Разработка конструкторской документации
Цель: документальное представление проекта. Оборудование: рабочая тетрадь, чертёжные инструменты. При разработке конструкторской документации следует, во- первых, определить основные параметры изделия и, во-вторых, выполнить его рабочий чертёж.
Задание
1. Определите общую структуру (схему) изделия.
2. Выполните эскиз изделия с целью определения оптимальной формы, пропорций и размеров; эскизы выполняют в произвольном масштабе карандашом и лучше на бумаге в клетку.
3. Для определения конструкции отдельные сложных узлов выполните их макеты из бумаги, пластилина, пенопласта, про-
волоки.
4. На миллиметровой бумаге выполните компоновочный
эскиз.
5. Используя подготовленные эскизы, выполните наглядное изображение изделия, а также необходимое количество чертежей с габаритных размеров и размеров элементов.
не только запечатлели образы пушкинской повести, но и наполнили их новыми мыслями и чувствами, созвучными современным слушателям. Композитор придал жанру иллюстраций более глубокий смысл, отказавшись от простого музыкального сопровождения событий повести, он превратил каждую пьесу в самостоятельное сочинение. Яркость и убедительность образов музыки Свиридова сделали возможной их вторую жизнь в кино, в концертном зале, в музыкальном театре – на эту музыку был поставлен балет”.Большинство записей музыкальных иллюстраций Г.Свиридова звучат в такой последовательности:
Тройка
Пастораль
Вальс
Венчание
Марш
Весна и осень
Романс
Отзвуки вальса
Зимняя дорога
ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.