СДЕЛАТЬ КОНСПЕКТ
Стратегия устойчивого развития направлена на повышение качества
жизни настоящего и будущих поколений. Важнейшим ресурсом
устойчивого развития является природный капитал – экологические
«товары» и «услуги», которые предоставляет нам природа: продукты
питания, питьевая вода, условия для отдыха и поддержания здоровья,
источники энергии для строительства жилищ и транспортных
магистралей, сырье для промышленности и др.
Насколько рачительно расходуется природный капитал? Для этого
необходимо измерять, сколько мы имеем и сколько тратим. Одним их таких
показателей устойчивого развития является экологический след, или
футпринт (англ. foot – нога, print – отпечаток) – «след», который оставляет
воздействие на окружающую природную среду отдельного человека, страны,
человечества в целом. Экологический след учитывает, в какой степени
хозяйство конкретного региона соответствует емкости природных экосистем.
При расчете этого показателя учитывается биологически продуктивная
площадь суши или моря, необходимая для производства возобновимых
ресурсов для потребления этим населением данной территории (акватории), а
также для ассимиляции полученных отходов. Площадь измеряется в
глобальных гектарах (гга) – условных единицах площади со среднемировой
продуктивностью. Таким образом, экологический след учитывает потребление
природных ресурсов и загрязнение, полученное в результате этого
потребления, независимо от того, на каком континенте, в какой точке планеты
эти процессы происходят. Это делает его универсальным показателем
устойчивого развития, по которому можно сравнивать различные страны и
регионы.
Экослед учитывает различные виды антропогенной нагрузки. 1)
Пахотные угодья (выращивание растений – для питания людей, на корм
скоту, производство волокна, масла, каучука). В настоящее время в мире
используется около 4,13 млрд. гга пашни. 2) Пастбища (разведение
животных для производства мяса и молока, шерсти, кожи и меха требует
пастбищ) – 1,69 млрд. гга. 3) Вырубка лесов для получения строительной
древесины, целлюлозы, дров – 1,52 млрд. гга. 4) Рыбопромысловые зоны
(добыча рыбы и морепродуктов) – 0,56 млрд. гга акватории. 5) Застроенные
земли (размещение объектов инфраструктуры – жилья, транспортных
магистралей, промышленных предприятий, водохранилищ) – 0,44 млрд. гга.
6) Сжигание ископаемого топлива приводит к выбросам в атмосферу
углекислого газа. 35 % выбросов поглощаются океаном, для поглощения
остальных 65 % необходимо учесть необходимую площадь лесов и водноболотных угодий (9,11 млрд. гга).
Итак, глобальный экологический след (по данным 2005 г.) составил
17,5 млрд. гга. или 2,7 гга на человека. В то же время общая площадь
продуктивных территорий и акваторий планеты, или биоемкость, составила
13,6 млрд. гга, или 2,1 гга на человека.
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
Жерді бекерден бекер Жер-Ана деп атамайтыны сөзсіз. Бүгінде жер анаға 4,5миллиард жыл болған. Табиғаттын бірден бір басты байлығы-Жер. Біз адамдар, жануарлар, жанды табиғаттар осы жер шарында өмір сүріп, көбейіп келеміз. Егер Жер болмаса бұндай тіршілікте болмас еді.
Жер біздің анамыз секілді. Бізді өсіреді,аялайды, қорегіміздіде осы жерден табамыз. Анамызды қалай сыйласақ, жердіде дәл солай сыйлап, қадірлеу керекпіз. Ол үшін қоқыстарды жинап яғни әр жерге лақтырмауымыз керек. Тал отырғызып, көгалдандырып, әр апта сайын табиғатты тазартып тұруымыз тиіс. Жер Ана әр халықтың, әр адамның кіндік тамған жері. сол себептіді де туған жеріміздің қадірін түсініп, қолда барда қадірін түсінуіміз керек.
Бұл тіршілікке адам болып жүруіміздің де себепшісі Жер Ана. Жерімізді қадір тұтайық!!