Прыжок в длину с разбега является скоростно-силовым упражнением легкой атлетики. При описании техники прыжка условно выделяют четыре фазы: разбег, отталкивание, полет и приземление. В каждой фазе решается вполне определенная двигательная задача. Так, в разбеге создается горизонтальная скорость, в отталкивании — вертикальная.В полетной фазе сохраняется устойчивое вертикальное положение тела прыгуна, при приземлении прыгун должен коснуться песка в яме для приземления как можно дальше и, не потеряв равновесия, выйти после этого вперед. Однако в каждой из фаз создаются определенные благоприятные предпосылки для лучшего выполнения движения в последующей фазе. Например, в разбеге не только создается горизонтальная скорость продвижения прыгуна, но и в конце его производится определенная перестройка в структуре движений лучшему выполнению отталкивания. Результат прыжка в длину в основном зависит от величины начальной скорости вылета и угла вылета. Разбег. В начале разбега прыгун может принимать различные исходные положения, начиная разбег с места и с подхода. Наиболее часто применяемыми в настоящее время исходными положениями являются (стоя одна нога впереди, другая сзади, туловище, наклонено вперед стоя на двух ногах, стопы параллельны, туловище наклонено, руки опущены или опираются на колени). Эти исходные положения стабильному выполнению разбега для обеспечения точного попадания на место отталкивания (брусок).Прыжок в длину «согнув ноги» Рисунок 29. Длина разбега доходит до 40—45 м у мужчин и до 36—38 м у женщин (18—24 беговых шага). Существует два основных варианта изменения скорости в разбеге постепенное увеличение ее с заметным приростом на последней трети разбега; быстрое ускорение в начале разбега сохранение скорости и небольшое увеличение на последних шагах перед отталкиванием. Второй вариант рациональнее, так как создает лучшие условия для полноценного отталкивания.
І. Казки — віддзеркалення народної мудрості. (Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки. "Сказка ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок", — писав О. Пушкін.)
ІІ. Що таке добро і зло? (Одна з головних особливостей казок — неодмінна перемога добра над злом. Але як відрізнити добро від зла? Цього також вчать казки.)
1. Добро — це те, що дає хорошим людям радість та щастя.
2. До свого щастя герої йдуть довго, долаючи перешкоди, б'ючись із ворогами та перемагаючи свої недоліки. Отже, шлях до добрих справ пролягає через зусилля та працю.
3. Казки вчать любити та цінувати працю. (У казці "Один зароблений карбованець" старий батько бажав, щоб його син навчився працювати, тоді він цінуватиме й працю інших людей та не спустить заробленого батьком майна.)
ІІІ. Казки навчають сміливості. (Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.)
ІV. Любов до прекрасного. (Світ казок завжди сповнений див та краси. Без цього не існує казки. Г. Х. Андерсен у казці "Соловей" вчить нас любити істинне мистецтво. Прекрасне — це те, що унікальне, неповторне.)
V. Віра у дива. (Казка вчить мріяти та вірити у дива. Без буяння фантазії розум людини спить, сили його дрімають. Казка допомагає повірити в свої сили. Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.)
Прыжок в длину с разбега является скоростно-силовым упражнением легкой атлетики. При описании техники прыжка условно выделяют четыре фазы: разбег, отталкивание, полет и приземление. В каждой фазе решается вполне определенная двигательная задача. Так, в разбеге создается горизонтальная скорость, в отталкивании — вертикальная.В полетной фазе сохраняется устойчивое вертикальное положение тела прыгуна, при приземлении прыгун должен коснуться песка в яме для приземления как можно дальше и, не потеряв равновесия, выйти после этого вперед. Однако в каждой из фаз создаются определенные благоприятные предпосылки для лучшего выполнения движения в последующей фазе. Например, в разбеге не только создается горизонтальная скорость продвижения прыгуна, но и в конце его производится определенная перестройка в структуре движений лучшему выполнению отталкивания. Результат прыжка в длину в основном зависит от величины начальной скорости вылета и угла вылета. Разбег. В начале разбега прыгун может принимать различные исходные положения, начиная разбег с места и с подхода. Наиболее часто применяемыми в настоящее время исходными положениями являются (стоя одна нога впереди, другая сзади, туловище, наклонено вперед стоя на двух ногах, стопы параллельны, туловище наклонено, руки опущены или опираются на колени). Эти исходные положения стабильному выполнению разбега для обеспечения точного попадания на место отталкивания (брусок).Прыжок в длину «согнув ноги» Рисунок 29. Длина разбега доходит до 40—45 м у мужчин и до 36—38 м у женщин (18—24 беговых шага). Существует два основных варианта изменения скорости в разбеге постепенное увеличение ее с заметным приростом на последней трети разбега; быстрое ускорение в начале разбега сохранение скорости и небольшое увеличение на последних шагах перед отталкиванием. Второй вариант рациональнее, так как создает лучшие условия для полноценного отталкивания.
Объяснение: пиши по короткому
Чого вчать нас казки
І. Казки — віддзеркалення народної мудрості. (Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки. "Сказка ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок", — писав О. Пушкін.)
ІІ. Що таке добро і зло? (Одна з головних особливостей казок — неодмінна перемога добра над злом. Але як відрізнити добро від зла? Цього також вчать казки.)
1. Добро — це те, що дає хорошим людям радість та щастя.
2. До свого щастя герої йдуть довго, долаючи перешкоди, б'ючись із ворогами та перемагаючи свої недоліки. Отже, шлях до добрих справ пролягає через зусилля та працю.
3. Казки вчать любити та цінувати працю. (У казці "Один зароблений карбованець" старий батько бажав, щоб його син навчився працювати, тоді він цінуватиме й працю інших людей та не спустить заробленого батьком майна.)
ІІІ. Казки навчають сміливості. (Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.)
ІV. Любов до прекрасного. (Світ казок завжди сповнений див та краси. Без цього не існує казки. Г. Х. Андерсен у казці "Соловей" вчить нас любити істинне мистецтво. Прекрасне — це те, що унікальне, неповторне.)
V. Віра у дива. (Казка вчить мріяти та вірити у дива. Без буяння фантазії розум людини спить, сили його дрімають. Казка допомагає повірити в свої сили. Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.)