якої ноші, насамперед від сумки на довгому ремені чи шарфа.
11.Якщо у вас щось випало, у жодному разі не нахиляйтеся, щоб підняти.
12.У разі падіння, намагайтесь якнайшвидше піднятися на ноги. При цьому не опирайтесь на руки (їх віддавлять або зламають). Намагайтесь хоч на мить встати на підошви чи на носки. Знайшовши опору, “виринайте”, різко відштовхнувшись від землі ногами.
13.Якщо встати не вдається, згорніться клубком, захистіть голову передпліччями, а долонями прикрийте потилицю.
14.Потрапивши у переповнене людьми приміщення, заздалегідь визначте, які місця при виникненні екстремальної ситуації найнебезпечніші (проходи між секторами на стадіоні, скляні двері й перегородки в концертних залах тощо), зверніть увагу на запасні та аварійні виходи, сплануйте шлях до них.
15. Легше всього сховатись від юрби у кутках залу або поблизу стін, але складніше звідти добиратися до виходу.
16.При виникненні паніки намагайтеся зберігати спокій і здатність тверезо оцінювати ситуацію.
Объяснение:
Обери 10 найголовніших які більше підходять
Зимуют раки по месту постоянного жительства. Разве что поздней осенью стараются спуститься поглубже, так как зимой на глубине вода теплее. Ведь в отличие от лягушки рак не впадает в анабиоз. Большую часть времени (около 20 часов в сутки) рак проводит в своей норе, погруженный в дрему. Но в часы бодрствования он продолжает активную жизнь: бродит по дну и охотится.
Столь пассивная жизнь подо льдом характерна только для самцов. У самок же в зимнее время забот полон рот — ведь после осеннего спаривания к их брюшку прилепляется пара сотен оплодотворенных икринок, за которыми нужен глаз да глаз: следить за тем, чтобы они не заилились, постоянно омывались водой, несущей кислород. Поэтому самкам приходится в прямом смысле слова шевелить ногами — как ходильными, так и брюшными.
Иными словами, никаких особых тайн в рачьей зимовке нет, зимуют они на глубине, где человек не проживет и двух минут. Н.М. Шанский, В.И. Зимин, А.В. Филиппов в книге «Опыт этимологического словаря русской фразеологии» (М., 1987) связывают угрозу «показать, где раки зимуют» с практиковавшейся на Руси казнью «через посажение в воду», то есть утопление. У Сергея Соловьева читаем: «Шуйский велел их (болотниковцев. — Прим. ред.) взять в Москву, поставить по дворам, кормить и ничем не трогать, но тех, которые были пойманы на бою, велел посажать в воду».