Коменсалізм – однобічне використання без шкоди для хазяїна (діяльність одного дає корм, житло, засіб переміщення коменсалу).
Кит служить транспортним засобом для риби-причепи; дерево – домівка для лишайника; гнізда птахів – домівка для кліщів; анемонові риби живуть у великих актиніях для захисту; скарабей священний отримує від копитних їжу для личинок; оселення невеликого краба - пінікса в мантійній порожнині двостулкового молюска гребінця для живлення залишками їжі хазяїна; рептилія гатерія на островах Нової Зеландії оселяється у гніздах альбатросів та деяких інших морських птахів (удень, коли птаха нема, займає його нору, уночі гатерія залишає нору й виходить сама на полювання: живиться гатерія переважно комахами та іншими безхребетними тваринами).
У водному середовищі провідна роль з абіотичних чинників належить температурі, освітленості, тиску, газовому складу й солоності води, рельєфу дна тощо.
Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини, тому глибоководні тварини навіть із добре розвиненими органами зору (головоногі молюски, риби, китоподібні) бачать лише на незначній відстані. Для спілкування, орієнтації в просторі, пошуку їжі вони використовують звукові, світлові та інші способи передачі та сприйняття інформації.
Коливання температури у воді значно менші, на відміну від повітря.
Водойми різних типів відрізняються за сольовим складом води: одні види здатні існувати лише у прісних водоймах (карась, короп, щука), інші - лише в солоних (акули, кити), рачок артемія мешкає у прісних і солоних водоймах.
Пересування водних мас зумовлені положенням Землі відносно Сонця і місяця (припливи і відпливи), земним тяжінням (течія річок), впливом вітру і т. д, тому види припливно-відливної зони мають особливі пристосування: під час відпливу закопуються в пісок, ховаються у черепашках, будиночках (молюски, вусоногі раки), мігрують у відкрите море (медузи).
Кит служить транспортним засобом для риби-причепи; дерево – домівка для лишайника; гнізда птахів – домівка для кліщів; анемонові риби живуть у великих актиніях для захисту; скарабей священний отримує від копитних їжу для личинок; оселення невеликого краба - пінікса в мантійній порожнині двостулкового молюска гребінця для живлення залишками їжі хазяїна; рептилія гатерія на островах Нової Зеландії оселяється у гніздах альбатросів та деяких інших морських птахів (удень, коли птаха нема, займає його нору, уночі гатерія залишає нору й виходить сама на полювання: живиться гатерія переважно комахами та іншими безхребетними тваринами).
Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини, тому глибоководні тварини навіть із добре розвиненими органами зору (головоногі молюски, риби, китоподібні) бачать лише на незначній відстані. Для спілкування, орієнтації в просторі, пошуку їжі вони використовують звукові, світлові та інші способи передачі та сприйняття інформації.
Коливання температури у воді значно менші, на відміну від повітря.
Водойми різних типів відрізняються за сольовим складом води: одні види здатні існувати лише у прісних водоймах (карась, короп, щука), інші - лише в солоних (акули, кити), рачок артемія мешкає у прісних і солоних водоймах.
Пересування водних мас зумовлені положенням Землі відносно Сонця і місяця (припливи і відпливи), земним тяжінням (течія річок), впливом вітру і т. д, тому види припливно-відливної зони мають особливі пристосування: під час відпливу закопуються в пісок, ховаються у черепашках, будиночках (молюски, вусоногі раки), мігрують у відкрите море (медузи).