Без сумніву, образ Госека має гротескний характер, його риси – скнарість, відсутність почуттів, пристрасть до накописування – доведено до абсурду. Але вони не померли з Гобсеком, його ім’я стало загальною назвою. Його філософію поділяє багато людей, інші ж без усілякої „філософії” повторюють його шлях, присвятивши своє життя накопичуванню та забувши про близьких людей і весь навколишній світ. Наші сучасники й далі грають нові драматичні ролі в „Людській комедії” Бальзака й роблять вони це, як і сам Гобсек, із великим артистизмом. Нинішнього Гобсека можна зустріти і в масці обивателя, і в масці політика й ділка, і в масці жебрака в переході метро. Та й у світі нашому, як у часи Гобсека, уживаються і величезна енергія, могутній розум, смак до життя, і мертвена холодність, відсутність почуттів, жорстокість і дріб’язковість. І він дедалі більше стає схожий на світ Гобсека в старості.
Напівп’яний Хрюкін є золотих справ майстром. Гумористичності надає розповіді і назва «Хамелеон», що відбиває суть поліцейського наглядача Очумєлова. Сама описувана в творі ситуація є комічною: напівп’яний Хрюкін женеться за собакою, що вкусила його, збирає навколо себе натовп роззяв, і негайно з’являється обізнаний в усіх справах наглядач Очумєлов. Про подію і наслідки читач дізнається з діалогу дійових осіб. Мова персонажів також є одним із гумористичних прийомів, використовуваних письменником в розповіді.
