Обдумайте и обсудите ситуацию. Лена пришла домой из школы и увидела, что родители чем-то взволнованы. Мама объяснила ей, что отца уволили с работы, поэтому в ближайшее время возможны материальные трудности. Чем опасна для семьи такая ситуация?
Безопасность как потребность человека
Потребность в безопасности — это одна из базовых, фундаментальных потребностей человека, в иерархии потребностей человека она занимает высокое место. Каждый из нас хочет жить в таких условиях, когда опасность нашего физического, психического, социального, экономического существования сведена к минимуму. И отдельные люди, и группы людей стараются обезопасить себя от факторов, которые могут им навредить. Они защищают свои жизнь, семью, собственность, честь и достоинство. Но в отличие от многих других потребность в безопасности невозможно полностью удовлетворить, поскольку угрозы всегда присутствуют в нашей жизни. Не случайно известный датский философ Серен Кьеркегор еще в XIX веке писал: «Безопасных времен не бывает». Поэтому в любом обществе всегда высоко ценят возможность жить без рисков и опасностей. Безопасность является абсолютной ценностью, она носит универсальный характер и признается фундаментальной всем человечеством. Особенно это ощущается в периоды социальных потрясений, эпидемий, войн, террористических актов.
Найдите необходимую информацию и решите проблему. Сегодня все чаще появляются сообщения о том, что подростки гибнут, делая экстремальные селфи на крышах, железнодорожных мостах или других сооружениях. Почему это происходит, ведь потребность в безопасности — одна из базовых потребностей человека?
Известно, что человек в наушниках отстраняется от реального мира, невнимателен к внешним сигналам, не слышит и не видит дорожной ситуации. Учитывая это, предложите ряд мер, направленных на формирование у ваших сверстников понимания того, что безопасность является важнейшей ценностью для человека.
В предупреждении опасности важной является роль самого человека, особенностей его мировоззрения, морали. Чем глубже человек понимает окружающий мир, людей, законы, которые действуют в социуме, тем безопаснее его позиция. Опыт человеку предусматривать последствия развития различных ситуаций и связанные с этим опасности. Следует учитывать то, что состояние личной безопасности ослабевает, если человек не оценивает и не предугадывает последствий своих действий.
Важным средством обеспечения личной безопасности являются знания психологических закономерностей, которые предопределяют поведение людей. Эти знания позволяют принимать правильные решения и избегать опасности.
Найдите необходимую информацию и ответьте на вопрос. Старинная мудрость утверждает: «Ничто не может затронуть человека, причиной чего не был бы он сам». Как вы понимаете это выражение?
Виды и уровни угроз
Угрозы могут касаться конкретного человека (гражданина), общества и государства. В связи с этим выделяют три уровня угроз:
Различают виды угроз по таким критериям:
• по месту нахождения источника опасности: внешние или внутренние угрозы;
• по происхождению: природные, антропогенные, социальные;
• по сферам жизнедеятельности: военные, политические, экономические, продовольственные, информационные, экологические;
• по вероятности реализации: потенциальные, реальные, непосредственные.
Под источниками угроз понимают условия и факторы, которые потенциально содержат деструктивные, вредные качества и которые при определенных условиях реально оказываются враждебными национальным интересам. Реагирование на угрозы должно быть адекватным их виду и масштабам, быть своевременным (опережающим).
Меры безопасности
Для обеспечения защиты от угроз по сферам жизнедеятельности общество предусматривает создание систем, которые выжить в критических ситуациях и обеспечивают достойную жизнь людей.
Меры экономической безопасности направлены на обеспечение граждан доходом, достаточным для удовлетворения необходимых потребностей. Меры продовольственной безопасности должны сделать доступными основные продукты питания для всех слоев общества. Меры экологической безопасности предусматривают защиту населения от экологических катастроф и экологического загрязнения, наличие чистого воздуха и воды. Цель мер безопасности для здоровья — сделать медицинское обслуживание максимально доступным и эффективным. Меры личной безопасности направлены на сохранение свободы и защиту человека от угроз насилия. Меры политической безопасности нацелены на соблюдение основных прав человека. Меры общественной и культурной безопасности предусматривают защиту культурного многообразия и общественного развития от разрушительных тенденций.
Опорные точки. Потребность в безопасности признается фундаментальной всем человечеством.
ответ:Опрацювавши цей параграф, ви зможете: охарактеризувати соціально-політичне та економічне становище Правобережної України у XVIII ст.; визначити причини могутнього народного руху на Правобережній Україні в середині XVIII ст.
1. Як складалася доля Правобережної Гетьманщини в другій половині XVII — першій половині XVIII ст.? 2. Що таке національно-визвольна боротьба?
Соціально-політичне та економічне становище Правобережної України. Причини розгортання національно-визвольної боротьби.
У 30—60-х рр. XVIII ст. Правобережжя й Прикарпаття, що входили на той час до складу Речі Посполитої, стали ареною значних виступів українського населення проти всіляких утисків.Повернувши собі Правобережжя наприкінці XVII ст., поляки зуміли відновити колишню владу лише на початку XVIII ст.
(1714 р.). Українські землі знову були розподілені між магнатськими родинами, яких налічувалося близько 40. Вони володіли 80 % земель Правобережжя. Серед них виділялися роди Любомирських, Потоцьких, Чарторийських, Ревуцьких та інші.
Щоб відродити життя на цих землях, магнати роздавали селянам земельні наділи та звільняли їх від усіх повинностей строком на 15—20 років. Завдяки цим заходам Правобережжя швидко почало наповнюватися переселенцями з Галичини, Лівобережжя й інших районів та відроджуватися до життя. Після закінчення терміну слобід вимоги панів до селян зростали. Відновлювалося кріпацтво. Панщина сягала п’яти-шести днів на тиждень. Крім соціального гноблення поляки знову почали утиски щодо православ’я.
Посилення панщини та національно-релігійне гноблення призвело до виникнення широкого народного опору. Відсутність козацтва позбавляла народний рух організованості. Його учасників називали гайдамаками.
Гайдамаки — селяни-втікачі, що об'єднувалися у ватаги з метою помститися магнатам та шляхті за гноблення.
Гайдамаки, які спочатку не викликали в магнатів та шляхти занепокоєння, поступово перетворилися на постійну головну загрозу для них.
Із листа шляхтича з Летичева до коронного гетьмана Юзефа Потоцького про організацію гайдамаками своїх нападів (1746 р.)
Ми маємо тут достовірні дані про ці дії гультяїв. Коли нападають на село або містечко, то насамперед забезпечують собі дзвіницю, щоб ніхто не вдарив на сполох. Пізніше кілька стає в брамі або на воротах, двох або трьох гарно кличуть до вікна, щоб їм відчинили. Коли хтось добровільно відчинить, лише заберуть те, що він має. Коли буде сперечатися або боронитися, то поб'ють, поріжуть і все заберуть. Коли нападають на полі або в лісі, то мають такий звичай. Розміщуються в якомусь ярі, де їм із близьких сіл доставляють харчі. Один із гайдамаків сидить на дереві й дивиться на всі дороги, коли хтось переходить або переїздить, вискакують і проводять до себе до яру.
1. Яку тактику використовували гайдамаки? 2. Чим можна пояснити появу такого явища, як гайдамацтво?
Зростання кількості невдоволених у результаті посилення кріпацтва, нечисленність польської армії на Правобережжі (4 тис. осіб), сусідство із Запорозькою Січчю, із якої виходили ватажки для народного руху, перетворили гайдамаків на могутню силу, що була здатна знищити польське панування на Правобережжі.
Гайдамацькі повстання. Перше велике гайдамацьке повстання вибухнуло в 1734 р., коли в Польщі точилася боротьба навколо обрання нового короля.
Сотник надвірного війська князя Єжи Любомирського на ім’я Верлан утік із війська та оголосив повстання проти панів. Зібравши загін, він рушив у похід Брацлавщиною та Галичиною, знищуючи маєтки шляхти й магнатів, суди та канцелярії. Найбільшим успіхом Верлана було здобуття Вінниці. Під тиском російських і польських військ Верлан був змушений втекти до Молдавії.
Успіхи Верлана підняли на боротьбу нові загони гайдамаків. Щоб їх приборкати, шляхта почала чинити розправи. Проте народний рух не вщухав. Зрештою поляки вдалися до тактики «поділяй і володарюй». Вони залучили на свій бік одного з ватажків гайдамаків Саву Чалого, який став завзято нищити своїх колишніх побратимів. Однак зрадника запорожці невдовзі вбили.
Новий спалах гайдамацького руху відбувся навесні 1750 р. За своїм розмахом він перевершив попередній. Брацлавщина, Київщина, Волинь, Поділля були позбавлені шляхетського панування. Проте звільнення від шляхти, орендарів, уніатів не супроводжувалося встановленням козацького порядку, відновленням Української держави.
Розуміючи, що події починають набирати негативних для Росії наслідків, імперський уряд увів свої війська та жорстоко приборкав повстання. Проте остаточно гайдамацький рух придушити не вдалося.
Обдумайте и обсудите ситуацию. Лена пришла домой из школы и увидела, что родители чем-то взволнованы. Мама объяснила ей, что отца уволили с работы, поэтому в ближайшее время возможны материальные трудности. Чем опасна для семьи такая ситуация?
Безопасность как потребность человека
Потребность в безопасности — это одна из базовых, фундаментальных потребностей человека, в иерархии потребностей человека она занимает высокое место. Каждый из нас хочет жить в таких условиях, когда опасность нашего физического, психического, социального, экономического существования сведена к минимуму. И отдельные люди, и группы людей стараются обезопасить себя от факторов, которые могут им навредить. Они защищают свои жизнь, семью, собственность, честь и достоинство. Но в отличие от многих других потребность в безопасности невозможно полностью удовлетворить, поскольку угрозы всегда присутствуют в нашей жизни. Не случайно известный датский философ Серен Кьеркегор еще в XIX веке писал: «Безопасных времен не бывает». Поэтому в любом обществе всегда высоко ценят возможность жить без рисков и опасностей. Безопасность является абсолютной ценностью, она носит универсальный характер и признается фундаментальной всем человечеством. Особенно это ощущается в периоды социальных потрясений, эпидемий, войн, террористических актов.
Найдите необходимую информацию и решите проблему. Сегодня все чаще появляются сообщения о том, что подростки гибнут, делая экстремальные селфи на крышах, железнодорожных мостах или других сооружениях. Почему это происходит, ведь потребность в безопасности — одна из базовых потребностей человека?
Известно, что человек в наушниках отстраняется от реального мира, невнимателен к внешним сигналам, не слышит и не видит дорожной ситуации. Учитывая это, предложите ряд мер, направленных на формирование у ваших сверстников понимания того, что безопасность является важнейшей ценностью для человека.
В предупреждении опасности важной является роль самого человека, особенностей его мировоззрения, морали. Чем глубже человек понимает окружающий мир, людей, законы, которые действуют в социуме, тем безопаснее его позиция. Опыт человеку предусматривать последствия развития различных ситуаций и связанные с этим опасности. Следует учитывать то, что состояние личной безопасности ослабевает, если человек не оценивает и не предугадывает последствий своих действий.
Важным средством обеспечения личной безопасности являются знания психологических закономерностей, которые предопределяют поведение людей. Эти знания позволяют принимать правильные решения и избегать опасности.
Найдите необходимую информацию и ответьте на вопрос. Старинная мудрость утверждает: «Ничто не может затронуть человека, причиной чего не был бы он сам». Как вы понимаете это выражение?
Виды и уровни угроз
Угрозы могут касаться конкретного человека (гражданина), общества и государства. В связи с этим выделяют три уровня угроз:
Различают виды угроз по таким критериям:
• по месту нахождения источника опасности: внешние или внутренние угрозы;
• по происхождению: природные, антропогенные, социальные;
• по сферам жизнедеятельности: военные, политические, экономические, продовольственные, информационные, экологические;
• по вероятности реализации: потенциальные, реальные, непосредственные.
Под источниками угроз понимают условия и факторы, которые потенциально содержат деструктивные, вредные качества и которые при определенных условиях реально оказываются враждебными национальным интересам. Реагирование на угрозы должно быть адекватным их виду и масштабам, быть своевременным (опережающим).
Меры безопасности
Для обеспечения защиты от угроз по сферам жизнедеятельности общество предусматривает создание систем, которые выжить в критических ситуациях и обеспечивают достойную жизнь людей.
Меры экономической безопасности направлены на обеспечение граждан доходом, достаточным для удовлетворения необходимых потребностей. Меры продовольственной безопасности должны сделать доступными основные продукты питания для всех слоев общества. Меры экологической безопасности предусматривают защиту населения от экологических катастроф и экологического загрязнения, наличие чистого воздуха и воды. Цель мер безопасности для здоровья — сделать медицинское обслуживание максимально доступным и эффективным. Меры личной безопасности направлены на сохранение свободы и защиту человека от угроз насилия. Меры политической безопасности нацелены на соблюдение основных прав человека. Меры общественной и культурной безопасности предусматривают защиту культурного многообразия и общественного развития от разрушительных тенденций.
Опорные точки. Потребность в безопасности признается фундаментальной всем человечеством.
ответ:Опрацювавши цей параграф, ви зможете: охарактеризувати соціально-політичне та економічне становище Правобережної України у XVIII ст.; визначити причини могутнього народного руху на Правобережній Україні в середині XVIII ст.
1. Як складалася доля Правобережної Гетьманщини в другій половині XVII — першій половині XVIII ст.? 2. Що таке національно-визвольна боротьба?
Соціально-політичне та економічне становище Правобережної України. Причини розгортання національно-визвольної боротьби.
У 30—60-х рр. XVIII ст. Правобережжя й Прикарпаття, що входили на той час до складу Речі Посполитої, стали ареною значних виступів українського населення проти всіляких утисків.Повернувши собі Правобережжя наприкінці XVII ст., поляки зуміли відновити колишню владу лише на початку XVIII ст.
(1714 р.). Українські землі знову були розподілені між магнатськими родинами, яких налічувалося близько 40. Вони володіли 80 % земель Правобережжя. Серед них виділялися роди Любомирських, Потоцьких, Чарторийських, Ревуцьких та інші.
Щоб відродити життя на цих землях, магнати роздавали селянам земельні наділи та звільняли їх від усіх повинностей строком на 15—20 років. Завдяки цим заходам Правобережжя швидко почало наповнюватися переселенцями з Галичини, Лівобережжя й інших районів та відроджуватися до життя. Після закінчення терміну слобід вимоги панів до селян зростали. Відновлювалося кріпацтво. Панщина сягала п’яти-шести днів на тиждень. Крім соціального гноблення поляки знову почали утиски щодо православ’я.
Посилення панщини та національно-релігійне гноблення призвело до виникнення широкого народного опору. Відсутність козацтва позбавляла народний рух організованості. Його учасників називали гайдамаками.
Гайдамаки — селяни-втікачі, що об'єднувалися у ватаги з метою помститися магнатам та шляхті за гноблення.
Гайдамаки, які спочатку не викликали в магнатів та шляхти занепокоєння, поступово перетворилися на постійну головну загрозу для них.
Із листа шляхтича з Летичева до коронного гетьмана Юзефа Потоцького про організацію гайдамаками своїх нападів (1746 р.)
Ми маємо тут достовірні дані про ці дії гультяїв. Коли нападають на село або містечко, то насамперед забезпечують собі дзвіницю, щоб ніхто не вдарив на сполох. Пізніше кілька стає в брамі або на воротах, двох або трьох гарно кличуть до вікна, щоб їм відчинили. Коли хтось добровільно відчинить, лише заберуть те, що він має. Коли буде сперечатися або боронитися, то поб'ють, поріжуть і все заберуть. Коли нападають на полі або в лісі, то мають такий звичай. Розміщуються в якомусь ярі, де їм із близьких сіл доставляють харчі. Один із гайдамаків сидить на дереві й дивиться на всі дороги, коли хтось переходить або переїздить, вискакують і проводять до себе до яру.
1. Яку тактику використовували гайдамаки? 2. Чим можна пояснити появу такого явища, як гайдамацтво?
Зростання кількості невдоволених у результаті посилення кріпацтва, нечисленність польської армії на Правобережжі (4 тис. осіб), сусідство із Запорозькою Січчю, із якої виходили ватажки для народного руху, перетворили гайдамаків на могутню силу, що була здатна знищити польське панування на Правобережжі.
Гайдамацькі повстання. Перше велике гайдамацьке повстання вибухнуло в 1734 р., коли в Польщі точилася боротьба навколо обрання нового короля.
Сотник надвірного війська князя Єжи Любомирського на ім’я Верлан утік із війська та оголосив повстання проти панів. Зібравши загін, він рушив у похід Брацлавщиною та Галичиною, знищуючи маєтки шляхти й магнатів, суди та канцелярії. Найбільшим успіхом Верлана було здобуття Вінниці. Під тиском російських і польських військ Верлан був змушений втекти до Молдавії.
Успіхи Верлана підняли на боротьбу нові загони гайдамаків. Щоб їх приборкати, шляхта почала чинити розправи. Проте народний рух не вщухав. Зрештою поляки вдалися до тактики «поділяй і володарюй». Вони залучили на свій бік одного з ватажків гайдамаків Саву Чалого, який став завзято нищити своїх колишніх побратимів. Однак зрадника запорожці невдовзі вбили.
Новий спалах гайдамацького руху відбувся навесні 1750 р. За своїм розмахом він перевершив попередній. Брацлавщина, Київщина, Волинь, Поділля були позбавлені шляхетського панування. Проте звільнення від шляхти, орендарів, уніатів не супроводжувалося встановленням козацького порядку, відновленням Української держави.
Розуміючи, що події починають набирати негативних для Росії наслідків, імперський уряд увів свої війська та жорстоко приборкав повстання. Проте остаточно гайдамацький рух придушити не вдалося.