с технологией Вопросы
1. Подумайте, почему многие из окружающих вас растений называются культурными.
2. Зачем проводят опыты по выращиванию культурных растений?
3. Что называется опытной и контрольной делянками?
4. Что нужно знать при заготовке сырья культурных растений?
5. Какими факторами определяются сроки заготовки культурного сырья?
6. Какие виды культурного сырья собирают в вашем регионе?
7. Какие растения относятся к полезным?
8. Назовите стили флористики. Какие формы флористики вам известны?
9. Перечислите виды флористических работ.
10. Что такое клональное микроразмножение растений?
11. В чём преимущества технологии клонального микроразмножения растений?
12. В чём недостатки технологии клонального микроразмножения растений?
Задание:
ПОДУМАЙТЕ, возможно ли осуществить в условиях школы или дома клональное микроразмножение какого-нибудь комнатного растения. Что бы для этого понадобилось?
Вопросы:
1. Что такое нужда?
2. Чем потребность отличается от нужды?
3. Чем сделка отличается от простого обмена? 4. Как соотносятся друг с другом запрос и спрос?
5. Что называется товаром и что может быть товаром?
6. Что такое рынок труда?
7. Кто является купцом на денежном рынке?
Задание:
1. ПОДУМАЙТЕ, почему при кризисных ситуациях люди переходят от денежных сделок к бартерным.
2. ПОДУМАЙТЕ, что определяет цену товара на рынке труда.
Юрко
«Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «…Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»
«Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»
«Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови… Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»
«Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».
Тося
«Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він…»
«А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».
«Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей». ·
«Випусти… бо вони повмирають без води». ·
«У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».
«Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».
«Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть». ·
«І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась»
Объяснение:
ответ:Противопоставляются абсолютные универсалии (свойственные всем известным языкам, например: всякий естественный язык имеет гласные и согласные) и статистические универсалии (тенденции). Пример статистической универсалии: почти все языки имеют носовые согласные (однако в некоторых языках Западной Африки носовые согласные являются не отдельными фонемами, а аллофонами оральных смычных в контексте носовых согласных). К статистическим универсалиям примыкают так называемые фреквенталии — явления, встречающиеся в языках мира достаточно часто (с вероятностью, превышающей случайную).
Абсолютным универсалиям противопоставляются также импликативные (сложные), то есть такие, которые утверждают связь между двумя классами явлений. К примеру, если в языке есть двойственное число, в нём есть и множественное число. Частным случаем импликативных универсалий являются иерархии, которые можно представить как множество «двучленных» импликативных универсалий[1]. Такова, например, иерархия Кинэна-Комри (иерархия доступности именных групп, регулирующая, среди прочего, доступность аргументов для релятивизации
Объяснение: