Прочитайте текст і виконайте завдання 1─ 4

[1]Слава про дивну палату докотилася аж до найвіддаленіших куточків д…ржави. [2]З усієї країни з'їжджалися люди, оглядали її, сміялися й в..селилися. [3]Якщо господар зауважував, що натовп зменшу…ться, то йшов на базари, на ярмарки і скрізь розповідав про свою чудову споруду. [4]Найд..внішим дивом у тій палаті були три кімнати, куди входили тільки ті, які ніколи не сміялися й не раділи. [5]Туди господар водив тільки сумних та тужливих.
Завдання 1─ 4 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь

1.Які групи слів за значенням вжиті в п'ятому реченні
А антоніми​​Б пароніми
В синоніми​​Г омоніми (0,5 б.)
2.Яке із слів пишеться з и
А д…ржави​​​​Б в..селилися​​
В зменшу…ться​​​Г найд..внішим (0,5 б.)
3. У переносному значенні вжито слово
А докотилася (1 речення)​​Б ярмарка(3 речення)​​
В кімната (4 речення)​​Г споруда (3 речення) (0,5 б.)
4. Текст є
А описом інтер'єру​​Б розповіддю​​
В роздумом​​​​Г розповіддю з елементами опису (0,5 б.)
Завдання 5 ─ 9 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь

5. Усі слова вжито в прямому значенні в рядку (1б.)
А рожева тканина, зітхнула земля, засмучене сонце​
Б гранітна скульптура, ведмежа голова, золоті сережки
В плекати мову, солодке слово, квашена капуста
Г горить вогонь, солодкий вітер, золота дитина
Д солодкий сон, зелена сукня, солодке печиво
6. Укажіть рядок, у якому всі слова є синонімами(1б.)
А лагідний, ласкавий, мужній
Б сум, смуток, настрій
В автотраса, автострада, автомагістраль
Г ніч, темінь, темніє
Д вродливий, гожий, спокійний
7. Паронімами є слова в рядку(1б.)
​А квіти — троянди​​​
Б балакучий- говіркий
В словник — словотвір ​​​
Г господарський – господарчий
Д великий — гігантський
8.Слова-омоніми є в рядку(1б.)
​А Наша Земля стала для нас рідною.​
Б Подивись, мамо мила, недаремно киця личко мила.
В 3 великої хмари – малий дощ.
Г Золоте серце мають наші матері.
Д Змалку вчила мене мати рідну мову шанувати.
9.Укажіть рядок, у якому прислів’я містить антоніми(1б.)
А Від теплого слова і лід розмерзається
Б Гостре словечко коле сердечко.
В Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Г Чесне діло роби сміло.
Д Учений іде, а неук слідом спотикається.
Завдання 10-12 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ
10. Установіть відповідність між запозиченими словами та власне українськими відповідниками (1б.)
1 фонтан
2 процент
3 чемпіон
4 інтерв’ю

А опитування
Б переможець
В водограй
Г відсоток
Д льотчик
11. Утворіть антонімічні пари (1б.)
1 старатися
2 сохнути
3 перебільшувати
4 зупинитися

А мокнути
Б применшувати
В рушити
Г прощатися
Д лінуватися
12.Установіть відповідність між словами і лексикологічною групою, до якої вони належать(1б.)
1 глибокий - мілкий
2 самостійний - незалежний
3 роман - Роман
4 континент – контингент

А омоніми
Б синоніми
В антоніми
Г пароніми
Завдання 13 творчого характеру

13.Напишіть твір-мініатюру, використовуючи багатозначні слова, синоніми, на одну із тем (5-7 речень)(2б.)

• Моя улюблена квіточка
• Подих осені
• Домашній улюбленець

статистике есть целый набор показателей, которые характеризуют центральную тенденцию. Выбор того или иного индикатора в основном зависит от характера данных, целей расчетов и его свойств.

Что подразумевается под характером данных? Прежде всего, мы говорим о количественных данных, которые выражены в числах. Но набор числовых данных может иметь разное распределение. Под распределением понимаются частоты отдельных значений. К примеру, в классе из 23 человек 2 школьника написали контрольную работу на двойку, 5 – на тройку, 10 – на четверку и 6 – на пятерку. Это и есть распределение оценок. Распределение очень наглядно можно представить с специальной диаграммы – гистограммы. Для данного примера получится следующая гистограмма.

Во многих случаях количество уникальных значений намного больше, а распределение похоже на нормальное. Ниже приведена примерная иллюстрация нормального распределения случайных чисел.

Итак, центральная тенденция. Если частоты анализируемых значений распределены по нормальному закону, то есть симметрично вокруг некоторого центра, то центральная тенденция определяется вполне однозначно – это есть тот самый центр, и математически он соответствует средней арифметической.

Как нетрудно заметить, в этом же центре находится и максимальная частота значений. То есть при нормальном распределении центральная тенденция есть не только средняя арифметическая, но и максимальная частота, которая в статистике называется модой или модальным значением.

На диаграмме оба значения центральной тенденции совпадают и равны 10.

Но такое распределение встречается далеко не всегда, а при малом числе данных – совсем редко. Чаще бывает так, что частоты распределяются асимметрично. Тогда мода и среднее арифметическое не будут совпадать.

На рисунке выше среднее арифметическое по-прежнему составляет 10, а вот мода уже равна 9. Что в таком случае считать значением центральной тенденции? ответ зависит от поставленных целей анализа. Если интересует уровень, сумма отклонений от которого равна нулю со всеми вытекающим отсюда свойствами и последствиями, то это средняя арифметическая. Если нужно максимально частое значение, то это мода.

Итак, зачем нужна мода? Приведу пару примеров. Экономист планово-экономического отдела обувной фабрики интересуется, какой размер обуви пользуется наибольшим спросом. Средний размер обуви, скорее всего, здесь не подойдет, тем более, что число может получится дробным. А вот мода – как раз нужный показатель.

Расчет моды

Теперь посмотрим, как рассчитать моду. Мода – это то значение в анализируемой совокупности данных, которое встречается чаще других, поэтому нужно посмотреть на частоты значений и отыскать максимальное из них. Например, в наборе данных 3, 4, 6, 7, 3, 5, 3, 4 модой будет значение 3 – повторяется чаще остальных. Это в дискретном ряду, и здесь все просто. Если данных много, то моду легче всего найти с соответствующей гистограммы. Бывает так, что совокупность данных имеет бимодальное распределение.  

Без диаграммы очень трудно понять, что в данных не один, а два центра. К примеру, на президентских выборах предпочтения сельских и городских жителей могут отличаться. Поэтому распределение доли отданных голосов за конкретного кандидата может быть «двугорбым». Первый «горб» – выбор городского населения, второй – сельского.

Немного сложнее с интервальными данными, когда вместо конкретных значений имеются интервалы. В этом случае говорят о модальном интервале (при анализе доходов населения, например), то есть интервале, частота которого максимальна относительно других интервалов.

Середньовіччя — історичний період, що тривав після доби античності і до початку Нового часу.

Світова медієвістика вважає початком Середньовіччя падіння Західної Римської імперії наприкінці V століття (прийнято вважати, що імперія припинила своє існування 4 вересня 476 року, коли Ромул Август зрікся престолу). Щодо дати, яка позначила б закінчення епохи Середньовіччя, історики не мають єдиної думки.[1] Існують такі припущення: написання «Комедії» Данте Аліг'єрі (1321), падіння Константинополя (1453), винахід друкарства (середина XV століття), відкриття Америки (1492), початок Реформації (1517) або початок Англійської революції (1640). В останні роки українська медієвістика визначає закінчення періоду Середньовіччя до кінця XV — початку XVI століття.[2] Зазначимо, що будь-яка періодизація Середньовіччя носить умовний характер.