Більшість подій, про які йдеться в «Пригодах Тома Сойєра», узято з реального життя. У книжці письменник згадав про роки свого дитинства в містечку Ганнібалі, яке у творі отримало назву Санкт-Петербург (американці люблять давати маленьким містечкам гучні назви столиць, тому країна має кілька Парижів, Єрусалимів тощо; можливо, ці назви свого часу нагадували емігрантам про покинуті рідні місця), У передмові до твору Марк Твен зазначив, що Том Сойєр увібрав у себе риси характерів трьох хлопчиків.
Хто ж ці троє? Це сам юний Семюел Клеменс, котрий не дуже любив учитися і був здатний на різні витівки, його шкільний товариш Віллі Боуен, а також Томас Сойєр з міста Шоунітауна, з яким митець познайомився раніше. Під іменем тітоньки Поллі Марк Твен зобразив свою матір, а під іменем Беккі Тетчер — одну зі своїх шкільних подруг, з якою одного разу заблукав у страшних лабіринтах печери поблизу Ганнібала. Свого друга — маленького волоцюгу Тома Бленкеншипа — Марк Твен увічнив в образі Гекльберрі Фінна. Безлюдний острів, куди втекли герої книжки, насправді існував на річці Міссісіпі за життя письменника.
Джим хокинса живет со своими родителями в небольшом городке. отец джима содержит таверну «адмирал бенбоу» на берегу моря. однажды в трактире появляется суровый моряк. сам себя он называет «капитан» и пьет много рома. капитан снимает одну из комнат таверны, каждый вечер изрядно напивается, а опьянев, ругается так, что приводит в ужас всех окружающих. в то же время капитан как будто кого-то боится, а как джим выясняет позже – одноного моряка. джим подозревает, что неизвестный одноногий моряк охотиться за сундуком, который капитан принес с собой. однако одноногий так и не появляется в «адмирале бенбоу». зато явился бледный человек, назвавший себя черным псом. разговор между капитаном и этим человеком заканчивается дракой. капитан ранит черного пса, но тот успевает скрыться. а затем капитан падает на пол – у него удар. целую неделю грозный постоялец болеет, но потом приходит в себя. он открывает джиму хокинсу свою тайну – многие хотят завладеть его судном, которое таит в себе несметные богатства
Більшість подій, про які йдеться в «Пригодах Тома Сойєра», узято з реального життя. У книжці письменник згадав про роки свого дитинства в містечку Ганнібалі, яке у творі отримало назву Санкт-Петербург (американці люблять давати маленьким містечкам гучні назви столиць, тому країна має кілька Парижів, Єрусалимів тощо; можливо, ці назви свого часу нагадували емігрантам про покинуті рідні місця), У передмові до твору Марк Твен зазначив, що Том Сойєр увібрав у себе риси характерів трьох хлопчиків.
Хто ж ці троє? Це сам юний Семюел Клеменс, котрий не дуже любив учитися і був здатний на різні витівки, його шкільний товариш Віллі Боуен, а також Томас Сойєр з міста Шоунітауна, з яким митець познайомився раніше. Під іменем тітоньки Поллі Марк Твен зобразив свою матір, а під іменем Беккі Тетчер — одну зі своїх шкільних подруг, з якою одного разу заблукав у страшних лабіринтах печери поблизу Ганнібала. Свого друга — маленького волоцюгу Тома Бленкеншипа — Марк Твен увічнив в образі Гекльберрі Фінна. Безлюдний острів, куди втекли герої книжки, насправді існував на річці Міссісіпі за життя письменника.
Про Гека нічого не знаю
однако одноногий так и не появляется в «адмирале бенбоу». зато явился бледный человек, назвавший себя черным псом. разговор между капитаном и этим человеком заканчивается дракой. капитан ранит черного пса, но тот успевает скрыться. а затем капитан падает на пол – у него удар. целую неделю грозный постоялец болеет, но потом приходит в себя. он открывает джиму хокинсу свою тайну – многие хотят завладеть его судном, которое таит в себе несметные богатства