XVIII век занимает особое место в судьбах народов Центральной Азии, в том числе и Казахстана. Ухудшению геополитического положения Казахстана в центрально-азиатском регионе предшествовало интенсивное развитие военно-политической экспансии Российского государства в Сибири и Цинской империи – в Центральной Азии. Исходя из своих геополитических и экономических интересов, оба государства проводили активную внешнюю политику, в результате которой произошло постепенное вытеснеиие кочевых народов с исконных земель и с торговых путей, смещение традиционных маршрутов кочевок, которые в свою очередь привели к усилению противоречий между кочевыми иародами за земли, лучшие пастбища, свободный доступ к торговым центрам.
Интерес российского государства к Казахстану возрастает с установлением в конце XVII в. торговых и дипломатических отношений с Хивой и Бухарой – через казахские степи шла транзитная торговля русских купцов с городами Средней Азии.
Для постепенного осуществления своей военно-политической экспансии в отношении к Казахстану, россиянами еще в конце XVI в. на русско-казахской границе начинается строительство своих городов, крепостей, форпостов, казачьих станиц, редутов и маяков. Некоторые военные сооружения были построены непосредственно на территории Казахстана. В 1620 г. был заложен Яицкий городок (Уральск), в 1645 г. Гурьев (Атырау).В свою очередь казахский хан Тауке, в целях установления взаимовыгодных отношений, посылает в 90-ые г. XVIІ в. несколько посольств в Россию. Основные задачи, которые ставились перед посланниками – добиться прекращения набегов уральских казаков и башкир и заключить торговые соглашения с русскими купцами. Однако российсская сторона, не видевшая выгоды в сближении с казахами, затянула переговоры, арестовав ханских послов, что заставило Тауке хана сдержанно относиться к перспективам казахско-русского союза.
В 1694 г. Тауке хан вновь послал послов в Москву с письмом к Петру I, в котором выражал надежду на упрочение торговых отношений. Однако Петр I оценил значение Казахского ханства во внешней политике России следующими словами: «Всем азиатским странам и землям оная орда ключ и врата, и той ради причины оная орда потребна под Российской протекцией быть».
В начале XVIII века усиливается колонизаторское движение российского царизма на восток, при этом он стремился удержать уже приобретенные к тому времени территории и установить торгово-экономические связи со странами Центральной Азии. Попытки властей и купечества закрепиться на достигнутых рубежах на первый план выдвинули направления по рекам Иртыш и Урал.
Таким образом, начало укрепления связей Казахстана с Россией наступает в связи с экономическим подъемом России при Петре I, который уделял большое внимание установлению торгово-экономических и политических связей не только со среднеазиатскими ханствами, но и с Ираном, Китаем и Индией, путь к которым пролегал через территорию Казахстана. В «Разных бумагах» генерал-майора А.Тевкелева приводится высказывание Петра I о необходимости привлечения казахов в российское подданство: «Оная киргиз-кайсацкая орда ко всем азиатским странам и землям ключ и врата, чтоб чрез них во всех азиатских странах комоникацею иметь и к Российской стороне полезные меры иметь».
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
XVIII век занимает особое место в судьбах народов Центральной Азии, в том числе и Казахстана. Ухудшению геополитического положения Казахстана в центрально-азиатском регионе предшествовало интенсивное развитие военно-политической экспансии Российского государства в Сибири и Цинской империи – в Центральной Азии. Исходя из своих геополитических и экономических интересов, оба государства проводили активную внешнюю политику, в результате которой произошло постепенное вытеснеиие кочевых народов с исконных земель и с торговых путей, смещение традиционных маршрутов кочевок, которые в свою очередь привели к усилению противоречий между кочевыми иародами за земли, лучшие пастбища, свободный доступ к торговым центрам.
Интерес российского государства к Казахстану возрастает с установлением в конце XVII в. торговых и дипломатических отношений с Хивой и Бухарой – через казахские степи шла транзитная торговля русских купцов с городами Средней Азии.
Для постепенного осуществления своей военно-политической экспансии в отношении к Казахстану, россиянами еще в конце XVI в. на русско-казахской границе начинается строительство своих городов, крепостей, форпостов, казачьих станиц, редутов и маяков. Некоторые военные сооружения были построены непосредственно на территории Казахстана. В 1620 г. был заложен Яицкий городок (Уральск), в 1645 г. Гурьев (Атырау).В свою очередь казахский хан Тауке, в целях установления взаимовыгодных отношений, посылает в 90-ые г. XVIІ в. несколько посольств в Россию. Основные задачи, которые ставились перед посланниками – добиться прекращения набегов уральских казаков и башкир и заключить торговые соглашения с русскими купцами. Однако российсская сторона, не видевшая выгоды в сближении с казахами, затянула переговоры, арестовав ханских послов, что заставило Тауке хана сдержанно относиться к перспективам казахско-русского союза.
В 1694 г. Тауке хан вновь послал послов в Москву с письмом к Петру I, в котором выражал надежду на упрочение торговых отношений. Однако Петр I оценил значение Казахского ханства во внешней политике России следующими словами: «Всем азиатским странам и землям оная орда ключ и врата, и той ради причины оная орда потребна под Российской протекцией быть».
В начале XVIII века усиливается колонизаторское движение российского царизма на восток, при этом он стремился удержать уже приобретенные к тому времени территории и установить торгово-экономические связи со странами Центральной Азии. Попытки властей и купечества закрепиться на достигнутых рубежах на первый план выдвинули направления по рекам Иртыш и Урал.
Таким образом, начало укрепления связей Казахстана с Россией наступает в связи с экономическим подъемом России при Петре I, который уделял большое внимание установлению торгово-экономических и политических связей не только со среднеазиатскими ханствами, но и с Ираном, Китаем и Индией, путь к которым пролегал через территорию Казахстана. В «Разных бумагах» генерал-майора А.Тевкелева приводится высказывание Петра I о необходимости привлечения казахов в российское подданство: «Оная киргиз-кайсацкая орда ко всем азиатским странам и землям ключ и врата, чтоб чрез них во всех азиатских странах комоникацею иметь и к Российской стороне полезные меры иметь».
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.