Саки- группа племен, живших на территории современного Казахстана в тысячелетие до нашей эры. Представляли собой особый скифский этнос , использовавших иранскую ветвь языков.
Может показаться, какую связь имеют легендарные саки и современные тюркоязычные казахи. Дело в том, что саков в своё время ассоциировали с легендарными турами, населявшими столь же легендарный Туран. Их еще называли азиатскими скифами, намекая на близкое родство .
Кем были Саки, населявшие древний Казахстан?
Сегодня следы названия саков можно встретить в Азербайджане, Армении, Таджикистане,Афганистане( сакарастан), Европе,Индии, России, Туркмении( племя сакар) .
Но самые крупные следы саков нашли в Казахстане. "Золотой человек" Иссыка -знаменитый памятник сакской культуры.
золотой человек
золотой человек
Саков считают первыми основателями древнейшего государства Туран. Это ирано-язычное государство кочевников, отделившееся от Ирана. Саки отметились так же крупным вторжением в Индию и созданием индо-скифского царства.
Влияние саков в Индии было столь велико, что некоторые историки склонны считать саком легендарного Будду Гаутаму.
Но родной вотчиной саков были современные степи Казахстана. Внутри общества они имели деление на полностью кочевых, оседлых и полу-кочевых. Развитым было коневодство, овцеводство и разведение верблюдов. В южных регионах Казахстана преобладало земледелие.
Кем были Саки, населявшие древний Казахстан?
Их культура была развитой и богатой. Сакские племена имели вождей. Союзы вождей выбирали верховных Царей. Женщины стояли в обществе наравне с мужчинами. Для античности это было необычным явлением. Развитым было ювелирное дело, торговля. Кочевые торговые пути связывали Причерноморье и Алтай.
Общество саков делилось на воинов, жрецов, земледельцев и скотоводов. Каждому соответствовал свой цвет одежды.
Особенную роль занимает вопрос внешности саков. Греки -македонцы считали их просто великанами, как и всех скифов. Часто у саков были светлые, даже рыжие волосы. Сегодня в средней Азии можно нередко встретить сакские черты внешности.
Саки оставили большой культурный след, предвосхитив многие кочевые образования и подарив многие военные тактики. Много саков ушло на запад , перед Большим переселением народов.
Найулюбленіший еллінський герой (нащадок богів і людей) Геракл був сином Зевса та земної жінки Алкмени. Йому присвячено безліч літературних творів, скульптур, картин, що належать уславленим митцям усього світу. І нині створюються мультиплікаційні фільми та комп'ютерні ігри про подвиги Геракла (Геркулеса, як його називали римляни).
Насправді його звали Алкідом («сильним»). Ім'я Геракл він отримав через ненависть до нього дружини Зевса — Гери. В дослівному перекладі слово «геракл» означає «уславлений Герою», або «завдяки Гері». Це протиріччя помічали вже давні греки. Але так воно й було — Гера, ненавидячи Геракла, ставила на його шляху всілякі перешкоди, чим сприяла тому, що герой, долаючи їх, щораз більше прославлявся.
Зевс із нетерпінням чекав на народження Геракла, який мав до олімпійцям перемогти у війні з гігантами. Він знав наперед, що його син стане неперевершеним еллінським героєм. Та не так гадала Гера. У день, коли повинен був народитися Геракл, Зевс перед богами-олімпійцями став похвалятися тим, що малюк з його нащадків, який у цей день з'явиться на світ, буде володарем Мікен. Однак хитра Гера вдала, що не вірить у похваляння чоловіка і при свідках попросила Зевса поклястися незламною клятвою богів, що саме так і буде. А Зевс, не помітивши підступу, таку клятву дав. Тоді Гера затримала пологи Алкмени і прискорила народження Еврисфея, сина цариці Мікен, який дійсно доводився Зевсові нащадком — правда, правнуком, а не сином, як Геракл. Аж тоді Зевс збагнув, як його ошукано, та було вже пізно — клятву не можна було порушувати. Так володарем Мікен став хирлявий і боягузливий Еврисфей, а Геракл ще й повинен був йому служити. Та Гері й цього було мало — вона задумала вбити хлопчика ще маленьким, пославши до нього в колиску двох величезних отруйних змій. Проте немовля мало таку надзвичайну силу, що своїми маленькими рученятами вмить задушило гадів. Так Геракл ще дитиною став змієборцем.
Із Гераклом пов'язаний цікавий еллінський міф про виникнення сузір'я, яке ми називаємо Чумацьким (або Молочним) Шляхом. Зевс, ще до народження Геракла, мріяв зробити сина безсмертним. Однак для цього той мав не лише бути сином бога, а й хоча б раз напитися молока богині. Тому хтось з олімпійців хитро підсунув немовля в ліжко до Гери вночі, коли та спала, щоб воно, не розбудивши богиню, напилося її молока. Але малий пустун почав смоктати з такою силою, що Гера спросоння різко відштовхнула його від себе, а її молоко забризкало небосхил. Так і виникла наша Галактика — Молочний Шлях, яку росіяни називають «Млечным Путем», а англійці — «Milky way». Та й саме слово «галактика» походить від грецького «gаlакtікоs» — «молочний».
Виховував Геракла мудрий кентавр (міфічна істота, нижня частина тіла в якої кінська, а верхня - людська) Хірон. Він та інші вчителі навчали хлопця володіти луком і лірою, прийомами кулачного бою й красномовства. Дуже скоро хлопець перевершив усіх своїх учителів, але дуже поважав їх і був вдячним за науку.
Саки- группа племен, живших на территории современного Казахстана в тысячелетие до нашей эры. Представляли собой особый скифский этнос , использовавших иранскую ветвь языков.
Может показаться, какую связь имеют легендарные саки и современные тюркоязычные казахи. Дело в том, что саков в своё время ассоциировали с легендарными турами, населявшими столь же легендарный Туран. Их еще называли азиатскими скифами, намекая на близкое родство .
Кем были Саки, населявшие древний Казахстан?
Сегодня следы названия саков можно встретить в Азербайджане, Армении, Таджикистане,Афганистане( сакарастан), Европе,Индии, России, Туркмении( племя сакар) .
Но самые крупные следы саков нашли в Казахстане. "Золотой человек" Иссыка -знаменитый памятник сакской культуры.
золотой человек
золотой человек
Саков считают первыми основателями древнейшего государства Туран. Это ирано-язычное государство кочевников, отделившееся от Ирана. Саки отметились так же крупным вторжением в Индию и созданием индо-скифского царства.
Влияние саков в Индии было столь велико, что некоторые историки склонны считать саком легендарного Будду Гаутаму.
Но родной вотчиной саков были современные степи Казахстана. Внутри общества они имели деление на полностью кочевых, оседлых и полу-кочевых. Развитым было коневодство, овцеводство и разведение верблюдов. В южных регионах Казахстана преобладало земледелие.
Кем были Саки, населявшие древний Казахстан?
Их культура была развитой и богатой. Сакские племена имели вождей. Союзы вождей выбирали верховных Царей. Женщины стояли в обществе наравне с мужчинами. Для античности это было необычным явлением. Развитым было ювелирное дело, торговля. Кочевые торговые пути связывали Причерноморье и Алтай.
Общество саков делилось на воинов, жрецов, земледельцев и скотоводов. Каждому соответствовал свой цвет одежды.
Особенную роль занимает вопрос внешности саков. Греки -македонцы считали их просто великанами, как и всех скифов. Часто у саков были светлые, даже рыжие волосы. Сегодня в средней Азии можно нередко встретить сакские черты внешности.
Саки оставили большой культурный след, предвосхитив многие кочевые образования и подарив многие военные тактики. Много саков ушло на запад , перед Большим переселением народов.
Объяснение:
Відповідь:
Найулюбленіший еллінський герой (нащадок богів і людей) Геракл був сином Зевса та земної жінки Алкмени. Йому присвячено безліч літературних творів, скульптур, картин, що належать уславленим митцям усього світу. І нині створюються мультиплікаційні фільми та комп'ютерні ігри про подвиги Геракла (Геркулеса, як його називали римляни).
Насправді його звали Алкідом («сильним»). Ім'я Геракл він отримав через ненависть до нього дружини Зевса — Гери. В дослівному перекладі слово «геракл» означає «уславлений Герою», або «завдяки Гері». Це протиріччя помічали вже давні греки. Але так воно й було — Гера, ненавидячи Геракла, ставила на його шляху всілякі перешкоди, чим сприяла тому, що герой, долаючи їх, щораз більше прославлявся.
Зевс із нетерпінням чекав на народження Геракла, який мав до олімпійцям перемогти у війні з гігантами. Він знав наперед, що його син стане неперевершеним еллінським героєм. Та не так гадала Гера. У день, коли повинен був народитися Геракл, Зевс перед богами-олімпійцями став похвалятися тим, що малюк з його нащадків, який у цей день з'явиться на світ, буде володарем Мікен. Однак хитра Гера вдала, що не вірить у похваляння чоловіка і при свідках попросила Зевса поклястися незламною клятвою богів, що саме так і буде. А Зевс, не помітивши підступу, таку клятву дав. Тоді Гера затримала пологи Алкмени і прискорила народження Еврисфея, сина цариці Мікен, який дійсно доводився Зевсові нащадком — правда, правнуком, а не сином, як Геракл. Аж тоді Зевс збагнув, як його ошукано, та було вже пізно — клятву не можна було порушувати. Так володарем Мікен став хирлявий і боягузливий Еврисфей, а Геракл ще й повинен був йому служити. Та Гері й цього було мало — вона задумала вбити хлопчика ще маленьким, пославши до нього в колиску двох величезних отруйних змій. Проте немовля мало таку надзвичайну силу, що своїми маленькими рученятами вмить задушило гадів. Так Геракл ще дитиною став змієборцем.
Із Гераклом пов'язаний цікавий еллінський міф про виникнення сузір'я, яке ми називаємо Чумацьким (або Молочним) Шляхом. Зевс, ще до народження Геракла, мріяв зробити сина безсмертним. Однак для цього той мав не лише бути сином бога, а й хоча б раз напитися молока богині. Тому хтось з олімпійців хитро підсунув немовля в ліжко до Гери вночі, коли та спала, щоб воно, не розбудивши богиню, напилося її молока. Але малий пустун почав смоктати з такою силою, що Гера спросоння різко відштовхнула його від себе, а її молоко забризкало небосхил. Так і виникла наша Галактика — Молочний Шлях, яку росіяни називають «Млечным Путем», а англійці — «Milky way». Та й саме слово «галактика» походить від грецького «gаlакtікоs» — «молочний».
Виховував Геракла мудрий кентавр (міфічна істота, нижня частина тіла в якої кінська, а верхня - людська) Хірон. Він та інші вчителі навчали хлопця володіти луком і лірою, прийомами кулачного бою й красномовства. Дуже скоро хлопець перевершив усіх своїх учителів, але дуже поважав їх і був вдячним за науку.
Пояснення: