Букварь - это книга для первоначального обучения грамоте, письму. Букварь содержит буквы азбуки и их сочетания, а также небольшие тексты (обычно с картинками) для усвоения чтения.
Букварь значит «содержащий буквы», и не случайно другие названия для него - азбука и азбуковник. Древний суффикс -арь в слове букварь привносит оттенок значения «содержащий в себе; включающий в себя». Сравните другие слова с тем же суффиксом и того же значения: словарь - «книга, в которой собраны слова; сборник слов»; календарь - «книжка или таблица с перечнем дней в году». В древнерусском языке широко употреблялось также слово стихирарь - «сборник стихир, т. е. песнопений с нотами».
В ряду этих слов на -арь стоит и слово букварь - «книга, содержащая и толкующая буквы, учебник грамоты» Титаренко К. Тайна славянской азбуки, 1995 г..
Слово букварь (как и слово азбука) - это еще и символ первоначальных сведений о чем-нибудь; начальных знаний. Переносно, образно мы говорим, например: «Посадить кого-нибудь за букварь», т. е, «заставить учиться чему-нибудь, приступить к овладению каким- либо мастерством, умением».
Вообще в современном русском языке немало слов, выражений и устойчивых оборотов, дошедших до наших дней с тех древних времен, когда закладывались основы письменной и книжной культуры на Руси. Нередко изменяясь, преобразуясь и обновляясь в смысловом и стилистическом отношении, они продолжают свою жизнь, свободно и широко входя в современную речь. Они прочно усвоены нами и органично применяются в различных речевых ситуациях, обогащая наш язык, придавая ему яркость и выразительность.
Етичні цінності — це норми поведінки, які встановлювались на протязі всього життя людства. Це неписані правила поведінки людини. Без них не склались нормальні відносини в суспільстві.Є етичні цінності які склались історично. Кожну дитину з дитинства виховують батьки, розповідаючи їй які повинні бути моральні норми поведінки, показують власним прикладом, як вона повинна себе вести в суспільстві, виховують вихователі вдитячому садку, вчителі в школі, та все одно, в будь яких ситуаціях вона вибирає сама, як їй поводитися, вибирає ті моральні цінності, які їй підходять, або подобаються. Людина має прагнути бути етичним, та високоморальною особистістю. Та намагатися самостійно виховувати в собі найкращі моральні якості.На мою думку, однією із важливих етичних цінностей є поважне та чемне ставлення до людей. Терпіти їх недоліки, розуміти, що всі ми люди. Що не існує поганих людей, є люди яких ми не розуміємо. Поважати людей, які досягли професійних висот. Поважати людей похилого віку.Наступна цінність – справедливість. Людина повинна намагатись бути чесною по відношенню до себе і до інших. Робити вірні висновки з будь-яких ситуацій, розцінювати їх. Я вважаю, що справедливість — це необхідна якість викладача, вихователя. Вчитель повинен завжди справедливо відноситись до своїх учеників, студентів. Поважати їх як особистість. Вірно оцінювати їх перемоги або поразки. Особливо у дітей молодшого шкільного віку. Велику роль в нашому житті відіграє особисте відношення до будь кого, будь чого. Але це не повинно відбиватись у професійній сфері «дружба дружбою, служба службою». Вчитель не має права виділяти «улюбленців». До всіх дітей вихователь має ставитись однаково справедливо.Сміливість – дуже важлива якість людини, яку я прагну надбати. Це вміння не боятись відстоювати свої права, висказати свою думку. Це дуже корисна якість вміти довести свою правоту. Але при цьому сміливість не повинна перерости в наглість. Треба вміти себе поводити поважно, чемно і сміливо водночас.
Ще одна важлива цінність це самообладання. Вміти себе тримати в руках,не виходити з себе, мати ясний розум, та спокійний стан в будь-яких життєвих ситуаціях. Вміти тримати свої емоції при собі. Зробити так, щоб твій настрій ніяк не відбивався на твоїй поведінці, відношенню до інших людей, щоб потім, згодом не було соромно за свої емоції, бо вони пройдуть, ти заспокоїшся, а інша людина із-за цього може потім переживати. Це одна з важливих якостей педагога. Залишати свої проблеми, завжди бути в доброму гуморі. Та в спокійному стані. Це надзвичайно важлива якість для будь-якої людини.Співчуття. Важлива якість для людини. Вміти вислухати, співчувати, намагатись до Мабуть без цього не існували дружні стосунки. Люди повинні допомагати один одному. У кожного повинна бути людина, якій вона може поскаржитись, а та зможе її вислухати, і при нагоді до Дуже важливими є етична поведінка на роботі. Особливо етичних норм повинні дотримуватись керівні посади. Керівник не має права підвищувати свої повноваження, не справедливо ставитись до працівників. Вимагати від них більше, ніж є у працівника в обов’язках. Робити зауваження привселюдно не завжди є вірно, так як це може зіпсувати стосунки в колективі, особливо коли йде річ про викладача. Неможна робити зауваження викладачу при дітях. Так як вчитель може втратити свій авторитет в їх очах. Це треба робити особисто.Важливо бути доброю людиною. Намагатись робити Добро!!!
Букварь - это книга для первоначального обучения грамоте, письму. Букварь содержит буквы азбуки и их сочетания, а также небольшие тексты (обычно с картинками) для усвоения чтения.
Букварь значит «содержащий буквы», и не случайно другие названия для него - азбука и азбуковник. Древний суффикс -арь в слове букварь привносит оттенок значения «содержащий в себе; включающий в себя». Сравните другие слова с тем же суффиксом и того же значения: словарь - «книга, в которой собраны слова; сборник слов»; календарь - «книжка или таблица с перечнем дней в году». В древнерусском языке широко употреблялось также слово стихирарь - «сборник стихир, т. е. песнопений с нотами».
В ряду этих слов на -арь стоит и слово букварь - «книга, содержащая и толкующая буквы, учебник грамоты» Титаренко К. Тайна славянской азбуки, 1995 г..
Слово букварь (как и слово азбука) - это еще и символ первоначальных сведений о чем-нибудь; начальных знаний. Переносно, образно мы говорим, например: «Посадить кого-нибудь за букварь», т. е, «заставить учиться чему-нибудь, приступить к овладению каким- либо мастерством, умением».
Вообще в современном русском языке немало слов, выражений и устойчивых оборотов, дошедших до наших дней с тех древних времен, когда закладывались основы письменной и книжной культуры на Руси. Нередко изменяясь, преобразуясь и обновляясь в смысловом и стилистическом отношении, они продолжают свою жизнь, свободно и широко входя в современную речь. Они прочно усвоены нами и органично применяются в различных речевых ситуациях, обогащая наш язык, придавая ему яркость и выразительность.
Етичні цінності — це норми поведінки, які встановлювались на протязі всього життя людства. Це неписані правила поведінки людини. Без них не склались нормальні відносини в суспільстві.Є етичні цінності які склались історично. Кожну дитину з дитинства виховують батьки, розповідаючи їй які повинні бути моральні норми поведінки, показують власним прикладом, як вона повинна себе вести в суспільстві, виховують вихователі вдитячому садку, вчителі в школі, та все одно, в будь яких ситуаціях вона вибирає сама, як їй поводитися, вибирає ті моральні цінності, які їй підходять, або подобаються. Людина має прагнути бути етичним, та високоморальною особистістю. Та намагатися самостійно виховувати в собі найкращі моральні якості.На мою думку, однією із важливих етичних цінностей є поважне та чемне ставлення до людей. Терпіти їх недоліки, розуміти, що всі ми люди. Що не існує поганих людей, є люди яких ми не розуміємо. Поважати людей, які досягли професійних висот. Поважати людей похилого віку.Наступна цінність – справедливість. Людина повинна намагатись бути чесною по відношенню до себе і до інших. Робити вірні висновки з будь-яких ситуацій, розцінювати їх. Я вважаю, що справедливість — це необхідна якість викладача, вихователя. Вчитель повинен завжди справедливо відноситись до своїх учеників, студентів. Поважати їх як особистість. Вірно оцінювати їх перемоги або поразки. Особливо у дітей молодшого шкільного віку. Велику роль в нашому житті відіграє особисте відношення до будь кого, будь чого. Але це не повинно відбиватись у професійній сфері «дружба дружбою, служба службою». Вчитель не має права виділяти «улюбленців». До всіх дітей вихователь має ставитись однаково справедливо.Сміливість – дуже важлива якість людини, яку я прагну надбати. Це вміння не боятись відстоювати свої права, висказати свою думку. Це дуже корисна якість вміти довести свою правоту. Але при цьому сміливість не повинна перерости в наглість. Треба вміти себе поводити поважно, чемно і сміливо водночас.
Ще одна важлива цінність це самообладання. Вміти себе тримати в руках,не виходити з себе, мати ясний розум, та спокійний стан в будь-яких життєвих ситуаціях. Вміти тримати свої емоції при собі. Зробити так, щоб твій настрій ніяк не відбивався на твоїй поведінці, відношенню до інших людей, щоб потім, згодом не було соромно за свої емоції, бо вони пройдуть, ти заспокоїшся, а інша людина із-за цього може потім переживати. Це одна з важливих якостей педагога. Залишати свої проблеми, завжди бути в доброму гуморі. Та в спокійному стані. Це надзвичайно важлива якість для будь-якої людини.Співчуття. Важлива якість для людини. Вміти вислухати, співчувати, намагатись до Мабуть без цього не існували дружні стосунки. Люди повинні допомагати один одному. У кожного повинна бути людина, якій вона може поскаржитись, а та зможе її вислухати, і при нагоді до Дуже важливими є етична поведінка на роботі. Особливо етичних норм повинні дотримуватись керівні посади. Керівник не має права підвищувати свої повноваження, не справедливо ставитись до працівників. Вимагати від них більше, ніж є у працівника в обов’язках. Робити зауваження привселюдно не завжди є вірно, так як це може зіпсувати стосунки в колективі, особливо коли йде річ про викладача. Неможна робити зауваження викладачу при дітях. Так як вчитель може втратити свій авторитет в їх очах. Це треба робити особисто.Важливо бути доброю людиною. Намагатись робити Добро!!!