І – ІІ рівні (по 0, )
1.Його ім.`я в перекладі з японської означає «банан».
А) Р.Бернс, Б) Мацуо Басьо, В) Дж.Родарі.
2.Він рано почав працювати, навчався в семінарії, став вчителем; часто вигадував
для дітей вправи на розвиток фантазії.
А) Р.Бернс, Б) Дж.Родарі, В) Мацуо Басьо
3.Усе життя він працював на землі, навіть після успіху першої збірки поезій не
покинув плуга, його називати поетом-орачем.
А) Р.Бернс, Б) Мацуо Басьо, В) Дж.Родарі.
4.Майстер хайку.
А) Р.Бернс, Б) Дж. Родарі, В) Мацуо Басьо.
5.У своїх поетичних творах він часто звертався до природи.
А) Мацуо Басьо, Б) Р.Бернс, В) Дж.Родарі.
6.Хто автор цих рядків: Засохла гілка — Крука притулок. Осінній вечір
А) Мацуо Басьо, Б) Р.Бернс, В) Дж.Родарі.
7.Про яку пору року йдеться у вірші:
Метелик літає,
Одна-однісінька тінь
на всьому полі.
А) осінь, Б) літо, В) весна.
8.Його поетичні твори близькі до народних пісень.
А) Р.Бернс, Б) Дж. Родарі, В) Мацуо Басьо.
9.Який художній засіб використовує автор у цих рядках:
Прощавайте, пущі дикій тіняві гаї,
Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї.
А) метафори, Б) епітети, В) порівняння.
10.Хто автор цих рядків: Не вірю я чужим речам,// А вірю я своїм очам.
А) Р.Бернс, Б) Дж. Родарі, В) Мацуо Басьо.
11. Для зображення якої пору року японські поети використовують такі слова та
словосполучення: «зозуля», «злива», «спека», «прополювання рису»?
А) весна, Б) літо, В) осінь.
12.Який художній засіб використовує автор у цих рядках:
Венеція-краля з каналів мережею.
Ось Генуя — гавань, палаци блискучі,
Неаполь — затока, Везувій димучий…
Чудово! Прекрасно! Розкішнії види!
А глянь за картинки — чи так воно вийде?
А) метафори, Б) епітети, В) порівняння
ІІІ рівень (по )
1.Дайте визначення поняття «ліричний герой».
2.Встановіть відповідність.
1.Р.Бернс А) Японія
2.Мацуо Басьо Б) Італія
3.Дж. Родарі В) Шотландія
ІV рівень ( )
1.Дайте розгорнуту відповідь на запитання. Яку «правду життя» розкриває
Дж. Родарі у вірші «Листівки із видами міст»?
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Объяснение: