Школьная столовая приготовила для питания детей и сотрудников в обеденный перерыв 3 комплексных обеда:

1 комплекс –

Салат Оливье;

Борщ украинский;

Макароны с мясом по-флотски;

Компот из абрикосов;

Хлеб пшеничный. калорийность комплекса –1548 ккал; белков – 32 г; жиров – 45,7 г; углеводов – 209,4 г; кальция – 153 мг; фосфора – 405 мг; железа –9 мг; витамина А – 500 мкг; витамина В1 – 0,8 мг; мг; витамина С – 46,2 мг.).

2 комплекс –

Икра кабачковая;

Рассольник с рыбой;

Бифштекс рубленый с яйцом и кар-тофелем;

Кофе с молоком;

Хлеб ржаной калорийность комплекса – 1288 ккал; бел-ков – 36,4 г; жиров – 43 г; углеводов – 185 г; кальция – 470 мг; фосфора – 413 мг; железа – 8,6 мг; вит. А –340 мкг; вит. В1 –0,8 мг; вит. С – 33 мг

3 комплекс –

Капуста квашеная с зеленым луком;

Суп картофельный с мясом;

Сосиски с тушеной капустой;

Сок морковный;

Хлеб Бородинский калорийность комплекса – 1085 ккал; бел-ков – 41 г; жиров –45 г; углеводов – 143,6 г; кальция –600 мг; фосфора – 672 мг; железа – 9,3 мг; вит. А – 500 мкг; вит. В1 – 0,65 мг; вит. С –44 мг.)

Нормативные документы: МР 2.3.1.2432—08 Нормы физиологических потребностей в энергии и пищевых веществах для различных групп населения РФ. СанПиН 2.4.5.2409-08 Санитарно-эпидемиологические требования к организации питания обучающихся в общеобразовательных учреждениях, учреждениях начального и среднего профессионального образования

А) Дайте заключение о возможности использования данных комплексных обедов в питании сотрудников и школьников если известно, что в общей структуре суточного питания по калорийности и составу он составляет 50 %.

Б)- ответьте на следующие во Все ли приготовленные блюда допускаются в системе общественного питания детских учреждениях если нет, то какие и почему?

2. Какая корректировка питания необходима 25 летней женщине – преподавателю (I- группа), получающему на обед 1-й комплекс, составляющий 50% от суточного рациона по калорийности и качественному составу?

3. Какая корректировка питания потребуется ученику 10 класса17 лет, получившему на обед 3-й комплекс, составляющий по калорийности и составу 50% от суточного рациона?

4. Какая корректировка питания потребуется сотруднице уборщице 55 лет (III- группа),, получившему в обед 3-й комплекс, составляющий по калорийности и составу 50% от суточного рациона?

5. Какие кишечные инфекции могут быть переданы в процессе питания на кухне, с какими блюдами и почему?)

Объяснение:

В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.

Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?

Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.

Объяснение:

В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.

Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?

Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.