Прочитай рядки, у яких поет з гумором говорить про Пса.

«Тим щасливий, що на ранок
має він смачний сніданок,
Пес гайнув хтозна-куди
роздобуть собі води…
Риє ямку, та дарма —
кістки в ній чомусь нема...
— От так диво! Справжнє диво!
Не знайду ніяк поживу...
Де ж вона могла подітись?
Треба, мабуть, глибше ритись!...
Вже й не видно Пса-невдаху,
лиш земля летить угору...»