Аванга́рд у кіно́ — напрям, що виник у Франції після Першої світової війни. Згодом поширився в інших країнах.
Режисери авангарду у кіно на чолі з Л. Деллюком виступили проти комерційного кінематографа, який копіював твори театру і літератури, вважали, що його розвиток має бути пов’язаний із запитами глядача. Авангард у кіно не мав чіткої ідейної програми. Його представники виступали за оновлення кіноформи, надавали перевагу засобам кіновиразності (деталь, ракурс, світлотінь, метафора).
Серед представників авангарду у кіно — Ж. Епштейн, Ж. Дюлак, Ж. Ренуар, А. Ганс.
Розрізняють три течії авангарду у кіно:
перша (1920–1925) — французька школа, що була естетично новою, але цілком не розривала зв’язків із класичним кіно, вона отримала назву французького імпресіонізму;
друга (1921–1926) і третя (1927–1930) були міжнародними, радикальнішими за першу; друга — пов’язана з дадаїзмом і сюрреалізмом;
третя, соціальна, документальна, — з концепцією «Кіно-ока» Дз. Вертова.
Мажор с пониженной VI ступенью называется гармоническим. В нем интервальная структура верхнего тетрахорда меняется: на VIb образуется хроматический интервал увеличенной секунды, характерный для гармонического вида.
Гармонический мажор довольно широко рас в музыке ряда восточных народностей (Армения, Иран и т.д.). В профессиональной европейской музыке появился приблизительно на грани XVII и XVIII веков. Сначала использовался очень ограниченно (И. С, Бах, венские классики), позже рас достаточно широко в музыке западных романтиков и русских классиков.
Аванга́рд у кіно́ — напрям, що виник у Франції після Першої світової війни. Згодом поширився в інших країнах.
Режисери авангарду у кіно на чолі з Л. Деллюком виступили проти комерційного кінематографа, який копіював твори театру і літератури, вважали, що його розвиток має бути пов’язаний із запитами глядача. Авангард у кіно не мав чіткої ідейної програми. Його представники виступали за оновлення кіноформи, надавали перевагу засобам кіновиразності (деталь, ракурс, світлотінь, метафора).
Серед представників авангарду у кіно — Ж. Епштейн, Ж. Дюлак, Ж. Ренуар, А. Ганс.
Розрізняють три течії авангарду у кіно:
перша (1920–1925) — французька школа, що була естетично новою, але цілком не розривала зв’язків із класичним кіно, вона отримала назву французького імпресіонізму;
друга (1921–1926) і третя (1927–1930) були міжнародними, радикальнішими за першу; друга — пов’язана з дадаїзмом і сюрреалізмом;
третя, соціальна, документальна, — з концепцією «Кіно-ока» Дз. Вертова.
Мажор с пониженной VI ступенью называется гармоническим. В нем интервальная структура верхнего тетрахорда меняется: на VIb образуется хроматический интервал увеличенной секунды, характерный для гармонического вида.
Гармонический мажор довольно широко рас в музыке ряда восточных народностей (Армения, Иран и т.д.). В профессиональной европейской музыке появился приблизительно на грани XVII и XVIII веков. Сначала использовался очень ограниченно (И. С, Бах, венские классики), позже рас достаточно широко в музыке западных романтиков и русских классиков.
Объяснение: