у майбутньому суспільство поділиться на два світи – дві окремі зони. в першій зоні житиме багата й освічена частина людства. це буде «чистий» світ із повною автоматизацією. інша частина (70-80%) перебуватиме в середовищі, схожому на феодальне середньовіччя – щось на зразок сюжетів фільмів «божевільний макс» із мелом гібсоном у головній ролі та «метрополіс» режисера фріца ланга – це буде «брудний» світ.спеціальності в університетах майбутнього
головні спеціальності будуть дуже загальними, адже робототехніка й штучний інтелект зможуть повністю забезпечити всі потреби.
основними напрямками стануть лінгвістика й історія. лінгвістика – транскодування змісту в символи. тобто людські мови, і програмування, а також фінанси й бухгалтерський облік − усе це потрапляє під поняття лінгвістики.молодіжні субкультури в 2119 році
у майбутньому виникнуть нові субкультури: штучної смерті, штучного кохання, штучних війн і ненависті. люди об’єднуватимуться за емоціями, які їх найбільше збуджують.
більш того, люди навчаться ці емоції програмувати, позаяк дослідження мозку будуть настільки глибокими, а інструменти взаємодії з мозком людини настільки точними, що це стане можливим.
Учителя наши вторые родители. Они стараются подготовить нас к тому, что ждет за порогом взрослой жизни. Они любят нас и оберегают, как близкие друзья. Учителя наша опора в детстве, и очень часто они становятся и во взрослой жизни. Именно это родственное отношение учителей к нам и порождает чувство странной вины, когда ты не оправдываешь надежд преподавателя. Они вкладывают в нас все свои силы, лелея и вскармливая, словно птенцов - нежно, заботливо. А мы далеко не всегда оправдываем ресурсы, вложенные в нас учителем эта нежная любовь преподавателя к своим ученикам и побуждает нас чувствовать вину за все свои проступки, стоит лишь взглянуть в добрые, грустные глаза учительницы...
нова геополітична мапа світу
у майбутньому суспільство поділиться на два світи – дві окремі зони. в першій зоні житиме багата й освічена частина людства. це буде «чистий» світ із повною автоматизацією. інша частина (70-80%) перебуватиме в середовищі, схожому на феодальне середньовіччя – щось на зразок сюжетів фільмів «божевільний макс» із мелом гібсоном у головній ролі та «метрополіс» режисера фріца ланга – це буде «брудний» світ.спеціальності в університетах майбутнього
головні спеціальності будуть дуже загальними, адже робототехніка й штучний інтелект зможуть повністю забезпечити всі потреби.
основними напрямками стануть лінгвістика й історія. лінгвістика – транскодування змісту в символи. тобто людські мови, і програмування, а також фінанси й бухгалтерський облік − усе це потрапляє під поняття лінгвістики.молодіжні субкультури в 2119 році
у майбутньому виникнуть нові субкультури: штучної смерті, штучного кохання, штучних війн і ненависті. люди об’єднуватимуться за емоціями, які їх найбільше збуджують.
більш того, люди навчаться ці емоції програмувати, позаяк дослідження мозку будуть настільки глибокими, а інструменти взаємодії з мозком людини настільки точними, що це стане можливим.
Учителя наши вторые родители. Они стараются подготовить нас к тому, что ждет за порогом взрослой жизни. Они любят нас и оберегают, как близкие друзья. Учителя наша опора в детстве, и очень часто они становятся и во взрослой жизни. Именно это родственное отношение учителей к нам и порождает чувство странной вины, когда ты не оправдываешь надежд преподавателя. Они вкладывают в нас все свои силы, лелея и вскармливая, словно птенцов - нежно, заботливо. А мы далеко не всегда оправдываем ресурсы, вложенные в нас учителем эта нежная любовь преподавателя к своим ученикам и побуждает нас чувствовать вину за все свои проступки, стоит лишь взглянуть в добрые, грустные глаза учительницы...