Реши задачу По какой дорожке должен финишировать победитель забега на 100 м, чтобы получить медаль, если он стартовал по дорожке под № 5? Запиши развернутый ответ: те ОЧЕНЬ
Законы нужны не только для того, чтобы устрашать граждан, но и для того, чтобы им» – писал французский писатель, философ, публицист Вольтер (настоящее имя Франсуа Мари Аруэ).
Невозможно не согласиться со словами французского философа. Ведь неспроста была создана современная система законодательства в государстве, главной задачей которой является регулирование всех сфер деятельности и жизни общества. Сюда, конечно, относятся: здравоохранение, образование, политическая деятельность, охрана труда, охрана порядка, занятие предпринимательской деятельностью, трудовая деятельность и т.п. Законы регулируют и международные отношения. Каждый гражданин государства обязан соблюдать весь спектр государственных законов. В случае нарушения порядка следует административная или уголовная ответственность. Следует помнить, что эти меры регулирования необходимы не только в качестве устрашения, а, в первую очередь, для сохранения политического, экономического и социального порядка в стране и в международных отношениях. Страх ответственности перед законом останавливает человека от совершения преступления. Думаю, здесь будет уместно сказать, что закон не устрашает человека, а принять правильное решение.
Однако, нельзя забывать, что законы издаются не по инициативе одного человека. Перед изданием закона учитывается необходимость его принятия в рамках интересов общества. Как известно, Россия заинтересована в увеличении численности населения (принятие закона о выплате пособий при рождении второго ребенка), освоении Сибири и Дальнего Востока, поддержании экологии, сохранении редких видов живых организмов (открытие и содержание заповедников, заказников и национальных парков), развитии науки (открытие новой астрономической обсерватории МГУ на Кавказе), образования (система бесплатного образование), производства, экономики и трудоустройстве граждан (государственная программа «Земский врач»).
ответ: Гутне скло – вид декоративно-ужиткового мистецтва. Назва вказує на особливості технології та характер виготовлення виробів, що набули остаточ. вигляду біля скловар. печі, видувалися вільно чи за до форм. Гутні техніки – сукупність специф. прийомів та в руч. оброблення скла у гарячому стані: видування, кракле, ліплення, міллєфіорі, накладання кольор. шарів, ниток, крихти, рифлення, фляндрування тощо. Перші достовірні зразки виробів із гарячого скла знайдено під час розкопок м. Ура в Месопотамії (25 ст. до н. е.). У серед. 1 ст. н. е. було винайдено склодувну трубку (до цього скловироби формували за до піщаного ядра»), Г. с. почали формувати і декорувати різноманіт гутної техніки. Високого худож. рівня Г. с. досягло в Італії, Іспанії, Німеччині, Чехії. Під впливом нім. та чес. скляної продукції 16–17 cт., що надходила в Україну, з’явилися поняття – «гута», «гутник», «гутне скло», «гутництво» (від нім. die Hutte – будівля, в якій знаходиться скловарна піч). Згодом ці назви закріпилися на укр. ґрунті. Традиційно «гутним» називають давнє укр. скло.
Укр. Г. с. сягає часів Київ. Русі. Археол. знахідки цього періоду свідчать про виготовлення зі скла прикрас (браслети, намиста, обручки), а також посуду (пляшки, келихи, склянки). Осн. формою вироб-ва худож. скла в Україні до серед. 19 ст. були різні за потужністю скловарні майстерні – гути (згадуються у документах від 16 ст.). Досить щільно розташовувалися гути на Чернігівщині, Волині, Поділлі, Київщині. Від серед. 19 ст. Г. с., яке виготовлялося кустар поступово зникало, поступаючись якістю та рентабельністю виготовлення продукції склороб. з-дів. Розквіт Г. с. в Україні припадає на кін. 17–18 cт. Гутна справа хоча і була певною мірою відокремлена від суміж. видів худож. ремесел, виходячи зі специфіки процесу виготовлення, але існуючи у часи панування стилю бароко, не могла не втілити його риси, зокрема у формотворенні, орнаментиці. М. Біляшівський, досліджуючи Г. с., відзначав, що вироби 18 ст. мають гарну лінію форми, справжню оздобу. Осн. асортимент гут – різноманіт. посуд для зберігання напоїв: баклаги, барильця, дзбани, карафи, плесканки, сулії, штофи; для пиття: келихи, кубки, кухлі, чарки. Велику групу посуду складає фігурний, що за типологією форм найбільш декоративний. У цій групі виділяються пляшки-ведмедики, що були неодмін. атрибутом нар. весілля
Законы нужны не только для того, чтобы устрашать граждан, но и для того, чтобы им» – писал французский писатель, философ, публицист Вольтер (настоящее имя Франсуа Мари Аруэ).
Невозможно не согласиться со словами французского философа. Ведь неспроста была создана современная система законодательства в государстве, главной задачей которой является регулирование всех сфер деятельности и жизни общества. Сюда, конечно, относятся: здравоохранение, образование, политическая деятельность, охрана труда, охрана порядка, занятие предпринимательской деятельностью, трудовая деятельность и т.п. Законы регулируют и международные отношения. Каждый гражданин государства обязан соблюдать весь спектр государственных законов. В случае нарушения порядка следует административная или уголовная ответственность. Следует помнить, что эти меры регулирования необходимы не только в качестве устрашения, а, в первую очередь, для сохранения политического, экономического и социального порядка в стране и в международных отношениях. Страх ответственности перед законом останавливает человека от совершения преступления. Думаю, здесь будет уместно сказать, что закон не устрашает человека, а принять правильное решение.
Однако, нельзя забывать, что законы издаются не по инициативе одного человека. Перед изданием закона учитывается необходимость его принятия в рамках интересов общества. Как известно, Россия заинтересована в увеличении численности населения (принятие закона о выплате пособий при рождении второго ребенка), освоении Сибири и Дальнего Востока, поддержании экологии, сохранении редких видов живых организмов (открытие и содержание заповедников, заказников и национальных парков), развитии науки (открытие новой астрономической обсерватории МГУ на Кавказе), образования (система бесплатного образование), производства, экономики и трудоустройстве граждан (государственная программа «Земский врач»).
ответ: Гутне скло – вид декоративно-ужиткового мистецтва. Назва вказує на особливості технології та характер виготовлення виробів, що набули остаточ. вигляду біля скловар. печі, видувалися вільно чи за до форм. Гутні техніки – сукупність специф. прийомів та в руч. оброблення скла у гарячому стані: видування, кракле, ліплення, міллєфіорі, накладання кольор. шарів, ниток, крихти, рифлення, фляндрування тощо. Перші достовірні зразки виробів із гарячого скла знайдено під час розкопок м. Ура в Месопотамії (25 ст. до н. е.). У серед. 1 ст. н. е. було винайдено склодувну трубку (до цього скловироби формували за до піщаного ядра»), Г. с. почали формувати і декорувати різноманіт гутної техніки. Високого худож. рівня Г. с. досягло в Італії, Іспанії, Німеччині, Чехії. Під впливом нім. та чес. скляної продукції 16–17 cт., що надходила в Україну, з’явилися поняття – «гута», «гутник», «гутне скло», «гутництво» (від нім. die Hutte – будівля, в якій знаходиться скловарна піч). Згодом ці назви закріпилися на укр. ґрунті. Традиційно «гутним» називають давнє укр. скло.
Укр. Г. с. сягає часів Київ. Русі. Археол. знахідки цього періоду свідчать про виготовлення зі скла прикрас (браслети, намиста, обручки), а також посуду (пляшки, келихи, склянки). Осн. формою вироб-ва худож. скла в Україні до серед. 19 ст. були різні за потужністю скловарні майстерні – гути (згадуються у документах від 16 ст.). Досить щільно розташовувалися гути на Чернігівщині, Волині, Поділлі, Київщині. Від серед. 19 ст. Г. с., яке виготовлялося кустар поступово зникало, поступаючись якістю та рентабельністю виготовлення продукції склороб. з-дів. Розквіт Г. с. в Україні припадає на кін. 17–18 cт. Гутна справа хоча і була певною мірою відокремлена від суміж. видів худож. ремесел, виходячи зі специфіки процесу виготовлення, але існуючи у часи панування стилю бароко, не могла не втілити його риси, зокрема у формотворенні, орнаментиці. М. Біляшівський, досліджуючи Г. с., відзначав, що вироби 18 ст. мають гарну лінію форми, справжню оздобу. Осн. асортимент гут – різноманіт. посуд для зберігання напоїв: баклаги, барильця, дзбани, карафи, плесканки, сулії, штофи; для пиття: келихи, кубки, кухлі, чарки. Велику групу посуду складає фігурний, що за типологією форм найбільш декоративний. У цій групі виділяються пляшки-ведмедики, що були неодмін. атрибутом нар. весілля