Типы глобальных проблем. Обычно выделяют следующие глобальные проблемы: Проблемы взаимоотношений между различными социальными общностями. К ним относятся проблемы разоружения и предотвращения ядерной войны, преодоления отсталости, конфликтов между развитыми и развивающимися странами, а также внутри стран, не только бедных, но и самых богатых, где нередко возникает враждебное отношение к иммигрантам. Проблемы взаимоотношений между человеком и обществом, культурой. Это демографическая, культурная, образовательная, информационная проблемы, а также проблемы научно-технического прогресса, здравоохранения, предотвращения опасных болезней. Интенсификация контактов между людьми резко ускоряет распространение очень опасных инфекционных заболеваний.
Неблагоприятные экологические условия порождают новые, ранее почти не известные заболевания и обостряют течение некоторых прежде малоопасных болезней. Растущие темпы производства нового знания приводят к стремительному «устареванию» ранее полученного образования и необходимости постоянного доучивания и переучивания. Доступность невообразимо огромных потоков различных сообщений порождают проблему различения достоверных сведений и откровенной чепухи, даже дезинформации. Человеку все труднее становится ориентироваться в этих информационных потоках и отбирать действительно нужное для дела. Расшатываются также нравственные ценности, культурные устои жизни. Проблемы взаимодействия человека с окружающей средой. Таковы энерго-сырьевая, продовольственная проблемы, освоение Мирового океана, космоса, зоны «вечной мерзлоты и, может быть, самая острая проблема – экологическая. Экологическая Во второй половине XX века человечество осознало риск уничтожения цивилизации вследствие неконтролируемого воздействия человека на природную среду. Экологический кризис проявляется в деградации окружающей среды из-за безоглядной хозяйственной активности людей. Следствием этого являются растущая угроза человеческому здоровью, загрязнение окружающей среды токсическими отходами производства и жизнедеятельности людей.
Глобальные экологические проблемы возникают вследствие двух причин: 1) природные процессы (цунами, ураганы, наводнения, смерчи и др.); 2) антропогенное воздействие и нерациональное природопользование (парниковый эффект, «озоновые дыры», изменение состава атмосферы и др.).
В настоящее время фиксируются:
1) Глобальное изменение климата, в том числе повышение средней температуры атмосферы. Это грозит нарушением устоявшегося механизма циркуляции вод Мирового океана и круговорота воды в природе. По некоторым расчетам, вследствие глобального потепления климата к 2100 году уровень океана может подняться на 4 метра, и под водой окажутся многие островные государства и большая часть таких городов, как Санкт-Петербург, Амстердам, Шанхай, Нью-Орлеан и др.
2) Изменение состава атмосферы – падение процентного содержания кислорода и увеличение доли углекислого, угарного, сернистого газов и других загрязнителей. Это приводит к кислотным дождям, росту кислотности водоемов и почв, «парниковому эффекту». «Парниковый эффект» – повышение температуры в нижних слоях атмосферы из-за выбросов газов, которые свободно пропускают солнечную радиацию к Земле, но затрудняют возврат теплового излучения в верхние слои атмосферы. Перегрев планеты приводит к наводнениям, засухе, неблагоприятным изменениям в природных экосистемах.
3) Истощение озонового слоя, задерживающего опасное для здоровья людей космическое излучение, в том числе ультрафиолетовую радиацию. Основная причина разрушения озонового слоя и появления так называемых «озоновых дыр» –массовое применение в промышленности и быту озоноразрушающего вещества.
4) Уничтожение природных ресурсов планеты и загрязнение их несвойственными природе веществами, а также превышение предельно допустимых норм выброса обычных веществ. Нерациональная сельскохозяйственная деятельность, в частности избыточное использование минеральных удобрений, содержащих большое количество кислотообразующих оксидов серы и азота, приводит к нарушению природных экосистем, истощению почвенных покровов, уменьшению запасов пресной воды, нарушению природного ландшафта. Гибель лесов в результате неумеренной вырубки, а также вследствие загрязнения окружающей среды способствует тому, что атмосфера ежегодно не получает до 15 млрд. т. кислорода. Интенсивные вырубки лесных массивов в бассейне Амазонки, в Индонезии, тропическом поясе Земли грозят окончательно лишить планету ее «зеленых легких». В настоящее время леса нашей планеты исчезают со скоростью 6 млн. га. в год.
Уменьшаются запасы невозобновимых ресурсов, таких как нефть, уголь. Происходит оскудение Мирового океана вследствие его загрязнения и неумелого пользования его ресурсами. В настоящее время от 2 до 4% поверхности Тихого и Атлантического океанов покрыты нефтяной пленкой, из-за чего их биологическая продуктивность заметно сократилась.
5) Сокращение биологического разнообразия флоры и фауны, т.е. безвозвратная гибель многих видов растений и животных в результате их неумеренного истребления и уничтожения мест естественного обитания. В настоящее время под угрозой исчезновения находится до 10% видов растений, около 1000 видов крупных животных и огромное число мелких.
6) Чрезмерная нагрузка на некоторые природно-территориальные комплексы вследствие перенаселения планеты, урбанизации и неравномерного использования природных ресурсов.
Конечно, единственным путём решения экологических проблем является понимание людьми, что всё в природе должно быть в гармонии и никак иначе. Перестать загрязнять окружающую среду и не относиться к природе как к неисчерпаемому ресурсу.
Почнемо з того, що у кожної людини власний світогляд. Ту чи іншу річ вона бачить у своєму, так би мовити, світлі, зі своєї точки зору. І для кожного існує тільки один єдиний світ, але не завжди цей світ є таким, в якому вони хотіли б жити.Щодня ми стикаємося з купою протиріч, наприклад, любов і ненависть, зло і добро, життя і смерть, а також реальний світ і вигаданий. Мені б хотілося звернутися до останньої пари слів. Що означає реальний світ, а що означає нереальний? У якому жити краще? І до який волію я?…Почавши з самого дитинства мріяти про щось, до цих пір я не можу покинути цього неповторного стану душі. Напевно, романтикам простіше уявити свій власний світ, зуміти його зберегти, облаштувати, полюбити його таким, який він є, нехай він навіть нереальний. Уявіть собі світ, подібний казці, де живуть принци та принцеси, де все дихає свободою і любов’ю, де завжди тепло, затишно, де багато-багато друзів, які тебе розуміють і підтримують, де немає ні краплі зла, заздрості, зради. Світ, в якому ти відчуваєш себе щасливим, а головне комусь потрібним. Ось в такому світі мені хотілося б жити, але це лише початок моєї уяви… Якщо зайти далі, мій світ стане ідеальним.Отже, він глибокий і неповторний. Кожен з людей там являє собою особистість. У моєму світі не існує горя, кожен веселий, нікому не нудно, і ніколи не буває смутку, особливо сліз. Не існує також і хвороб, які приносять біль і страждання, вбиваючи в людині самого себе. Категорично виключені гроші. Кожен має трудитися по совісті, при цьому любити те, що він робить. Також в моєму світі немає ні президента, ні царя, і взагалі ніякого керівника. Ніколи не буває воєн, адже всі один одного цінують, кожен в чомусь корисний, ніхто не хоче і не має права поставити себе вище іншого, тому що в моєму світі торжествує справедливість. Немає брехні, є тільки правда, істина. Тут люди звертають увагу на душу, на серце іншої людини, а не на зовнішність або ж його приналежність. Всі люди в моєму світі талановиті, всі вміють писати вірші, багато вміють співати і створювати прекрасну музику, яка приносить тільки гармонію і спокій, тільки задоволення і насолоду. Я б хотіла жити в світі, в якому немає одноманітності, а кожне подія насичена масою емоцій, причому тільки позитивних. Кожен день новий і являє собою незабутню пригоду. Таким чином жити стає набагато цікавіше.Світ здається барвистим, коли у людини відмінний настрій, коли він йде по вулиці і з його обличчя не сходить чарівна усмішка, і все навколо цвіте і пахне найприємнішими запахами на світі, а перехожі бачать це все і радіють разом з ним. Внутрішній стан душі завжди формує саме той світ, який ти хочеш бачити, і яким він тобі уявляється. Якщо ж твоя душа співає, то і життя прекрасне, і більше нічого не потрібно, існує тільки прагнення бути щасливим.Було б чудово, якби люди навчилися розуміти один одного, поступатися в чомусь, навчилися прощати і бачити в усьому тільки хороше, і знати, що все в цьому світі залежить тільки від тебе, від твого бажання, від наполегливості до самовдосконалення . Всі ми дуже близькі до цього, але постійно щось заважає нам відкрити в собі ті якості, які заховані занадто глибоко в нас, щось заважає нам в тій чи іншій ситуації перебороти себе і зробити іноді щось, чим інші могли б пишатися, чим можна захоплюватися, за що можна полюбити.У кожному з нас існує світ, про який ми навіть не підозрюємо, і не намагаємося знайти. Ми бачимо те, чого насправді немає, і ми створюємо це самі, не замислюючись. Ми рушимо всі наші мрії власноруч, не здогадуючись про наслідки. Неможливо відповісти на такі риторичні питання, як: «Що правильно, а що ні, бути чи не бути?» Але завжди є право вибору, і воно тільки за нами. Ми – вершителі своїх доль, які подарував нам бог. Ми живі, а значить, у нас є ще шанс все виправити, адже часу у нас достатньо.Що стосується поставленої теми, про те, в якому ж світі мені все-таки хотілося б жити, то я скажу, що в тому світі, в якому я щаслива, в якому мене люблять, і в якому я люблю. Не важливо, як він виглядає, не має значення, чого там більше. Я бачу цей світ добрим, світлим і чистим, справжнім, але, на жаль, нереальним. Він існує тільки в моїй свідомості, в моїй голові. Але ж раз я його бачу, я не втрачаю надії, що все це колись стане реальним. У моєму світі живуть і виживають тільки ті, хто щирий і чесний, хто не здатний на підлість, навіть у думках, хто не піддається спокусам, і вміє тримати себе гідно. Такі люди сильні духом, а це також дуже важливо.На закінчення мені б хотілося сказати, що я хочу жити в світі, повному любові і взаєморозуміння, світі без страху. Світі, в якому є тільки високі почуття, які, ми смертні, деколи лише насилу можемо зрозуміти…
Неблагоприятные экологические условия порождают новые, ранее почти не известные заболевания и обостряют течение некоторых прежде малоопасных болезней. Растущие темпы производства нового знания приводят к стремительному «устареванию» ранее полученного образования и необходимости постоянного доучивания и переучивания. Доступность невообразимо огромных потоков различных сообщений порождают проблему различения достоверных сведений и откровенной чепухи, даже дезинформации. Человеку все труднее становится ориентироваться в этих информационных потоках и отбирать действительно нужное для дела. Расшатываются также нравственные ценности, культурные устои жизни. Проблемы взаимодействия человека с окружающей средой. Таковы энерго-сырьевая, продовольственная проблемы, освоение Мирового океана, космоса, зоны «вечной мерзлоты и, может быть, самая острая проблема – экологическая. Экологическая Во второй половине XX века человечество осознало риск уничтожения цивилизации вследствие неконтролируемого воздействия человека на природную среду. Экологический кризис проявляется в деградации окружающей среды из-за безоглядной хозяйственной активности людей. Следствием этого являются растущая угроза человеческому здоровью, загрязнение окружающей среды токсическими отходами производства и жизнедеятельности людей.
Глобальные экологические проблемы возникают вследствие двух причин: 1) природные процессы (цунами, ураганы, наводнения, смерчи и др.); 2) антропогенное воздействие и нерациональное природопользование (парниковый эффект, «озоновые дыры», изменение состава атмосферы и др.).
В настоящее время фиксируются:
1) Глобальное изменение климата, в том числе повышение средней температуры атмосферы. Это грозит нарушением устоявшегося механизма циркуляции вод Мирового океана и круговорота воды в природе. По некоторым расчетам, вследствие глобального потепления климата к 2100 году уровень океана может подняться на 4 метра, и под водой окажутся многие островные государства и большая часть таких городов, как Санкт-Петербург, Амстердам, Шанхай, Нью-Орлеан и др.
2) Изменение состава атмосферы – падение процентного содержания кислорода и увеличение доли углекислого, угарного, сернистого газов и других загрязнителей. Это приводит к кислотным дождям, росту кислотности водоемов и почв, «парниковому эффекту». «Парниковый эффект» – повышение температуры в нижних слоях атмосферы из-за выбросов газов, которые свободно пропускают солнечную радиацию к Земле, но затрудняют возврат теплового излучения в верхние слои атмосферы. Перегрев планеты приводит к наводнениям, засухе, неблагоприятным изменениям в природных экосистемах.
3) Истощение озонового слоя, задерживающего опасное для здоровья людей космическое излучение, в том числе ультрафиолетовую радиацию. Основная причина разрушения озонового слоя и появления так называемых «озоновых дыр» –массовое применение в промышленности и быту озоноразрушающего вещества.
4) Уничтожение природных ресурсов планеты и загрязнение их несвойственными природе веществами, а также превышение предельно допустимых норм выброса обычных веществ. Нерациональная сельскохозяйственная деятельность, в частности избыточное использование минеральных удобрений, содержащих большое количество кислотообразующих оксидов серы и азота, приводит к нарушению природных экосистем, истощению почвенных покровов, уменьшению запасов пресной воды, нарушению природного ландшафта. Гибель лесов в результате неумеренной вырубки, а также вследствие загрязнения окружающей среды способствует тому, что атмосфера ежегодно не получает до 15 млрд. т. кислорода. Интенсивные вырубки лесных массивов в бассейне Амазонки, в Индонезии, тропическом поясе Земли грозят окончательно лишить планету ее «зеленых легких». В настоящее время леса нашей планеты исчезают со скоростью 6 млн. га. в год.
Уменьшаются запасы невозобновимых ресурсов, таких как нефть, уголь. Происходит оскудение Мирового океана вследствие его загрязнения и неумелого пользования его ресурсами. В настоящее время от 2 до 4% поверхности Тихого и Атлантического океанов покрыты нефтяной пленкой, из-за чего их биологическая продуктивность заметно сократилась.
5) Сокращение биологического разнообразия флоры и фауны, т.е. безвозвратная гибель многих видов растений и животных в результате их неумеренного истребления и уничтожения мест естественного обитания. В настоящее время под угрозой исчезновения находится до 10% видов растений, около 1000 видов крупных животных и огромное число мелких.
6) Чрезмерная нагрузка на некоторые природно-территориальные комплексы вследствие перенаселения планеты, урбанизации и неравномерного использования природных ресурсов.
Конечно, единственным путём решения экологических проблем является понимание людьми, что всё в природе должно быть в гармонии и никак иначе. Перестать загрязнять окружающую среду и не относиться к природе как к неисчерпаемому ресурсу.
Почнемо з того, що у кожної людини власний світогляд. Ту чи іншу річ вона бачить у своєму, так би мовити, світлі, зі своєї точки зору. І для кожного існує тільки один єдиний світ, але не завжди цей світ є таким, в якому вони хотіли б жити.Щодня ми стикаємося з купою протиріч, наприклад, любов і ненависть, зло і добро, життя і смерть, а також реальний світ і вигаданий. Мені б хотілося звернутися до останньої пари слів. Що означає реальний світ, а що означає нереальний? У якому жити краще? І до який волію я?…Почавши з самого дитинства мріяти про щось, до цих пір я не можу покинути цього неповторного стану душі. Напевно, романтикам простіше уявити свій власний світ, зуміти його зберегти, облаштувати, полюбити його таким, який він є, нехай він навіть нереальний. Уявіть собі світ, подібний казці, де живуть принци та принцеси, де все дихає свободою і любов’ю, де завжди тепло, затишно, де багато-багато друзів, які тебе розуміють і підтримують, де немає ні краплі зла, заздрості, зради. Світ, в якому ти відчуваєш себе щасливим, а головне комусь потрібним. Ось в такому світі мені хотілося б жити, але це лише початок моєї уяви… Якщо зайти далі, мій світ стане ідеальним.Отже, він глибокий і неповторний. Кожен з людей там являє собою особистість. У моєму світі не існує горя, кожен веселий, нікому не нудно, і ніколи не буває смутку, особливо сліз. Не існує також і хвороб, які приносять біль і страждання, вбиваючи в людині самого себе. Категорично виключені гроші. Кожен має трудитися по совісті, при цьому любити те, що він робить. Також в моєму світі немає ні президента, ні царя, і взагалі ніякого керівника. Ніколи не буває воєн, адже всі один одного цінують, кожен в чомусь корисний, ніхто не хоче і не має права поставити себе вище іншого, тому що в моєму світі торжествує справедливість. Немає брехні, є тільки правда, істина. Тут люди звертають увагу на душу, на серце іншої людини, а не на зовнішність або ж його приналежність. Всі люди в моєму світі талановиті, всі вміють писати вірші, багато вміють співати і створювати прекрасну музику, яка приносить тільки гармонію і спокій, тільки задоволення і насолоду. Я б хотіла жити в світі, в якому немає одноманітності, а кожне подія насичена масою емоцій, причому тільки позитивних. Кожен день новий і являє собою незабутню пригоду. Таким чином жити стає набагато цікавіше.Світ здається барвистим, коли у людини відмінний настрій, коли він йде по вулиці і з його обличчя не сходить чарівна усмішка, і все навколо цвіте і пахне найприємнішими запахами на світі, а перехожі бачать це все і радіють разом з ним. Внутрішній стан душі завжди формує саме той світ, який ти хочеш бачити, і яким він тобі уявляється. Якщо ж твоя душа співає, то і життя прекрасне, і більше нічого не потрібно, існує тільки прагнення бути щасливим.Було б чудово, якби люди навчилися розуміти один одного, поступатися в чомусь, навчилися прощати і бачити в усьому тільки хороше, і знати, що все в цьому світі залежить тільки від тебе, від твого бажання, від наполегливості до самовдосконалення . Всі ми дуже близькі до цього, але постійно щось заважає нам відкрити в собі ті якості, які заховані занадто глибоко в нас, щось заважає нам в тій чи іншій ситуації перебороти себе і зробити іноді щось, чим інші могли б пишатися, чим можна захоплюватися, за що можна полюбити.У кожному з нас існує світ, про який ми навіть не підозрюємо, і не намагаємося знайти. Ми бачимо те, чого насправді немає, і ми створюємо це самі, не замислюючись. Ми рушимо всі наші мрії власноруч, не здогадуючись про наслідки. Неможливо відповісти на такі риторичні питання, як: «Що правильно, а що ні, бути чи не бути?» Але завжди є право вибору, і воно тільки за нами. Ми – вершителі своїх доль, які подарував нам бог. Ми живі, а значить, у нас є ще шанс все виправити, адже часу у нас достатньо.Що стосується поставленої теми, про те, в якому ж світі мені все-таки хотілося б жити, то я скажу, що в тому світі, в якому я щаслива, в якому мене люблять, і в якому я люблю. Не важливо, як він виглядає, не має значення, чого там більше. Я бачу цей світ добрим, світлим і чистим, справжнім, але, на жаль, нереальним. Він існує тільки в моїй свідомості, в моїй голові. Але ж раз я його бачу, я не втрачаю надії, що все це колись стане реальним. У моєму світі живуть і виживають тільки ті, хто щирий і чесний, хто не здатний на підлість, навіть у думках, хто не піддається спокусам, і вміє тримати себе гідно. Такі люди сильні духом, а це також дуже важливо.На закінчення мені б хотілося сказати, що я хочу жити в світі, повному любові і взаєморозуміння, світі без страху. Світі, в якому є тільки високі почуття, які, ми смертні, деколи лише насилу можемо зрозуміти…