ну здесь очень просто я сам испанский изучал не проблема и у нас тоже тема время . давай записывай
Объяснение:
Как в вопросе, так и в ответе обязательно присутствует глагол ser. Только в ответе, если мы говорим о всех часах кроме одного, мы должны поставить глагол ser в форму множественного числа son. Сравни:
1:00 — Es la una — Час
2:00 — Son las dos — Два (часа)
3:00 — Son las tres — Три (часа)
4:00 — Son las cuatro — Четыре (часа)
и т.д.
Также обязательно использовать определённый артикль женского рода. В случае с одним часом, нужно ставить артикль la, со всеми остальными часами — las. Это потому, что тут подразумевается слово hora (час) или horas. Поэтому полные ответы будут выглядеть следующим образом:
1:00 — Es la una hora — Один час
2:00 — Son las dos horas — Два часа
11:00 — Son las once horas — Одиннадцать часов
Иногда так тоже говорят, но чаще слово hora опускается.
От таких предложений мы и будем отталкиваться, чтобы уточнять минуты и остальные детали.
Чтобы сказать «ровно», нужно добавить связку en punto.
2:00 — Son las dos en punto — Два часа ровно
1:00 — Es la una en punto — Ровно час
7:00 — Son las siete en punto — Ровно семь
Скажи самостоятельно по-испански:
Который час? — Сейчас три часа
Который час? — Ровно шесть
Который час? — Час
Для проверки подведи курсор.
Рассмотрим теперь случаи, когда минутная стрелка находится в правой части циферблата. В этом случае между часом и минутой нужно поставить союз y.
10:05 — Son las diez y cinco — Десять часов пять минут
7:10 — Son las siete y diez — Десять минут восьмого
11:20 — Son las once y veinte — Двадцать минут двенадцатого
Обычно для «пятнадцати минут» испанцы используют слово cuarto — четверть.
5:15 — Son las cinco y cuarto — Четверть шестого
12:15 — Son las doce y cuarto — Четверть первого
А для «половины» применяется слово media.
3:30 — Son las tres y media — Половина четвёртого
7:30 — Son las siete y media — Половина восьмого
Только не говори medio.
Скажи по-испански следующее время:
1:10
3:07
10:15
10:04
9:05
6:30
Не путай слова cuarto (четверть) и cuatro (четыре). А то кто-то придёт на одиннадцать минут раньше или позже.
Теперь перейдём на левую половину циферблата. Здесь мы будем использовать слово menos, которое в данном случае является аналогом русскому «без». Вот как его нужно использовать:
7:50 — Son las ocho menos diez — Без десяти восемь
8:55 — Son las nueve menos cinco — Без пяти девять
Дословно такие предложения могут быть переведены как «восемь минус десять» и «девять минус пять».
Скажи теперь следующее время по-испански:
10:40
4:45
11:53
В испанском языке, как и в русском, распространён двенадцати-часовой принцип определения времени. То есть 13:00 тоже будет «Es la una». Хотя чуть реже, но всё же можно услышать «Son las trece».
Для уточнения времени суток можно добавить следующие выражения:
de la mañana — утра (говорят до обеда)
de la tarde — дня, вечера (говорят после обеда)
de la noche — вечера, ночи (говорят после ужина или как стемнело)
арабсько-хозарські війни були епізодом довгої боротьби між кочуючими на північ від кавказу різними і розташованими на південь від нього цивілізованими державами, коріння яких сягають глибокої давнини. головними шляхами вторгнень номадів були дар'яльська ущелина і каспійська брама, а тому розташовані південніше держави здавна прагнули їх контролювати. саме тому шахи держави сасанідів проявляли до них великий інтерес і розгорнули в v–vi століттях грандіозне фортифікаційне будівництво в дербенті[6][7], що став в майбутньому одним з ключових місць зіткнень хозар і арабів[1]. у цей час були зведені такі споруди, як дербентський мур і фортеця нарин-кала. варто відзначити, що в середньовіччі виникла легенда, згідно з якою всі ці укріплення звів олександр македонський, заточивши тим самим міфічні племена гог і магог[8]. саме завдяки цій легенді каспийска брама отримала свою другу назву — александрова брама. крім того, ранньосередньовічні автори асоціювали гог і магог з хозарами, які прийшли на зміну скіфам і гунам][9].
після того, як арабський халіфат підкорив державу сасанідів, араби успадкували проблему захисту своїх північних рубежів від номадів. проте на відміну від персів, які посіли глуху оборону, араби, слідуючи мусульманській концепції про поділ світу на дар аль-іслам («простір ісламу») і дар аль-харб («простір війни»), вважали своїм обов'язком ісламізувати племена номадів і включити їх землі до складу своєї держави[10]. тому східна частина кавказу (сучасні дагестан , азербайджан і іранський азербайджан) стала ареною регулярних військових дій між хозарами і арабами. головними цілями арабських військ були міста дербент, беленджер і семендер . через це хозарам довелося перенести свою столицю з семендер в більш віддалений і безпечний ітиль[11].
крім того, арабсько-хозарські війни були деякою мірою пов'язані з арабсько-візантійською боротьбою за східну частину анатолії, яка ічно примикає до кавказу. візантійські імператори розуміли, що хозарський каганат може бути для них дуже цінним союзником проти мусульман і прагнули зміцнити відносини з ним. тому у 705 році імператор юстиніан ii взяв у дружини хозарську принцесу[12][13]. можливість хозар і візантійців взаємодіяти через територію вірменії представляла для халіфату серйозну небезпеку, особливо враховуючи відносну близькість вірменії до сирії, в якій розташовувалася столиця омейядів — . тому деякі візантісти, зокрема, дмитро оболенський, називають головною причиною арабсько-хозарських війн прагнення мусульман позбавити візантію сильного союзника в особі хозарії[14]. проте ймовірніше, що самі візантійці спонукали хозар атакувати халіфат, прагнучи зменшити зростаючу напругу у своїх східних кордонів[15]. трохи пізніше, в 733 році, інший візантійський імператор, лев iii ісавр, заради зміцнення хозаро-візантійського союзу одружив свого сина і спадкоємця костянтина на хозарській принцесі чичак[16][17].
також як додатковий привід для конфліктів було висунуто припущення, що араби прагнули з їх взяти під свій контроль північну гілку великого шовкового шляху. однак історик джеральд мако оскаржує цю твердження, вказуючи, що затухання арабо-хозарських конфліктів відноситься якраз до часу найвищого розквіту шовкового шляху, тобто до другої половини viii століття[18].
ну здесь очень просто я сам испанский изучал не проблема и у нас тоже тема время . давай записывай
Объяснение:
Как в вопросе, так и в ответе обязательно присутствует глагол ser. Только в ответе, если мы говорим о всех часах кроме одного, мы должны поставить глагол ser в форму множественного числа son. Сравни:
1:00 — Es la una — Час
2:00 — Son las dos — Два (часа)
3:00 — Son las tres — Три (часа)
4:00 — Son las cuatro — Четыре (часа)
и т.д.
Также обязательно использовать определённый артикль женского рода. В случае с одним часом, нужно ставить артикль la, со всеми остальными часами — las. Это потому, что тут подразумевается слово hora (час) или horas. Поэтому полные ответы будут выглядеть следующим образом:
1:00 — Es la una hora — Один час
2:00 — Son las dos horas — Два часа
11:00 — Son las once horas — Одиннадцать часов
Иногда так тоже говорят, но чаще слово hora опускается.
От таких предложений мы и будем отталкиваться, чтобы уточнять минуты и остальные детали.
Чтобы сказать «ровно», нужно добавить связку en punto.
2:00 — Son las dos en punto — Два часа ровно
1:00 — Es la una en punto — Ровно час
7:00 — Son las siete en punto — Ровно семь
Скажи самостоятельно по-испански:
Который час? — Сейчас три часа
Который час? — Ровно шесть
Который час? — Час
Для проверки подведи курсор.
Рассмотрим теперь случаи, когда минутная стрелка находится в правой части циферблата. В этом случае между часом и минутой нужно поставить союз y.
10:05 — Son las diez y cinco — Десять часов пять минут
7:10 — Son las siete y diez — Десять минут восьмого
11:20 — Son las once y veinte — Двадцать минут двенадцатого
Обычно для «пятнадцати минут» испанцы используют слово cuarto — четверть.
5:15 — Son las cinco y cuarto — Четверть шестого
12:15 — Son las doce y cuarto — Четверть первого
А для «половины» применяется слово media.
3:30 — Son las tres y media — Половина четвёртого
7:30 — Son las siete y media — Половина восьмого
Только не говори medio.
Скажи по-испански следующее время:
1:10
3:07
10:15
10:04
9:05
6:30
Не путай слова cuarto (четверть) и cuatro (четыре). А то кто-то придёт на одиннадцать минут раньше или позже.
Теперь перейдём на левую половину циферблата. Здесь мы будем использовать слово menos, которое в данном случае является аналогом русскому «без». Вот как его нужно использовать:
7:50 — Son las ocho menos diez — Без десяти восемь
8:55 — Son las nueve menos cinco — Без пяти девять
Дословно такие предложения могут быть переведены как «восемь минус десять» и «девять минус пять».
Скажи теперь следующее время по-испански:
10:40
4:45
11:53
В испанском языке, как и в русском, распространён двенадцати-часовой принцип определения времени. То есть 13:00 тоже будет «Es la una». Хотя чуть реже, но всё же можно услышать «Son las trece».
Для уточнения времени суток можно добавить следующие выражения:
de la mañana — утра (говорят до обеда)
de la tarde — дня, вечера (говорят после обеда)
de la noche — вечера, ночи (говорят после ужина или как стемнело)
Son las tres de la tarde — Три часа дня
Son las diez de la noche — Десять часов ночи
Скажи самостоятельно:
9:00
16:00
17:30
20:45
22:10
объяснение:
арабсько-хозарські війни були епізодом довгої боротьби між кочуючими на північ від кавказу різними і розташованими на південь від нього цивілізованими державами, коріння яких сягають глибокої давнини. головними шляхами вторгнень номадів були дар'яльська ущелина і каспійська брама, а тому розташовані південніше держави здавна прагнули їх контролювати. саме тому шахи держави сасанідів проявляли до них великий інтерес і розгорнули в v–vi століттях грандіозне фортифікаційне будівництво в дербенті[6][7], що став в майбутньому одним з ключових місць зіткнень хозар і арабів[1]. у цей час були зведені такі споруди, як дербентський мур і фортеця нарин-кала. варто відзначити, що в середньовіччі виникла легенда, згідно з якою всі ці укріплення звів олександр македонський, заточивши тим самим міфічні племена гог і магог[8]. саме завдяки цій легенді каспийска брама отримала свою другу назву — александрова брама. крім того, ранньосередньовічні автори асоціювали гог і магог з хозарами, які прийшли на зміну скіфам і гунам][9].
після того, як арабський халіфат підкорив державу сасанідів, араби успадкували проблему захисту своїх північних рубежів від номадів. проте на відміну від персів, які посіли глуху оборону, араби, слідуючи мусульманській концепції про поділ світу на дар аль-іслам («простір ісламу») і дар аль-харб («простір війни»), вважали своїм обов'язком ісламізувати племена номадів і включити їх землі до складу своєї держави[10]. тому східна частина кавказу (сучасні дагестан , азербайджан і іранський азербайджан) стала ареною регулярних військових дій між хозарами і арабами. головними цілями арабських військ були міста дербент, беленджер і семендер . через це хозарам довелося перенести свою столицю з семендер в більш віддалений і безпечний ітиль[11].
крім того, арабсько-хозарські війни були деякою мірою пов'язані з арабсько-візантійською боротьбою за східну частину анатолії, яка ічно примикає до кавказу. візантійські імператори розуміли, що хозарський каганат може бути для них дуже цінним союзником проти мусульман і прагнули зміцнити відносини з ним. тому у 705 році імператор юстиніан ii взяв у дружини хозарську принцесу[12][13]. можливість хозар і візантійців взаємодіяти через територію вірменії представляла для халіфату серйозну небезпеку, особливо враховуючи відносну близькість вірменії до сирії, в якій розташовувалася столиця омейядів — . тому деякі візантісти, зокрема, дмитро оболенський, називають головною причиною арабсько-хозарських війн прагнення мусульман позбавити візантію сильного союзника в особі хозарії[14]. проте ймовірніше, що самі візантійці спонукали хозар атакувати халіфат, прагнучи зменшити зростаючу напругу у своїх східних кордонів[15]. трохи пізніше, в 733 році, інший візантійський імператор, лев iii ісавр, заради зміцнення хозаро-візантійського союзу одружив свого сина і спадкоємця костянтина на хозарській принцесі чичак[16][17].
також як додатковий привід для конфліктів було висунуто припущення, що араби прагнули з їх взяти під свій контроль північну гілку великого шовкового шляху. однак історик джеральд мако оскаржує цю твердження, вказуючи, що затухання арабо-хозарських конфліктів відноситься якраз до часу найвищого розквіту шовкового шляху, тобто до другої половини viii століття[18].