Еврісфей знав, що в Аркадії живе чудесна керинейська лань, послана богинею Артемідою на кару людям. Лань ця спустошувала поля. Саме її піймати і послав Еврісфей Геракла і звелів йому живою приставити її в Мікени. Ця лань була надзвичайно гарна, роги в неї були золоті, а ноги мідні. Наче вітер, носилася вона по горах і долинах Аркадії, не знаючи ніколи втоми.
Нарешті, Геракл досяг у погоні за ланню крайньої півночі — країни гіпербореїв і джерел Істру (Сучасний Дунай. Греки, погано знаючи північ Європи, думали, що Дунай бере свій початок на крайній півночі землі). Тут лань зупинилася.Знов почалась погоня. Гераклові вдалося тільки в Аркадії наздогнати лань. Навіть після такої довгої погоні не втратила вона. Геракл звалив чудесну лань на плечі і хотів уже нести її в Мікени, як стала перед ним розгнівана Артеміда і сказала:
— Хіба не знав ти, Геракле, що лань ця моя? Навіщо образив ти мене, поранивши мою улюблену лань? Хіба не знаєш, що не прощаю я образ? Чи ти гадаєш, що ти могутніший від богів-олімпійців?
З побожністю схилився Геракл перед прекрасною богинею і відповів:
— О, велика дочко Латони, не винуй ти мене. Ніколи не ображав я безсмертних богів, що живуть на світлому Олімпі; завжди шанував я небожителів багатими жертвами і ніколи не вважав себе за рівного їм, хоч і сам я — син громовержця Зевса. Не зі своєї волі переслідував я твою лань, а з наказу Еврісфея. Боги самі звеліли мені служити йому, і не смію я не послухатись Еврісфея!
Артеміда простила Гераклові його провину. Великий син громовержця Зевса приніс живою в Мікени керинейську лань і віддав її Еврісфею.
¯\_༼ ಥ ‿ ಥ ༽_/¯乁༼☯‿☯✿༽ㄏ¯\(◉‿◉)/¯╮(＾▽＾)╭乁[ᓀ˵▾˵ᓂ]ㄏ┐( ˘_˘)┌乁[ᓀ˵▾˵ᓂ]ㄏ乁( ⁰͡ Ĺ̯ ⁰͡ ) ㄏ╮(╯_╰)╭┐(‘～`;)┌¯\_( ͠° ͟ʖ °͠ )_/¯┐(´ー｀)┌乁[ᓀ˵▾˵ᓂ]ㄏ┐( ˘_˘)┌╮(╯_╰)╭┐(´(エ)｀)┌乁( •_• )ㄏ┐(‘～`;)┌┐( ˘_˘)┌┐(´ー｀)┌乁༼☯‿☯✿༽ㄏ┐( ∵ )┌¯\_ʘ‿ʘ_/¯乁[ᓀ˵▾˵ᓂ]ㄏ乁( . ര ʖ̯ ര . )ㄏ乁 ˘ o ˘ ㄏ┐(￣ヘ￣)┌┐(‘～`;)┌乁[ ◕ ᴥ ◕ ]ㄏ╮(＾▽＾)╭¯\_༼ ಥ ‿ ಥ ༽_/¯┐(´(エ)｀)┌乁 ˘ o ˘ ㄏ┐(‘～`;)┌┐(￣ヘ￣)┌¯\(◉‿◉)/¯╮(. ❛ ᴗ ❛.)╭┐(´(エ)｀)┌乁( •_• )ㄏ乁| ･ 〰 ･ |ㄏ┐(´ー｀)┌┐(‘～`;)┌¯\(◉‿◉)/¯┐(´д`)┌乁 ˘ o ˘ ㄏ¯\_ʘ‿ʘ_/¯¯\_(⊙_ʖ⊙)_/¯乁( •_• )ㄏ┐(‘～`;)┌¯\_( ͠° ͟ʖ °͠ )_/¯(╯°□°）╯︵ ┻━┻(ﾉ´･ω･)ﾉ ﾐ ┻━┻(┛ಸ_ಸ)┛彡┻━┻┻━┻ ヘ╰( •̀ε•́ ╰)┻━┻︵└(՞▽՞ └)─=≡Σ(╯°□°)╯︵┻┻┻━┻ミ＼(≧ﾛ≦＼)┻━┻ ヘ╰( •̀ε•́ ╰)(ノT＿T)ノ ＾┻━┻┬─┬ノ(ಠ_ಠノ)┻━┻︵└(՞▽՞ └)(ノಥ,_｣ಥ)ノ彡┻━┻(ノ｀⌒´)ノ┫：・┻┻┻━┻ ヘ╰( •̀ε•́ ╰)(-_- )ﾉ⌒┫ ┻ ┣ ┳ʕノ•ᴥ•ʔノ ︵ ┻━┻(ノ•̀ o •́ )ノ ~ ┻━┻(┛❍ᴥ❍)┛彡┻━┻(ノಥ,_｣ಥ)ノ彡┻━┻(ノ｀⌒´)ノ┫：・┻┻(-_- )ﾉ⌒┫ ┻ ┣ ┳(ノ￣皿￣)ノ ⌒== ┫(ノT＿T)ノ ＾┻━┻(┛❍ᴥ❍)┛彡┻━┻(ノಥ,_｣ಥ)ノ彡┻━┻─=≡Σ(╯°□°)╯︵┻┻(ノಠ益ಠ)ノ彡┻━┻(ノ｀⌒´)ノ┫：・┻┻(ノ￣皿￣)ノ ⌒== ┫ʕノ•ᴥ•ʔノ ︵ ┻━┻┬─┬ノ( ͡° ͜ʖ ͡°ノ)ʕノ•ᴥ•ʔノ ︵ ┻━┻(┛❍ᴥ❍)┛彡┻━┻(ノ•̀ o •́ )ノ ~ ┻━┻(┛❍ᴥ❍)┛彡┻━┻(/¯◡ ‿ ◡)/¯ ~ ┻━┻┻━┻︵└(´_｀└)(ノ￣皿￣)ノ ⌒== ┫─=≡Σ(╯°□°)╯︵┻┻(ノ•̀ o •́ )ノ ~ ┻━┻(╯ರ ~ ರ)╯︵ ┻━┻┻┻︵¯\(ツ)/¯︵┻┻(ﾉ°_o)ﾉ⌒┫ ┻ ┣ ┳┻━┻︵└(՞▽՞ └)─=≡Σ(╯°□°)╯︵┻┻(ノಠ益ಠ)ノ彡┻━┻┬──┬◡ﾉ(° -°ﾉ)┬─┬ノ( ͡° ͜ʖ ͡°ノ)(ノT＿T)ノ ＾┻━┻┬─┬ノ(ಠ_ಠノ)(ノ•̀ o •́ )ノ ~ ┻━┻┬─┬ノ(ಠ_ಠノ)(ノಥ,_｣ಥ)ノ彡┻━┻(ノಠ益ಠ)ノ彡┻━┻(ﾉ´･ω･)ﾉ ﾐ ┻━┻ಠ ೧ ಠಠ_ಠಠ,_｣ಠʕಠ_ಠʔ(⌐■-■)¯\_ಠ_ಠ_/¯ರ╭╮ರತ_ತರ╭╮ರಠಿヮಠಠಿ_ಠಿಠಗಠಠಗಠಠ ͜ʖ ಠಠ∀ಠ(ب_ب)(눈‸눈)ರ╭╮ರಠ_ಠಠಗಠಠ,_｣ಠಠ_ʖಠಠ︵ಠಠ ೧ ಠಠಗಠಠಗಠಠ,_｣ಠಠωಠಠ ͜ʖ ಠಠ◡ಠಠ﹏ಠಠ﹏ಠಠ‿ಠಠ益ಠಠᴥಠʕಠ_ಠʔΣ(ಠ_ಠ)(ಠ_ಠ)>⌐■-■(⌐■-■)(⌐■-■)ಠ ل͟ ಠಠ ل͟ ಠರ╭╮ರ¯\_ಠ_ಠ_/¯ರ_ರರ╭╮ರರ╭╮ರತ_ತತ_ತತ_ತ
Еврісфей знав, що в Аркадії живе чудесна керинейська лань, послана богинею Артемідою на кару людям. Лань ця спустошувала поля. Саме її піймати і послав Еврісфей Геракла і звелів йому живою приставити її в Мікени. Ця лань була надзвичайно гарна, роги в неї були золоті, а ноги мідні. Наче вітер, носилася вона по горах і долинах Аркадії, не знаючи ніколи втоми.
Нарешті, Геракл досяг у погоні за ланню крайньої півночі — країни гіпербореїв і джерел Істру (Сучасний Дунай. Греки, погано знаючи північ Європи, думали, що Дунай бере свій початок на крайній півночі землі). Тут лань зупинилася.Знов почалась погоня. Гераклові вдалося тільки в Аркадії наздогнати лань. Навіть після такої довгої погоні не втратила вона. Геракл звалив чудесну лань на плечі і хотів уже нести її в Мікени, як стала перед ним розгнівана Артеміда і сказала:
— Хіба не знав ти, Геракле, що лань ця моя? Навіщо образив ти мене, поранивши мою улюблену лань? Хіба не знаєш, що не прощаю я образ? Чи ти гадаєш, що ти могутніший від богів-олімпійців?
З побожністю схилився Геракл перед прекрасною богинею і відповів:
— О, велика дочко Латони, не винуй ти мене. Ніколи не ображав я безсмертних богів, що живуть на світлому Олімпі; завжди шанував я небожителів багатими жертвами і ніколи не вважав себе за рівного їм, хоч і сам я — син громовержця Зевса. Не зі своєї волі переслідував я твою лань, а з наказу Еврісфея. Боги самі звеліли мені служити йому, і не смію я не послухатись Еврісфея!
Артеміда простила Гераклові його провину. Великий син громовержця Зевса приніс живою в Мікени керинейську лань і віддав її Еврісфею.
Я ЗНАЮ ЭТО МНОГО НО ЭТО ВСЯ ПОВЕСТЬ