Духовно-нравственное образование — воспитание духовно-нравственного человека.
В системе образования целенаправленный процесс взаимодействия педагогов и воспитанников, направленный на формирование гармоничной личности, на развитие её ценностно-смысловой сферы, посредством сообщения ей духовно-нравственных и базовых национальных ценностей. Под «духовно-нравственными ценностями» понимаются основополагающие в отношениях людей друг к другу, к семье и обществу принципы и нормы, основанные на критериях добра и зла, лжи и истины.
1. Щоб довести ницість людського роду, Мефістофель обрав не просту людину, а одного з найосвіченіших, одного з мудрих людей. Так він показав не лише нікчемність людини, а те, що він могутніший від самого Бога, що може звабити навіть найкращого з людей.
2. У Фауста не могло бути майбутнього з Маргаритою тому, що між ними існують протиріччя. Маргарита усвідомила, що вона грішна, злочинниця, порочна жінка, і вона має понести за це кару. Нарешті, вона втратила розум і сама прогнала Фауста.
3. Так, заслуговує. Фауста можна виправдати за те, що він знайшов шлях до іння своєї душі. І хоча цей шлях дуже довгий і важкий, людина повинна іти ним попри всі спокуси "мефістофелів".
4. Мефістофель злий і підступний, він цинік і скептик. Але саме це є його диявольською сутністю.
5. Можна виправдати Фауста. Адже Маргарита, перебуваючи у в"язниці і усвідомивши свої злочини, сама відмовилася бути з Фаустом. Та й сам він зрозумів, що вже нічим не зможе до нещасній жінці з хворою совістю.
Духовно-нравственное образование — воспитание духовно-нравственного человека.
В системе образования целенаправленный процесс взаимодействия педагогов и воспитанников, направленный на формирование гармоничной личности, на развитие её ценностно-смысловой сферы, посредством сообщения ей духовно-нравственных и базовых национальных ценностей. Под «духовно-нравственными ценностями» понимаются основополагающие в отношениях людей друг к другу, к семье и обществу принципы и нормы, основанные на критериях добра и зла, лжи и истины.
1. Щоб довести ницість людського роду, Мефістофель обрав не просту людину, а одного з найосвіченіших, одного з мудрих людей. Так він показав не лише нікчемність людини, а те, що він могутніший від самого Бога, що може звабити навіть найкращого з людей.
2. У Фауста не могло бути майбутнього з Маргаритою тому, що між ними існують протиріччя. Маргарита усвідомила, що вона грішна, злочинниця, порочна жінка, і вона має понести за це кару. Нарешті, вона втратила розум і сама прогнала Фауста.
3. Так, заслуговує. Фауста можна виправдати за те, що він знайшов шлях до іння своєї душі. І хоча цей шлях дуже довгий і важкий, людина повинна іти ним попри всі спокуси "мефістофелів".
4. Мефістофель злий і підступний, він цинік і скептик. Але саме це є його диявольською сутністю.
5. Можна виправдати Фауста. Адже Маргарита, перебуваючи у в"язниці і усвідомивши свої злочини, сама відмовилася бути з Фаустом. Та й сам він зрозумів, що вже нічим не зможе до нещасній жінці з хворою совістю.