Пожайлуста написать сочинение "Найголовнішого не побачиш очима...": хибні й справжні життєві цінності в казці - притчі А. де Сент - Екзюпері "Маленький принц".
Великий французький письменник А. де Сент-Екзюпері говорив, що для нього «існує лише одна проблема, одна-єдина у світі — повернути людям духовну сутність, духовні турботи». Із цією метою він пише філософську казку-притчу «Маленький принц». Чому саме казку, адже цей жанр призначено здебільшого для дітей? Сам автор відповідає: «Всі дорослі спочатку були дітьми…». Крім того, на його думку, дитина — це душа світу, її бачення — природніше, людяніше, отже,
правильніше, ніж у дорослих. Дитина більше відчуває серцем, ніж розумом. Її журба — ознака того, що в небезпеці не тільки сучасність, а й майбутнє.
«Дорослі» й «діти» протиставляються у казці «Маленький принц» не за віковими ознаками, а за системою цінностей, важливою для них. Для дорослих важливі багатства, влада, честолюбство. А «дитяча» душа (вона може бути і в дорослого!) прагне взаєморозуміння, чистоти у стосунках, радості кожного дня, краси.
Маленький принц, потрапивши на Землю, відкриває для себе новий світ з іншими людьми. Він зі здивуванням помічає, що люди поспішають, стараються економити час, але витрачають його недоцільно, не вміють для свого задоволення скористатися тим, що їм може дати природа. «Люди набиваються у швидкі поїзди, але вони не знають, що шукають,— сказав маленький принц. — Тому вони метушаться і крутяться то сюди, то туди…». Далі він уточнює: «А те, що вони шукають, можна було б знайти в одній-єдиній троянді, у ковтку води…». Проте саме на Землі хлопчик осягнув мудрість. Лис пояснив йому, що дружба — це коли люди потрібні один одному і відповідають один за одного. І найдорожчим виявляється те, у що вкладаєш свою працю, турботи, час і душу. Справжній друг — то дорогий скарб. Люди «купують речі готовими у торговців. Але ж немає таких торговців, що продавали б друзів». Отже, друга треба знайти і заслужити його довіру.
У розмові з льотчиком маленький принц говорить: «Люди на твоїй планеті вирощують п’ять тисяч троянд в одному саду… і не знаходять того, що шукають…». А «найголовнішого очима не побачиш… Це як із квіткою. Якщо ти любиш квітку, що росте десь на зірці,— вночі тобі приємно дивитися на небо. Всі зірки розцвітають».
Казка сповнена образами-символами, що несуть у собі глибокий філософський зміст. Це і троянда, і Лис, і Змія, і криниця з живою водою, і поїзди, і сам Маленький принц, і багато інших.
Сент-Екзюпері прагнув, щоб люди, прочитавши казку «Маленький принц», замислилися над важливими питаннями сенсу буття людства і окремої людини: для чого людина живе, що в її житті найголовніше, які цінності є справжніми, а які фальшивими. Письменник утверджує думку про необхідність наповнити життя духовним змістом.
Відповідь:
Великий французький письменник А. де Сент-Екзюпері говорив, що для нього «існує лише одна проблема, одна-єдина у світі — повернути людям духовну сутність, духовні турботи». Із цією метою він пише філософську казку-притчу «Маленький принц». Чому саме казку, адже цей жанр призначено здебільшого для дітей? Сам автор відповідає: «Всі дорослі спочатку були дітьми…». Крім того, на його думку, дитина — це душа світу, її бачення — природніше, людяніше, отже,
правильніше, ніж у дорослих. Дитина більше відчуває серцем, ніж розумом. Її журба — ознака того, що в небезпеці не тільки сучасність, а й майбутнє.
«Дорослі» й «діти» протиставляються у казці «Маленький принц» не за віковими ознаками, а за системою цінностей, важливою для них. Для дорослих важливі багатства, влада, честолюбство. А «дитяча» душа (вона може бути і в дорослого!) прагне взаєморозуміння, чистоти у стосунках, радості кожного дня, краси.
Маленький принц, потрапивши на Землю, відкриває для себе новий світ з іншими людьми. Він зі здивуванням помічає, що люди поспішають, стараються економити час, але витрачають його недоцільно, не вміють для свого задоволення скористатися тим, що їм може дати природа. «Люди набиваються у швидкі поїзди, але вони не знають, що шукають,— сказав маленький принц. — Тому вони метушаться і крутяться то сюди, то туди…». Далі він уточнює: «А те, що вони шукають, можна було б знайти в одній-єдиній троянді, у ковтку води…». Проте саме на Землі хлопчик осягнув мудрість. Лис пояснив йому, що дружба — це коли люди потрібні один одному і відповідають один за одного. І найдорожчим виявляється те, у що вкладаєш свою працю, турботи, час і душу. Справжній друг — то дорогий скарб. Люди «купують речі готовими у торговців. Але ж немає таких торговців, що продавали б друзів». Отже, друга треба знайти і заслужити його довіру.
У розмові з льотчиком маленький принц говорить: «Люди на твоїй планеті вирощують п’ять тисяч троянд в одному саду… і не знаходять того, що шукають…». А «найголовнішого очима не побачиш… Це як із квіткою. Якщо ти любиш квітку, що росте десь на зірці,— вночі тобі приємно дивитися на небо. Всі зірки розцвітають».
Казка сповнена образами-символами, що несуть у собі глибокий філософський зміст. Це і троянда, і Лис, і Змія, і криниця з живою водою, і поїзди, і сам Маленький принц, і багато інших.
Сент-Екзюпері прагнув, щоб люди, прочитавши казку «Маленький принц», замислилися над важливими питаннями сенсу буття людства і окремої людини: для чого людина живе, що в її житті найголовніше, які цінності є справжніми, а які фальшивими. Письменник утверджує думку про необхідність наповнити життя духовним змістом.